Старосамбірський повіт
| Старосамбірський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка |
| Воєводство: | Королівство Галичини та Володимирії, Львівська військова область, Львівське воєводство |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 82.135 (1921) |
| Площа: | 689 км² |
| Густота: | 119 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | м. Старий Самбір |
| Міські гміни: | 3 |
| Сільські гміни: | 54 |
| Міста: | 3 |
| |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Старосамбірський повіт (нім. Bezirk Stary Sambor, пол. Powiat staromiejski, Powiat starosamborski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР і Польщі.
У складі Австро-Угорщини[ред. | ред. код]
Утворений у 1867 році, називався повіт Старе місто або Старий Самбір[1]. На території повіту діяли 2 повітові суди — в Старому Самборі та Старій Солі.
У 1879 році в повіті проживало 41 827 мешканців у 60 самоврядних поселеннях.
Українці становили 77% населення (1907)[2].
Західноукраїнська Народна Республіка[ред. | ред. код]
Повітовим комісаром був Северин Левицький. Делегатом до УНРади був обраний Теофіль Карачевський.[3]
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією[ред. | ред. код]
Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих поляками землях ЗУНР.
1 квітня 1932 р. повіт було скасовано, і значна його частина була приєднана до Самбірського повіту[4], менша — до Турківського.
Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]
1 квітня 1927 р. сільські гміни (самоврядні громади) Блозев Ґурна, Конюв, Товарня і Волча Дольна вилучені зі Старосамбірського повіту та приєднані до Добромильського повіту Львівського воєводства[5].
Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]
Після ліквідації повіту всі міські ґміни перейшли до складу Самбірського повіту.
Сільські ґміни[ред. | ред. код]
З 1920 по 1927 рік до складу повіту входило 54 сільські ґміни, з 1927 по 1932 — 50.
Передані до Самбірського повіту після ліквідації:
- Бачина
- Березув (Березів)
- Біліч (Біличі)
- Бонковице (Буньковичі)
- Волошинува (Волошиново)
- Воля Коблянська
- Воля Райнова
- Гродовіце (Городовичі)
- Кобло Старе
- Лібухова
- Ляшки Муроване Весь
- Ляшки Муроване Мястечко
- Поляна зе Слівніцау
- Росохи
- Слохинє (Слохиня)
- Созань
- Стара Ропа
- Страшевіце (Страшевичі)
- Стшельбіце (Стрельбичі)
- Сушица Велька (Велика Сушиця)
- Сушица Рикова
- Терло Рустикальне
- Терло Шляхецьке
- Фельштин
- Шуміна
Передані до Турківського повіту після ліквідації:
- Бистре
- Бусовисько
- Віцюв (Виців)
- Галувка (Галівка)
- Головєцко (Головецько)
- Гронзьова (Грозьово)
- Лаврув (Лаврів)
- Леніна Велька (Велика Лінина)
- Леніна Мала (Мала Лінина)
- Лопушанка-Хомина
- Лужек Гурни (Верхній Лужок)
- Мшанєц (Мшанець)
- Начулка Велька
- Начулка Мала
- Недзєльна (Недільна)
- Плоскє
- Поток Велькі (Поток)
- Спас
- Стшилкі (Стрілки)
- Тершув (Тершів)
- Тисовіца (Тисовиця)
- Тиха
- Топольниця Рустикальна
- Топольниця Шляхецька
- Туже (Тур'є)
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Landesgesetzblatt Galizien Jahrgang 1899, Nr. 115(нім.)
- ↑ Українці. Частка у населенні повітів
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 stycznia 1932 r. w sprawie zniesienia oraz zmiany granic niektórych powiatów na obszarze województwa lwowskiego. Dz.U. 1932 nr 6 poz. 36 (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1927 r. o wyłączeniu gmin Błożew Górna, Koniów, Towarnia i Wołcza Dolna z powiatu starosamborskiego w województwie lwowskiem, i o włączeniu ich do powiatu dobromilskiego w temże województwie. [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Powiat staromiejski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 239. (пол.)
| |||||||||||
| ||||||||||||||
