Осокові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Осокові
Cyperus esculentus — типовий представник типового роду родини Осокові
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperáceae)
Підродини
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Cyperaceae
EOL: 8211
ITIS logo.jpg ITIS: 39357
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4609
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Cyperaceae

Осокові (Cyperáceae) — велика родина однодольних рослин, що складається з багаторічних (рідко однорічних) трав, з вигляду схожих на злаки, що ростуть на берегах річок, на сирих луках, болотах або навіть у воді. Велика їх роль і у формуванні арктичних рослинних угруповань, де злаки представлені менш широко.

Велика родина, що включає понад 100 родів і до 3800 видів.

Опис[ред.ред. код]

Види осокових:
1. Cyperus holoschoenus R.Br.,
2. Cyperus crassipes Vahl.
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796

Розміри осокових достатньо сильно різняться: від кількох сантиметрів у видів роду Ситняг (Eleocharis) до трьох — чотирьох метрів у видів родів Сцірподендрон (Scirpodendron), Мапанія (Mapania), Сить (Cyperus)[1]

Кореневище або коротке вертикальне, або довге горизонтальне.

Стебло (соломина) зазвичай тригранної форми, рідко порожнисте, як у злаків, часто з сильно витягнутим верхнім коліном, на якому розташоване суцвіття. Стебла зі зближеними при основі вузлами, так що «справжні» подовжені міжвузля розвиваються переважно у генеративних пагонів.

Листя із замкнутою (не розколотою вздовж, як у злаків) піхвою, яка щільно охоплює стебло подібно трубці, і довгим стрічкоподібним відгином; лінійні, часто дуже жорсткі, з ріжучим краєм через дуже дрібні, звернених донизу зубчиків. У одних осокових на стеблі більш-менш рівномірно розміщене листя; у інших листя скупчене біля основи (більшість осік) або на вершині стебла, як, наприклад, у папірусу (Cyperus papyrus). Нижні (а іноді і все) листя часто має редуковані платівки — залишаються лише піхви. І листя, і стебла осокових багаті механічними тканинами, а також кремнеземом, що обумовлює їх застосування як покрівельного та виробного матеріалу[1].

Квітки дрібні, непоказні, у одних одностатеві, у інших двостатеві, сидять у пазухах приквіткових лусок та зібрані у суцвіття — колоски, що з'єднуються у більш складні суцвіття — колосся, головки, кисті, волоті, парасольки. У разі одностатевих квіток чоловічі та жіночі часто перебувають у різних колосків, іноді навіть на різних особинах (дводомні осокові). Оцвітини зовсім немає (що відображає пристосування осокових до вітрозапиленню — анемофілія)) або вона є у вигляді ніжних лусочок, щетинок або волосків, у пухівки (Eriophorum) сильно розростаються при отцвітінні.
Формула квітки:star P_{3+3} or P_0 ; A_{3-0} ; G_{underline{(3)}-underline{(2)}} .

Цікаво влаштований пилок осокових: після мейозу три з чотирьох клітин редукуються, і пилкове зерно, являє собою так звану псевдомонаду, відповідну чотирьом «нормальним» пилкових зернам. Чоловічі квітки складаються практично лише з тичинок, а жіночі, зазвичай, влаштовані складніше. У пологів Осока (Carex) та Унцінія (Uncinia), наприклад, приквітковий лист (криюча луска) обростає навколо зав'язі, отже маточка, а потім і плід, що розвивається, виявляються оточеним особливою ​​плівчатою ​​капсулою — мішечком[1].

Плід осокових — горішок, Часто тригранний, з більш-менш твердим біляплодником.

Поширення та середовище існування[ред.ред. код]

Рослини родини осокових широко розповсюджені по всій земній кулі, особливо у помірних та холодних областях.

