Федір Олексійович
| Федір Олексійович | |
|---|---|
 |
|
|
11-й Цар Московський
|
|
| Час на посаді: | |
| 29 січня (8 лютого) 1676 — 27 квітня (7 травня) 1682 | |
| Попередник | Олексій Михайлович |
| Наступник | Петро I |
|
|
|
| Народився | 9 червня 1661 Москва |
| Помер | 7 травня 1682 Москва |
| Релігія | Православний |
Федір Олексійович (30 травня (9 червня) 1661 — 27 квітня (7 травня) 1682) — московський цар у 1676—1682 роках. Син Олексія Михайловича і його першої дружини М.Милославської.
Малолітній і хворобливий Федір Олексійович не був здатним до самостійного правління. На початку царювання Федора Олексійовича керівництво державою знаходилось у руках його найближчих родичів Милославських; великим впливом при дворі користувався патріарх Іоаким і вихователь Федора Олексійовича Симеон Полоцький. У подальшому вирішальний вплив на державні справи здобули фаворити Федора Олексійовича — І.Язиков і А.Лихачов. За царювання Федора Олексійовича зміцнилось централізоване управління державою: було створено розряди (військові округи), посошне оподаткування було замінене подвірним оподаткуванням (1679), зміцнювалась влада воєвод на місцях (скасовано місництво, 1682). За правління Федора Олексійовича Московська держава у 1671-81 вела війну з Туреччиною, під час якої відбулись Чигиринські походи 1677-78. Уряд Федора Олексійовича уклав з Османською імперією Бахчисарайський мирний договір 1681, за умовами якого Лівобережна Україна з Києвом залишалась у складі Московської держави. Після смерті Федора Олексійовича царем проголошений його брат Петро І.
Література [ред.]
- Седов П. В. Закат Московского царства, царский двор конца XVII века. СПб.: Петербургский институт истории, изд-во «Дмитрий Буланин», 2006. — 604 с.
