Фелікс Ламек
| Фелікс Ламек | |
|---|---|
| фр. Félix Chemla Lamèch | |
 Фелікс Ламек на Керкірі між 1923 і 1929 роками | |
| Народився |
11 січня 1894[1] Ар'яна, Туніс |
| Помер | 14 травня 1962[1] (68 років) |
| Країна |
.svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | астроном, метеоролог, selenographer |
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Знання мов | новогрецька |
| Magnum opus | Corfu Observatoryd |
Фелікс Шемла Ламек (1894, Туніс — 1962) — французький метеоролог і астроном, дослідник Місяця. Організатор Астрономічного товариства Корфу та першої астрономічної обсерваторії на острові Керкіра. На його честь 1935 року названий кратер Ламек[en] на Місяці.
Ламек був одним з останніх селенографів, які користувалися не фотографіями, а кресленнями для побудови місячних мап. Деякі запропоновані ним топоніми на Місяці ввійшли у вжиток[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Фелікс Шемла Ламек походить з тунісько-французької родини. Про ранній період його життя практично нічого невідомо.
Грецький період[ред. | ред. код]
Будівництво обсерваторії[ред. | ред. код]
На початку 1923 року Ламек приїхав на Керкіру, щоб побудувати тут обсерваторію. Обсерваторія була розташована на пагорбі Когевіна, у 1 км на захід від центру міста Керкіра, на південний захід від порту, у районі Алепоу[sv][3]. Офіційно її було відкрито 24 травня 1924 року. Перший телескоп Ламек привіз із собою, а на місці спроєктував та побудував обертальний купол. Серед обладнання були меридіанний 110-мм бінокуляр, встановлений у 2,5-метровому куполі, 160-мм екваторіальний телескоп у 4,5-метровому куполі. Також були два навчальні бінокуляри: 61-мм і 81 мм. Ними користувалися учні. Серед додаткового обладнання була метеорологічна камера, а також подарований Теодором Стефанідесом улітку 1930 року спектроскоп. 1933 року Астрономічне товариство викупило в Йоанніса Когевіни землю та будинок, щоб подубувати ще один купол.[4] Обсерваторія працювала 16 років, до 1940 року. Одна з будівель обсерваторії існувала до квітня 1989 року, коли була знесена.[5]
Астрономічне товариство[ред. | ред. код]
4 грудня 1926 року Ламек організував збори, на яких запропонував створити Астрономічне товариство. 13 лютого 1927 року в приміщенні Другої гімназії відбулися установчі збори, на яких було затверджено статут «Астрономічного товариства Греції» та обрано тимчасове керівництво. 10 квітня товариство обрало перше правління в складі 5 осіб. Почесним президентом обрали директора Афінської національної обсерваторії Дімітріоса Аїгінітіса[el], а почесним членом став митрополіт Керкіри Афінагор.[4]
9 липня на сцені літнього кінотеатру «Фенікс» у Керкірі Фелікс Ламек прочитав науково-популярну лекцію на тему «Комети, їхні закони та походження»[4].
Товариство видавало журнал «Уранія»[6] грецькою й французькою мовами, а також іноді німецькою й англійською. Помічником Ламека в спостереженнях був майбутній грецький астроном Йоанніс Фокас[en][7]
1932 року товариство отримало премію від Академії наук Греції.
Переслідування й від'їзд[ред. | ред. код]
У вересні 1927 року в газеті «Керкірська Надія» (грец. Κερκυραικα Ελπις) вийшла стаття інженера й теолога П. Кокколіса, де автор розкритикував Ламека за називання Моїсея брехуном у іншій публікації. У липні 1928 року вийшла стаття з критикою Ламека в журналі «Святий Спірідон», що його редагував архімандрит Партеніос Полакіс[el]. Клерикальні кола були невдоволені його науково-популярними лекціями, в яких Ламек спростовував богословську картину походження світу. На захист астронома встали газета «Корфу», яка тривалий час публікувала новини Астрономічного товариства та обсерваторії, та інші видання[4].
Утім суттєво вражений критикою та незгідний з нею, на наступний день після публікації Ламек подав у відставку з посади члена правління Астрономічного товариства. 19 липня 1928 року відбулося надзвичайне засідання правління товариства вдома в його президента Ахіллеса Фредеріка, де після тривалої дискусії було одноголосно вирішено відставку не приймати[4].
На початку 1929 року Ламек раптово залишив Керкиру та подався до Франції. Він забрав з собою телескопи та інше обладнання, чим підірвав матеріальну базу Астрономічного товариства. Утім невдовзі він повернувся на Корфу на деякий час та відновив співпрацю з товариством[4].
Подальший життєпис[ред. | ред. код]
Після повернення до Франції Ламек переїхав до Тулузи. У Тулузі він став директором метеорологічної служби та продовжив астрономічні спостереження[4].
Після вступу Франції у Другу світову війну, Ламек пішов добровольцем на фронт. Після розгрому Франції він брав участь у складі військових з'єднань Вільної Франції у Північній Африці. Ламек повернувся до наукової діяльності по завершенню війни та опублікував низку наукових праць у 1950-х роках. Останні роки страждав на серцеву хворобу та жив відлюдником у своїй віллі на околицях поселення Ольне-су-Буа неподалік Парижу[4].
Був обраний членом Астрономічного товариства Франції та Місячного комітету Бельгійського астрономічного товариства[8].
Дослідження Місяця[ред. | ред. код]
Ламек був автором численних карт Місяця, опублікованих з 1930-х до 1950-х років[9]. Почав він цю працю на Корфу, продовжив у Тулузі, де перше видання місячної мапи вийшло в липні 1934 року зі вступом французького астронома Моріса Дарне[fr]. Повний варіант мапи опублікований 1955 року.
Фелікс Ламек запропонував низку топонімів на Місяці, які не були затверджені Міжнародним астрономічним союзом. Зокрема 5 топонімів присвячені мешканцям Корфу, серед яких Теодор Стефанідес[4].
Пам'ять[ред. | ред. код]
- На початку XXI століття головна вулиця на пагорбі Когевіна в Керкірі, де колись була розташована обсерваторія, названа на честь Фелікса Ламека.
- На його честь 1935 року названий кратер Ламек[en] на Місяці.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-0-387-30400-7_271
- ↑ Chinnici, Ileana; Lattis, James M.; Pietroluongo, Mariafortuna; Torretti, Roberto та ін. (2007). Chemla‐Lameche, Felix: 227—227. doi:10.1007/978-0-387-30400-7_271.
{{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у:|last5=(довідка)(англ.) - ↑ Astronomical Society of Corfu. terrabook(англ.)
- ↑ а б в г д е ж и к Το αστεροσκοπείο της Κέρκυρας (1924-1940) – CorfuHistory(гр.)(англ.)
- ↑ The Observatory of Corfu (1924-1940), Astronomical Society of Corfu, Corfu, 2003, a book by George Zoumpos. Urania's Gardens(англ.)
- ↑ Lagrange, E. “Ourania, Société astronomique de Grèce, Bulletin”. Ciel et Terre, vol. 44, p. 336, 1928(фр.)
- ↑ Astronomical Society. TerraKerkyra(англ.)
- ↑ Lamech, Felix, astronomia.gr(гр.)
- ↑ Ewen A. Whitaker (11 грудня 2003). Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. Cambridge University Press. с. 167—168. ISBN 978-0-521-54414-6.
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Felix Chemla Lamèch // The Moon(англ.)
- Ιστορικό Αρχείο. Αστρονομική Εταιρεία Κέρκυρας(гр.)