До найрозповсюдженіших осокових належать представники роду Комиш (Scirpus), що утворюють великі зарості біля берегів прісних водойм. Дуже відомі рослини, що належать до великого роду Сить — наприклад, папірус, стебла якого з найдавніших часів до Середньовіччя служили джерелом паперу. Він, як і очерет, утворює великі зарості біля берегів африканських річок та озер. У тропіках широко розповсюджені й інші осокові: ринхоспора (Rhinchospora), меч-трава (Cladium), мапанія, склери (Scleria). В арктичних та помірних областях домінують інші роди: ситняг, пухівка, осока, причому представники останнього роду за ступенем участі у рослинному покриві не поступаються злакам та Астровим, а подекуди їх перевершують. Найбільше видів осок мешкає на болотах, на сирих та болотистих луках, берегах водойм, де осоки формують специфічні спільноти та часто визначають вигляд місцевості.[1]

Хімічний склад[ред.ред. код]

Епідерміс листя та стебел у більшій чи меншій мірі просякнутий силікатною кислотою. У кореневищах деяких видів знайдено ефірне масло. Алкалоїди, зазвичай, відсутні та знайдені лише у осоці парвській (Carex brevicollis).[2]

Використання людиною[ред.ред. код]

Корисних рослин серед осокових дуже мало. Ці сухі і жорсткі трави, бідні поживними сполуками та багаті кремнеземом, дають погане сіно, яке згодовують тваринам в останню чергу.

Cyperus esculentus L., зростаючий та місцями культивуємий у південній Європі, приносить їстівні підземні шишки (бульби), що містять багато масла та цукру і смаком нагадують мигдаль («земляний мигдаль»); їх часто вживають як найкращий сурогат кави. Їстівні шишки доставляють також Cyperus bulbosus Vahl. та Scirpus maritimus L. в Індії, Scirpus tuberosus Roxb. в Індії та Китаї й інші види.

Carex arenaria L. сіють на дюнах, переважно в Голландії, для утримання летючих пісків (довгі кореневища цієї осоки скріплюють та затримують пісок).

Стебла (солома) Scirpus palustris L. та деяких інших осокових йдуть на плетіння постілок. Папірус (Cyperus papyrus L.) — крупна (до 3 м заввишки) водна рослина (зростає у Єгипті, Малої Азії, у Калабрії та Сицилії), з якої у давнину виробляли папір — папірус; тепер має мале значення (місцями солома йде для плетіння).

Багато видів осокових використовуються для оформлення водойм у ландшафтному дизайні. великою популярністю користується у любителів «водних садів» пухівка піхвова. Шовковисті та ніжні волоски-оцвітини цієї пухівки роблять її схожими на пухові кульки, що надає рослині ошатний вигляд.

Дуже корисна рослина схеноплектус озерний. Вона відіграє важливу роль у природі, фільтруючи воду.

Класифікація[ред.ред. код]

Таксономічне положення[ред.ред. код]

  клас Дводольні   ще 15 родин, у тому числі Злаки (Poaceae)  
         
  відділ Покритонасінні     порядокТонконогоцвіті (Poales)    
              до 120 родів
  царство Рослини     клас Однодольні     сімейство Осокові  
           
  відділ Голонасінні   ще 10 порядків (за Системою APG III)  
     

Деякі роди[ред.ред. код]

Родина включає 116[3] родів та близько 5730[4] видів.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Шипунов А. Б. Семейство Осоковые // Биология: Школьна энциклопедия / Белякова Г. и др. — М.: БРЭ, 2004. — ISBN 5-85270-213-7.
  2. Гаммерман А.Ф., Гром И.И. Дикорастущие лекарственные растения СССР. — М.: Медицина, 1976.
  3. Белоусова Л.С., Денисова Л.В. {{{Заголовок}}}. (Перевірено 19 лютого 2010)
  4. Осоковые на сайте The Plant List(англ.)(лат.) (Перевірено 11 червня 2013)
  5. За даними сайта Germplasm Resources Information Network (GRIN). Див. розділ Посилання.

Література[ред.ред. код]


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.