Федір Криницький
| Федір Криницький | |
|---|---|
| Народився |
1630-ті Басань, Київське воєводство, Річ Посполита |
| Помер |
12 серпня 1678 Чигирин, Військо Запорозьке Городове |
| Громадянство | Річ Посполита→Гетьманщина |
| Національність | українець |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Посада |
Генеральний писар Гадяцький полковник |
| Конфесія | православний |
| Рід | Криницькі |
| У шлюбі з | Тетяна Романовська |
| Діти | Іван, Андрій, донька NN |
 | |
Фе́дір Миха́йлович Крини́цький (1630-ті, Басань — 12 серпня 1678, Чигирин) — український військовий і державний діяч доби Гетьманщини. Генеральний писар реґіменту гетьмана Івана Брюховецького (1667-1668), гадяцький полковник (1672-1678).
Походження[ред. | ред. код]
Походив із давнього (відомий з 1400 року) червоноруського зем'янського роду Криницьких гербу Сас, представники якого були землевласниками у Дрогобицькому повіті Перемиської землі. Одна з гілок роду на початку XVII століття отримала значні володіння на Переяславщині.
Теодор Криницький, власник Басані, у 1633-1641 був підстолієм Чернігівського воєводства. 1638 призначений сеймом комісаром для встановлення меж між Чернігівським і Київським воєводствами.
Життєпис[ред. | ред. код]
Онук Теодора Федір Михайлович народився у 1630-х у Басані. Отримав добру освіту. Вперше згаданий у документах у липні 1663 — як полковий писар столичного Гадяцького полку. На той момент вже мав перебувати у близькому оточенні гетьмана Івана Брюховецького. Згідно з В. Кривошеєю, мав тісні зв'язки із Запорізькою Січчю.
У наступні роки перейшов до Генеральної військової канцелярії, де працював канцеляристом під керівництвом генерального писаря Степана Потребича-Гречаного. 1665 той був знятий з уряду після поїздки до Москви, де Гречаний займав промосковську позицію та де-факто вів сепаратні перемови із представниками царя.
Не пізніше 1667 уряд генерального писаря посів Криницький. У січні 1668 він взяв участь у старшинській раді в Гадячі, яка ухвалила рішення про початок військового спротиву Московії. Після вбивства Брюховецького, за однією з версій, продовжив працювати у ГВК реґіменту наказного гетьмана Дем'яна Ігнатовича. Водночас, є дані, що у 1670 мешкав у Гадячі.
Обраний гадяцьким полковником на раді у Козачій Діброві поблизу Конотопа у червні 1672. На цьому уряді підписав Конотопські статті. «На ранг» отримав містечко Рашівку, місто Комишню, села Грем'ячку, Остапівку, Березову Луку.
Очолював полк у походах на Правобережжя проти П. Дорошенка у 1674-1676. 1676 присягнув на вірність новому царю Федорові Олексійовичу. Влітку 1678 взяв участь у другій обороні Чигирина від османських військ. Згідно зі щоденником Патріка Гордона, Криницький прибув до Чигирина 12 травня на чолі 4 тисяч «добре озброєних на свій лад» козаків. Гадяцький полк зайняв оборону у Нижньому замку. 12 серпня під час бою з турками гадячани та стародубці були змушені відступати та потрапили у тисняву на мосту через Тясмин. Частину козаків знесло у річку. Серед загиблих був і полковник Федір Криницький, якого Гордон називає «большим храбрецом».
Перед тим, як вирушити у Чигирин, Криницький склав тестамент, який засвідчили козацькі старшини, що були кумами або приятелями полковника. Це генеральний осавул Леонтій Полуботок, генеральний суддя Павло Животовський, значні військові товариші Іван Мазепа та Михайло Самойлович.
Родина[ред. | ред. код]
Був одружений із Тетяною Романовською (? — після 1729), сестрою чи донькою генерального підскарбія Романа Ракушки-Романовського (?). Після смерті чоловіка постриглась у черниці до Гадяцького Красногірського монастиря під іменем Тарасія. 1709 її маєтки («ліс і лука під селом Крутками, хутір, гребля, на якій млин із чотирма колами») захопив гадяцький полковник Іван Чарниш. 1718 Чарниш компенсував Тарасії та її сину Івану вартість захопленого майна.
Згідно з уцілілим уривком тестаменту Федора Криницького, він мав двох синів і доньку, які у 1678 були ще неповнолітніми.
- Син Андрій — засновник гілки шляхетського роду Криницьких гербу Топор, хорунжий Генеральної військової артилерії у 1687.
Джерела[ред. | ред. код]
- Заруба В. Козацька старшина Гетьманської України (1648—1782): персональний склад та родинні зв'язки. — Дніпропетровськ, 2011.
- Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008.
- Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010.
- Кривошея Ірина. Реєстр розподілу майна між спадкоємцями полковника гадяцького Федора Криницького (1678 р.) // Емінак: науковий журнал. — 2020, №2 (30).
- Криницькі // Шляхта руських земель 1350-1650 рр.