Ульріх Бейєр

Ульріх Бейєр
Загальна інформація
Громадянство	НДР
Народився	23 липня 1947(1947-07-23) Темплін
Помер	20 жовтня 1988(1988-10-20) (41 рік) Франкфурт-на-Одері
Вагова категорія	перша напівсередня, напівсередня
Зріст	172 см
Спортивний клуб	ASK Vorwärts Frankfurt

Спортивні медалі
Бокс
Чемпіонат світу
Бронза	1974 Гавана	до 63,5 кг
Чемпіонат Європи
Золото	1971 Мадрид	до 63,5 кг
Срібло	1977 Галле	до 63,5 кг
Бронза	1973 Белград	до 63,5 кг
Бронза	1975 Катовиці	до 63,5 кг

Ульріх Бейєр (нім. Ulrich Beyer; 23 липня 1947 — 20 жовтня 1988) — німецький боксер, що виступав за збірну НДР. Чемпіон Європи, призер чемпіонатів світу і Європи з боксу у першій напівсередній та напівсередній вазі.

Життєпис

Народився в місті Темплін, нині — район Уккермарк землі Бранденбург, Німеччина.

Займатися боксом розпочав у підлітковому віці. З 1965 року став регулярно залучатися до юнацької збірної НДР на міжнародних боксерських змаганнях. У 1968 році вперше взяв участь у дорослому чемпіонаті НДР і відразу дістався фіналу змагань, де поступився. Наступного року він став третім, а ще за рік — знову другим. Починаючи з 1971 року протягом семи років поспіль ставав чемпіоном країни у вазі до 63,5 кг.

Двічі брав участь в літніх Олімпійських іграх, проте значних досягнень не мав: у 1972 році вже в першому ж колі поступився майбутньому олімпійському чемпіонові Рею Сілсу (США); у 1976 році дістався чвертьфіналу, де поступився знову ж таки майбутньому олімпійському чемпіонові Рею Леонарду (США).

Учасник І чемпіонату світу з боксу 1974 року в Гавані (Куба). Дістався півфіналу змагань, де поступився майбутньому чемпіонові світу Аюбу Калуле (Уганда), задовільнившись бронзовою медаллю.

У фіналі чемпіонату Європи з боксу 1971 року в Мадриді (Іспанія) переміг Калістрата Куцова (Румунія), виборовши титул чемпіона Європи. На наступних європейських першостях двічі поспіль доходив до півфіналу, де поступався майбутнім чемпіонам: у 1973 році в Белграді (СФРЮ) — Маріяну Бенешу (СФРЮ), у 1975 році в м. Катовиці (Польща) — Валерію Лімасову (СРСР). На чемпіонаті Європи 1977 року в Галле (НДР) дістався фіналу, де несподівано поступився Богдану Гайді (Польща).

Після закінчення спортивної кар'єри у 1977 році, деякий час перебував на тренерській роботі. Зокрема, у 1980-х роках допомагав Манфреду Вольке у підготовці Генрі Маске.

Посилання

• Профіль на «Sports-reference.com»(англ.)