Чигирин

Чигирин
Герб Чигирина
Чигирин на карті Чигиринського району
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Черкаська область
Район/міськрада	Чигиринський район
Код КОАТУУ	7125410100
Засноване	перша половина XVI ст.
Магдебурзьке право	1592
Статус міста	з 1795 року
Населення	▲ 14 440 (на 01.01.2012)
Площа	14,12 км²
Поштові індекси	20900-20906
Телефонний код	+380-4730
Координати	49°04′38″ пн. ш. 32°38′57″ сх. д.
Водойма	річки Тясмин, Ірклій
Міста-побратими	Себастопол (США)
День міста	15 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція	Фундукліївка
До станції	45 км
До обл./респ. центру
- фізична	59,2 км
- автошляхами	63 км
Міська влада
Адреса	м.Чигирин, вул.Б.Хмельницького, 33.
Міський голова	Тимченко С О

Чигири́н — місто районного підпорядкування, районний центр Чигиринського району Черкаської області України.

Географія

Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва береги річки Тясмин за 45 км від залізничної станції Фундукліївка, за 8 км від річкової пристані на Кременчуцькому водосховищі Адамівка та за 63 км на південь від обласного центру, міста Черкаси.

Через місто проходить автошлях регіонального значення Р-10 (Канів-Чигирин-Кременчук). Найближчий аеропорт у місті Черкаси. Висота над рівнем моря 124 м. Населення — 11,3 тисяч чоловік.

Неподалік міста розташовані села: Розсошинці на півночі,Галаганівка на північному-сході, Рацеве та Вітове на сході, Чернече на півдні, Іванівка, Вдовичине на заході та Суботів на північному-заході.

Назва міста

Назва міста скоріше має тюрське походження, від чигир (крим. çığır) — "шлях, дорога" або "вихід". Є ще версія — від чудодійної чигир-трави (слово такого самого ж, тюркського походження), що часто зустрічалась в цій місцевості, чи від численних непрохідних чагарників, або від імені засновника міста — Чигирина, про якого існує романтична легенда.

Історія

Чигирин на мапі Джона Янссона близько 1663 року

Румовища оборонної церкви на околиці Чигирина. Гравюра XIX ст.

Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Історія Чигирина.

1 травня 1589 король Сигізмунд видав у Варшаві грамоту, яка дозволяла шляхтичу, черкаському, канівському, корсунському, любельському старості Олександру Вишневецькому закласти в пустому урочищі та городищі Чигирин на татарському шляху та перевозі, замок та місто Чигирин. 15 жовтня 1592 король надав Чигирину -- Магдебурське право та герб ( три стріли), дозвіл на дві ярмарки в рік, будівлю ратуші, лазні посполитої та ін.

Чигирин відомий з першої половини XVI ст. як укріплений козацький зимівник, що мав невелику фортецю.

З 1648 по 1712 рр. — центр Чигиринського полку.

З 1648 по 1660 роки Чигирин був резиденцією Б.Хмельницького і столицею гетьманської держави.

У 1797 році, після приєднання до Російської імперії (1793) Чигирин став повітовим містом Київської губернії.

В 1900 році в Чигирині було 10098 мешканців (4790 чоловіків і 5308 жінок), в тому числі 62,7% православних, 35,2% євреїв, 0,1% католиків.

На початку жовтня 1917 року в місті пройшов з'їзд «вільного козацтва», на якому був обраний отаманом генерал царської армії Павло Скоропадський, який огранізував повітовий загін.

У 1923 році Чигирин стає районним центром.

Економіка міста

Сучасна економіка міста представлена такими галузями:

• промисловість: харчова (ТОВ "Чигиринський консервний завод"), ТОВ "Чигиринлегпром", шкіряно-галантерійна, фурнітурний завод;
• будівництво;
• транспорт;
• торгівля:(ФОП Ременюк Н.В.)
• громадське харчування;
• житлово-комунальне господарство;
• побутове обслуговування населення;
• охорона здоров'я;
• культура;
• соціальне забезпечення тощо.

Освіта

На території міста діють Чигиринський технікум Уманського національного університету садівництва, 3 середні школи, Чигиринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, навчально-виховний комлекс №2, дитяча дошкільна установа "Зірочка", районні музична, художня та дитячо-юнацька школи.

Культура і відпочинок

У Чигирині нині діють такі об'єкти культури та місця відпочинку: районний Будинок культури, клубна установа (село Чернече), дві бібліотеки, готель, кінотеатр, три пам'ятники, обеліск Слави, три парки культури. Діє Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», створений 7 березня 1989 року Постановою Ради Міністрів УРСР №77 "Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи м.Чигирина, с.Суботова та урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником". Указом Президента України 23 вересня 1995 року йому надано статус національного.

Палац Хмельницького, ратуша і Спаська церква (обидві з другої четверті XVII ст.) не збереглися; лише на Замковій (Богдановій) горі залишилися рештки фортифікацій.

