Чигирин
| Чигирин | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Чигирин на карті Чигиринського району | |||
| Основні дані | |||
| Країна | |||
| Регіон | |||
| Район/міськрада | Чигиринський район | ||
| Код КОАТУУ | 7125410100 | ||
| Засноване | перша половина XVI ст. | ||
| Магдебурзьке право | 1592 | ||
| Статус міста | з 1795 року | ||
| Населення | 10 600 (на 01.01.2007)[1] | ||
| Площа | 14,12 км²[2] | ||
| Поштові індекси | 20900-20906[3] | ||
| Телефонний код | +380-4730 | ||
| Координати | |||
| Водойма | річки Тясмин, Ірклій | ||
| Міста-побратими | Себастопол (США) | ||
| День міста | 15 жовтня | ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція | Фундукліївка | ||
| До станції | 45 км | ||
| До обл./респ. центру | |||
| - фізична | 59,2 км [4] | ||
| - автошляхами | 63 км | ||
| Міська влада | |||
| Адреса | м.Чигирин, вул.Б.Хмельницького, 33. | ||
| Міський голова | Тимченко С О | ||
Чигири́н — місто районного підпорядкування, районний центр Чигиринського району Черкаської області України.
Місто розташоване на Придніпровській височині по обидва береги річки Тясмин за 45 км від залізничної станції Фундукліївка, за 8 км від річкової пристані на Кременчуцькому водосховищі Адамівка та за 63 км на південь від обласного центру, міста Черкаси.
Через місто проходить автошлях регіонального значення Р-10 (Канів-Чигирин-Кременчук). Найближчий аеропорт у місті Черкаси. Висота над рівнем моря 124 м. Населення — 11,3 тисяч чоловік.
Неподалік міста розташовані села: Розсошинці на півночі, Рацеве та Вітове на сході, Чернече на півдні, Іванівка, Вдовичине на заході та Суботів на північному-заході.
Назва міста скоріше має тюрське походження, від чигир (крим. çığır) — "шлях, дорога" або "вихід". Є ще версія — від чудодійної чигир-трави (слово такого самого ж, тюркського походження), що часто зустрічалась в цій місцевості, чи від численних непрохідних чагарників, або від імені засновника міста — Чигирина, про якого існує романтична легенда.
Зміст |
[ред.] Історія
Детальніші відомості з цієї теми Ви можете знайти в статті Історія Чигирина.
Чигирин відомий з першої половини XVI ст. як укріплений козацький зимівник, що мав невелику фортецю.
З 1648 по 1712 рр. — центр Чигиринського полку.
З 1648 по 1660 роки Чигирин був резиденцією Б.Хмельницького і столицею гетьманської держави.
У 1797 році, після приєднання до Російської імперії (1793) Чигирин став повітовим містом Київської губернії.
В 1900 році в Чигирині було 10098 мешканців (4790 чоловіків і 5308 жінок), в тому числі 62,7% православних, 35,2% євреїв, 0,1% католиків.
На початку жовтня 1917 року в місті пройшов з'їзд «вільного козацтва», на якому був обраний отаманом генерал царської армії Павло Скоропадський, який огранізував повітовий загін.
У 1923 році Чигирин стає районним центром.
[ред.] Економіка міста
Сучасна економіка міста представлена такими галузями:
- промисловість: харчова (ЗАТ Чигиринський консервний завод), шкіряно-галантерійна, хутрова, меблева фабрики, цегельня, фурнітурний завод;
- будівництво;
- транспорт;
- торгівля:(ФОП Ременюк Н.В.)
- громадське харчування;
- житлово-комунальне господарство;
- побутове обслуговування населення;
- охорона здоров'я;
- культура;
- соціальне забезпечення тощо.
[ред.] Освіта
На території міста діють Чигиринський технікум Уманського національного університету садівництва, 3 середні школи, Чигиринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат, навчально-виховний комлекс №2, дитяча дошкільна установа "Зірочка", районні музична, художня та дитячо-юнацька школи.
[ред.] Культура і відпочинок
У Чигирині нині діють такі об'єкти культури та місця відпочинку: районний Будинок культури, клубна установа (село Чернече), дві бібліотеки, готель, кінотеатр, три пам'ятники, обеліск Слави, три парки культури. Діє Національний історико-культурний заповідник «Чигирин», створений 7 березня 1989 року Постановою Ради Міністрів УРСР №77 "Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи м.Чигирина, с.Суботова та урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником". Указом Президента України 23 вересня 1995 року йому надано статус національного.
Палац Хмельницького, ратуша і Спаська церква (обидві з другої четверті XVII ст.) не збереглися; лише на Замковій (Богдановій) горі залишилися рештки фортифікацій.
[ред.] Замкова гора
Над містом височіє гора Замкова. В 1967 році на її вершині встановлено пам`ятник Богдану Хмельницькому. Тепер ця гора називається Богдановою. Неподалік Чигиринської гори ще з XV століття проходив торгівельний шлях з Києва до Криму. Цим шляхом кримські татари найчастіше пробиралися на Україну. Саме тут місцевість дозволяла затримувати їх. Річка Тясмин охоплює гору, що прикриває місто з півдня, великим півколом. Схили гори дуже стрімкі з півночі і з заходу. Тільки вузька смуга схилу єднає гору з містом. Таке розташування робило її неприступною фортецею.
