Трафермін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Трафермін
Систематична назва (IUPAC)
?
Ідентифікатори
Номер CAS 131094-16-1
Код ATC ?
PubChem 17397511
DrugBank DB06244
Хімічні дані
Формула C764H1201N217O219S6 
Мол. маса 17122.67 г/моль
Синоніми CAB-2001; Recombinant human basic fibroblast growth factor; rhbFGF; 2-155-Basic fibroblast growth factor (human clone lambdaKB7/ lambdaHFL1 precursor reduced)
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Шляхи введення Топічні ліки (спрей)[1]
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (22 червня 2020)

Трафермін (англ. trafermin) — рекомбінантний людський фактору росту фібробластів 2 (англ. Recombinant human basic fibroblast growth factor (rhbFGF)). Створений за допомогою технології рекомбінантних ДНК і продукується в організмі кишкової палички E. coli.[2]

Цей рекомбінантний білок має такі ж властивості та функції, як і фактор росту фібробластів 2 (англ. FGF2), що продукується в організмі людини. Трафермін активує проліферацію та диференціацію клітин. В складі лікарських засобів використовується для загоєння виразок на шкіри, опіків, лікування діабетичної стопи, періодонтиту, переломів кісток та інших явищ, що пов'язані із порушенням цілісності сполучної тканини.[3]

Історія[ред. | ред. код]

Трафермін вперше був отриманий американською корпрорацією Scios Inc. (нині належить компанії Johnson & Johnson). У 1988 році японська компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. отримала ліцензію на виготовлення траферміну від Scios Inc..

У 2000 році застосування траферміну для лікування хронічних виразок було схавлено Управлінням з продовольства і медикаментів Китаю (англ. CFDA).[4]

Після 13 років випробувань у червні 2001 році компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. випустила на ринок Японії трафермін під торговою назвою Fiblast®Spray. Цей препарат випускається у формі спрею для зовнішнього застосування. Його застосовують для лікування пролежнів, діабетичної стопи, опіків та інших виразок на шкірі.[4][5]

У 2006 році було ліцензоване постачання Fiblast®Spray у Південну Корею. У 2007 році був укладений ліцензійний договір про використання траферміну у стоматологічній практиці у Північній Америці та Європі. У 2009 році був укладений ліцензійний договір про використання траферміну в лікуванні виразок у Північній Америці та Європі.[6]

У грудні 2016 року компанія Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. випустила на ринок Японії препарат Regroth®. Він активує регенерацію періодонтальної зв'язки, цементу зуба та альвеолярної кістки. Цей препарат часто застосовується японськими фахівцями з лікування пародонтозу.[джерело?]

Механізм дії[ред. | ред. код]

Трафермін сполучений із гепарин-сульфатом, який є його кофактором. Така сполука приєднується до позаклітинної частини рецептору фактору росту фібробластів (англ. FGFR). Приєднання викликає димеризацію рецептору. Тоді кожний мономер спочатку автофосфорилюється (фосфорилює сам себе), а потім фосфорилює інший мономер. Фосфорилювання відбувається по амінокислоті тирозин (бо даний рецептор є рецепторною тирозинкіназою). Таким чином рецептор стає активним і може фосфорилювати свої білки-мішені в цитозолі.[4] В такий спосіб сигнал від молекули траферміну передається далі по одному із сигнальних шляхів клітини.

Те, який саме сигнальний шлях буде активовано, залежить від того, який білок-мішень буде фосфорильовано рецептором. Різні сигнальні шляхи призводять до різних кінцевих ефектів впливу траферміну на клітину.

Якщо рецептор профосфорилює білок FRS2, то активується RAS/MAPK сигнальний шлях (англ. RAS/MAP kinase pathway). Це призводить до стимулювання проліферації фібробластів, епітеліальних клітини, клітин гладкої мускулатури судин та ендотеліальних клітини судин.[2] Також стимулюється диференціація клітин.

Фосфорилювання рецептором білку FRS2 активує також і PI3К/AKT сигнальний шлях (англ. PI3K/AKT signaling pathway). Цей шлях регулює виживання та детермінацію клітин.

У випадку фосфорилювання рецептором фосфоліпази С Гамма (англ. PLCγ) активується однойменний шлях (англ. PLCγ pathway). Він впливає на міграцію та адгезію клітин.[7]

Ці ефекти на організменному рівні виявляються у пришвидшенні та збільшенні ефективності процесів загоєння ран, виразок та опіків.

Застосування у клінічній практиці[ред. | ред. код]

Трафермін застосовують для лікування широкого спектру хвороб і явищ, що пов'язані з порушенням цілісності сполучної тканини або її структури:[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Seung-Kyu Han (15 вересня 2015). Innovations and Advances in Wound Healing. Springer. с. 206–. ISBN 978-3-662-46587-5. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 3 травня 2021.
  2. ↑ а б Trafermin. www.pharmacodia.com. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  3. ↑ а б Trafermin. www.drugbank.ca. Архів оригіналу за 24 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  4. ↑ а б в г Hui, Qi; Jin, Zi; Li, Xiaokun; Liu, Changxiao; Wang, Xiaojie (26 червня 2018). FGF Family: From Drug Development to Clinical Application. International Journal of Molecular Sciences. Т. 19, № 7. doi:10.3390/ijms19071875. ISSN 1422-0067. PMC 6073187. PMID 29949887. Процитовано 22 червня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  5. ↑ R&D Pipeline | Research & Development Division | Business | Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. www.kaken.co.jp. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  6. ↑ History | About Kaken | Kaken Pharmaceutical Co.,Ltd. www.kaken.co.jp. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
  7. ↑ Teven, Chad M.; Farina, Evan M.; Rivas, Jane; Reid, Russell R. (1 грудня 2014). Fibroblast growth factor (FGF) signaling in development and skeletal diseases. Genes & Diseases. Т. 1, № 2. с. 199—213. doi:10.1016/j.gendis.2014.09.005. ISSN 2352-4820. PMC 4323088. PMID 25679016. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • A Phase2 Clinical Trial of Trafermin in Patients With Marginal Periodontitis in Japan (2005), Kaken Pharmaceutical [1] [Архівовано 3 травня 2021 у Wayback Machine.] (clinicaltrials.gov)
  • Bogousslavsky J, Victor SJ, Salinas EO, Pallay A, Donnan GA, Fieschi C, Kaste M, Orgogozo JM, Chamorro A, Desmet A; European-Australian Fiblast (Trafermin) in Acute Stroke Group. Fiblast (trafermin) in acute stroke: results of the European-Australian phase II/III safety and efficacy trial. Cerebrovasc Dis. 2002;14(3-4):239-51. doi: 10.1159/000065683. PMID 12403958.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (травень 2021)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Трафермін&oldid=38359032