Тернопільський повіт (Королівство Галичини та Володимирії)
| Округ | Тернопільський (до 1867) |
| Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина
|
| Центр | Тернопіль |
| Площа | 1 045 км² |
| Населення | 76791 (1867) |
| |
Тернопільський повіт — адміністративна одиниця коронного краю Королівство Галичини та Володимирії у складі Австрійської імперії (1854—1867) та Австро-Угорщини (1867—1918).
1854–1867[ред. | ред. код]
 Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Тернопільщини |
 Теребовлянське князівство
|
 Тернопільський округ
|
 Тернопільський край
|
.png){kind=small} Тернопільський повіт
|
 Західноукраїнська Народна Республіка
|
 Галицька Соціалістична Радянська Республіка
|
 Тернопільське воєводство
|
.svg){kind=small} Крайсгауптманшафт Тернопіль
|
.svg){kind=small} Тернопільська область
|
1854 року була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти.
Статистика[1]:
Площа — 7,9 географічних миль² (~435 км²)
Населення — 40826 (1866)
Кількість будинків — 5626 (1866)
Староста: Рудольф Канне (1866)[2]
Населені пункти: Тернопіль, Байківці, Велика Березовиця, Біла, Буцнів із Калазантівкою, Великий Ходачків, Чернелів-Руський із Самборівкою, Човганщина, Чистилів, Денисів, Довжанка, Домаморич, Драганівка, Янівка, Кип'ячка, Купчинці з Мар'янівкою і Йозефівкою, Кутківці, Острів, Петриків, Почапинці, Пронятин, Русанівка, Смиківці, Ступки, Товстолуг, Забойки, Загребелля, Застінка, Кисилівка
1867–1918[ред. | ред. код]
1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших. Тернопільський повіт залишився і після реформи.
До його складу увійшла територія Тернопільського повіту разом із більшою частиною Микулинецького повіту (кілька сіл відійшли до Теребовлянського повіту), Ігровицьким повітом, двома селами Збаразького (Чернилів Мазовецький і Романівка) та одним селом Скалатського повіту (Підсмиківці)[3]
Староста: Рудольф Канне (1867)[4]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien für das Jahr 1866. — Lemberg : Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 11. (нім.)
- ↑ Handbuch des Statthalterei Gebietes in Galizien für das Jahr 1866… — S. 60. (нім.)
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. — Lemberg : Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei. — S. 128-129. (пол.)
- ↑ Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867… — S. 84. (нім.)