[ред.] Музеї
- Чигиринський музей археології Середнього Подніпров'я — м. Чигирин, вул. Першотравнева, 30;
- Музей Богдана Хмельницького — м. Чигирин, вул., Грушевського, 26;
- Резиденція Богдана Хмельницького
- Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"
[ред.] Релігія
В місті діє дві релігійні громади:
- Українська православна церква Київського патріархату;
- Православний храм Свято-Казанської Божої Матері
| Православний храм Свято-Казанської Божої Матері | Баптиська церква | Церква Петра і Павла |
Див також: Пам'ятники Чигирина
[ред.] Люди
[ред.] Народилися
- Дорошенко Петро Дорофійович — гетьман України (1665 — 1676);
- Пучківський Олександр — оториноляринголог;
- Чабаненко Іван Іванович — заслужений діяч мистецтв УРСР;
- Раєвський Борис — біофізик;
- Ющенко Катерина Логвинівна — вчений кібернетик;
- Кривицька Олександра Сергіївна — народна артистка УРСР;
- К.Л Рвачова-Ющенко, О.Л. та В.Л. Рвачови — радянські вчені математики, доктори фізико-математичних наук;
- В.А. Назаренко — член-кореспондент АН УРСР;
- Ф.С. Предтеча — автор тексту відомої пісні "Раскинулось море широко".
- Яковлів Андрій — учений правник, громадський і політичний діяч, родом з Чигирина (Київщина); дійсний член УНТК, НТШ, керівник Правничої Секції УВАН в Нью-Йорку.
- Сікорський Михайло Іванович — доцент (1996); почесний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Див. також: Категорія:Персоналії:Чигирин
- Я.Т. Ковтун 1920 р.н. - учасник Великої Вітчизняної війни нагороджений багатьма нагородами Радянського Союзу. З 1967 Начальник пристані Адамовка 8км. від Чигирина.
[ред.] Відзначення 500-річчя заснування
7 грудня 2011 року Верховна Рада України, враховуючи вагому історичну роль міста Чигирина Черкаської області в історії українського державотворення, беручи до уваги значення його об'єктів культурної спадщини та у зв'язку з відзначенням у 2012 році 500-річного ювілею міста, прийняла постанову N 4090-VI «Про відзначення 500-річчя заснування міста Чигирина Черкаської області»[5]
[ред.] Джерела
| Портал «Черкащина» | |
| Чигирин у Вікісловнику? | |
| Чигирин на Вікісховищі? |
[ред.] Посилання
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.
- Історія міст і сіл Української РСР. Головна редакція Української Радянської енциклопедії. Київ.
- Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.
- Махінчук М. Прочитаймо тую славу...: [Стежками історії: Чигирин, Суботів] //Уряд. кур`єр. – 2002. – 15 жовт. – С. 10.
- Кілессо С. “Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний...”: [З історії м. Чигирина. Резиденція Б. Хмельницького. Чигирин. замок 1678 р.] //Черкаський край – земля Богдана і Тараса. – К., 2002. – С. 339-358.
- Герасим`юк О. Кожен українець хоч раз повинен побувати в Чигирині... //Україна Incognita. – К., 2002. – С. 7-10; День. – 2002. – 3 лип. – С. 6.
- Бабенко В. “Козацька тверджа, давній Чигирине...”: [Питання відродження гетьман. столиці] //Уряд. кур`єр. – 2000. – 16 трав. – С. 9.
- Чепурний О. Велич і краса Замкової гори [у Чигирині] // Чигирин. вісті. – 1999. – 17 квіт. – С. 2.
- Солодар О. “Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали...”: До історії міського самоврядування в Чигирині: [XVI – XVIII ст.]//Нова доба.– 2001. – 12 черв. – (Дод. “Іст. сторінки”.– С.1,6-7).
- Наливайко С. Чигирин: місто священної чакри: [З прадав. історії] //Слово просвіти. – 1998. – Верес. (№9). – С. 12-13. – Бібліогр.: 5 назв.
- Веснін О. Розкинулось море широко...: [Давня традиція жителів м. Чигирина – служба на флоті] //Місто. – 1996. – 2 лют. – С. 11.
[ред.] Ресурси Інтернету
- Відео 5 каналу
- Карта де Боплана (район Чигирин-Канів-Умань)
- who-is-who.com.ua
- "Чигирин" в Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона (рос.)
- JewishGen Locality Page - Chigirin, Ukraine (англ.)
|
|
||
|---|---|---|
| Міста: | Ватутіне · Городище · Жашків · Звенигородка · Золотоноша · Кам'янка · Канів · Корсунь-Шевченківський · Монастирище · Сміла · Тальне · Умань · Христинівка · Черкаси · Чигирин · Шпола | |
| Смт: | Бабанка · Буки · Верхнячка · Вільшана · Драбів · Єрки · Ірдинь · Катеринопіль · Лисянка · Маньківка · Стеблів · Цвіткове · Цибулів · Чорнобай · Шрамківка | |
|
Населені пункти Чигиринського району |
|
|---|---|
| Міста: | Чигирин |
| Села: | Боровиця · Вдовичине · Вершаці · Вітове · Галаганівка · Головківка · Деменці · Зам'ятниця · Іванівка · Івківці · Красносілля · Матвіївка · Медведівка · Мельники · Новоселиця · Погорільці · Полуднівка · Рацеве · Розсошинці · Рублівка · Стецівка · Суботів · Тарасо-Григорівка · Тіньки · Топилівка · Трушівці · Худоліївка · Чмирівка |
| Селища: | Буда · Бурякове · Гненне · Кудашеве · Скаржинка · Скелівка · Чернече |
|
||||||||
- Міста магдебурзького права
- Міста України
- Міста за алфавітом
- Населені пункти Чигиринського району
- Населені пункти над Тясмином
- Міста Черкаської області
- Районні центри Черкаської області
- Чигирин
- Населені пункти Чигиринського повіту
- Населені пункти Чигиринського староства
- Населені пункти з історичною єврейською громадою