Замкова гора

Над містом височіє гора Замкова. В 1967 році на її вершині встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому. Тепер ця гора називається Богдановою. Неподалік Чигиринської гори ще з XV століття проходив торгівельний шлях з Києва до Криму. Цим шляхом кримські татари найчастіше пробиралися на Україну. Саме тут місцевість дозволяла затримувати їх. Річка Тясмин охоплює гору, що прикриває місто з півдня, великим півколом. Схили гори дуже стрімкі з півночі і з заходу. Тільки вузька смуга схилу єднає гору з містом. Таке розташування робило її неприступною фортецею.

Музеї

Резиденція Богдана Хмельницького

• Чигиринський музей археології Середнього Подніпров'я — м. Чигирин, вул. Першотравнева, 30;
• Музей Богдана Хмельницького — м. Чигирин, вул., Грушевського, 26;
• Резиденція Богдана Хмельницького
• Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"

Релігія

В місті діє дві релігійні громади:

• Українська православна церква Київського патріархату;
• Православний храм Свято-Казанської Божої Матері

Православний храм Свято-Казанської Божої Матері		Баптиська церква		Церква Петра і Павла

Див також: Пам'ятники Чигирина

Люди

Народилися

П. Д. Дорошенко

• Дорошенко Петро Дорофійович — гетьман України (1665 — 1676);
• Жабко-Потапович Лев (1890-1975) – український письменник, релігійний і громадський діяч.
• Чабаненко Іван Іванович — заслужений діяч мистецтв УРСР;
• Раєвський Борис — біофізик;
• Я. Т. Ковтун (1920- 1992) — учасник Великої Вітчизняної війни нагороджений багатьма нагородами Радянського Союзу. З 1967 Начальник пристані Адамівка за 8 км від Чигирина.
• Кривицька Олександра Сергіївна — народна артистка УРСР;
• В. А. Назаренко — член-кореспондент АН УРСР;
• Ф. С. Предтеча — автор тексту відомої пісні «Раскинулось море широко».
• К. Л. Рвачова-Ющенко, О. Л. та В. Л. Рвачови — радянські вчені математики, доктори фізико-математичних наук;
• Сікорський Михайло Іванович — доцент (1996); почесний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
• Ющенко Катерина Логвинівна — вчений кібернетик;
• Яковлів Андрій — учений правник, громадський і політичний діяч, родом з Чигирина (Київщина); дійсний член УНТК, НТШ, керівник Правничої Секції УВАН в Нью-Йорку.
• Яровий Михайло Мартинович — Герой Соціалістичної Праці

Див. також: Категорія:Персоналії:Чигирин

Відзначення 500-річчя заснування

7 грудня 2011 року Верховна Рада України, враховуючи вагому історичну роль міста Чигирина Черкаської області в історії українського державотворення, беручи до уваги значення його об'єктів культурної спадщини та у зв'язку з відзначенням у 2012 році 500-річного ювілею міста, прийняла постанову N 4090-VI «Про відзначення 500-річчя заснування міста Чигирина Черкаської області»

Джерела

Література

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
• Махінчук М. Прочитаймо тую славу...: [Стежками історії: Чигирин, Суботів] //Уряд. кур'єр. – 2002. – 15 жовт. – С. 10.
• Кілессо С. “Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний...”: [З історії м. Чигирина. Резиденція Б. Хмельницького. Чигирин. замок 1678 р.] //Черкаський край – земля Богдана і Тараса. – К., 2002. – С. 339-358.
• Герасим'юк О. Кожен українець хоч раз повинен побувати в Чигирині... //Україна Incognita. – К., 2002. – С. 7-10; День. – 2002. – 3 лип. – С. 6.
• Бабенко В. “Козацька тверджа, давній Чигирине...”: [Питання відродження гетьман. столиці] //Уряд. кур'єр. – 2000. – 16 трав. – С. 9.
• Чепурний О. Велич і краса Замкової гори [у Чигирині] // Чигирин. вісті. – 1999. – 17 квіт. – С. 2.
• Солодар О. “Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали...”: До історії міського самоврядування в Чигирині: [XVI – XVIII ст.]//Нова доба.– 2001. – 12 черв. – (Дод. “Іст. сторінки”.– С.1,6-7).
• Наливайко С. Чигирин: місто священної чакри: [З прадав. історії] //Слово просвіти. – 1998. – Верес. (№9). – С. 12-13. – Бібліогр.: 5 назв.
• Веснін О. Розкинулось море широко...: [Давня традиція жителів м. Чигирина – служба на флоті] //Місто. – 1996. – 2 лют. – С. 11.
• Солодар О. Звивисті шляхи Свирида Коцура
• Солодар О. Епоха змов (до історії селянських рухів на Чигиринщині в ХІХ на початку ХХ століть)

Ресурси Інтернету

• РЕМАРКА: інформаційний портал Чигиринського району
• Відео 5 каналу
• Карта де Боплана (район Чигирин-Канів-Умань)
• who-is-who.com.ua
• "Чигирин" в Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона (рос.)
• JewishGen Locality Page - Chigirin, Ukraine (англ.)
• Сайт Чигиринського районного військвого комісаріату
• Сайт Служби цивільного захисту у Чигиринському районі