Керкіра (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Керкіра
грец. Κέρκυρα
італ. Corfù
Панорама Старого міста
Панорама Старого міста
Панорама Старого міста
Офіційна печатка Керкіра
Печатка
Керкіра. Карта розташування: Греція
Керкіра
Керкіра
Координати: 39°37′ пн. ш. 19°55′ сх. д. / 39.617° пн. ш. 19.917° сх. д. / 39.617; 19.917
Країна Греція
Децентр. адміністрація Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів
Периферія Іонічні острови
Периф. одиниця Керкіра
Колишні адмін. одиниці
 - Регіон Іонічні острови
 - Ном Керкіра
Розташування на мапі ному
Уряд
 - мер Сотіріос Мікалефф
Площа
 - Повна 41,905 км²
Найбільша висота 10 м 
Найменша висота 0 м 
Населення (2001[1])
 - Усього 39 487
Часовий пояс EET/EEST (UTC+2/3)
Поштовий код 491 xx
Телефонний код(и) 26610
Авто ΚΥ
Вебсайт: www.corfu.gr
ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №978978 (англ.)

Ке́ркіра (грец. Κέρκυρα), італійська назва Корфу (італ. Corfù) — місто та порт Греції, головне місто острова Керкіра та столиця ному Керкіра.

Історія та визначні місця[ред. | ред. код]

Місто було засноване у 8 столітті до н. е. та відоме під назвами Коркіра, Корцира або Палополіс.

Докладніше: Коркіра (Палополіс)

За право володіння Керкірою сперечалися римляни, візантійці, готи, венеційці, турки, французи, англійці. Кожні завойовники, прагнучи залишити за собою не тільки місто, але й весь острів, будували тут фортеці і палаци, тому столиця зберігає унікальне поєднання декількох культур.

Старе Місто веде свою історію з XIII століття. Це найбільший «живий» середньовічний комплекс Греції. Найбільшим на архітектуру міста був вплив венеційців, які правили тут впродовж 400 років. Найвизначнішими спорудами цього періоду є Стара фортеця (морська, XII — XVI ст.) і Нова фортеця (берегова, XVII ст.). На території Старої фортеці знаходиться музей, де проводяться щорічні виставки місцевих художників. У Старій фортеці в літній час влаштовують вистави з іонійськими народними танцями та світлозвукові шоу. Венеційці прикрасили Керкіру пам'ятниками, площами, церквами і багатоповерховими будинками з червоними дахами, так що вона стала схожа на італійське місто епохи Відродження[2]. Під час Середземноморського походу Ф. Ф. Ушакова (17981800) в листопаді 1798 року фортеця була в облозі російського десанту і в лютому 1799 року капітулювала.

Докладніше: Палео-Фруріо («Стара фортеця»)

Докладніше: Нео Фруріо («Нова фортеця»)

Поруч з містом розташована Бухта Гаріця, яка є місцем стоянки багатьох дорогих приватних яхт.

Після венеційців влада над островом спочатку перейшла до французів, а потім до англійців. Від них місту дісталися площа Еспланада (або Спінада), найкрасивіша і жвава площа столиці. На площі розташований пам'ятник Іоанну Каподистрію, який був уродженцем Керкіри і першим президентом Греції. Також тут розташований перистиль генералу Томасу Мейтленду (перший Верховний комісар Британії на острові).

Докладніше: Спіанада

Вулиця Лістон, що являє собою склепінчасту галерею, де розмістилися кафе, ресторани і магазини. Вона будувалась як мініатюрна копія паризької вулиці Рю де Ріволі. Вона складається з двох довгих будівель на перших поверхах склепінних галерей, під якими розташувалися ресторани і кафе[3].

Докладніше: Лістон

На початку XX століття в місті мешкало близько 30 тисяч осіб[4].

Палаци[ред. | ред. код]

Палац Святих Михайла та Георгія, який слугував резиденцією Верховному комісару, а нині розміщує у своїх залах Музей азійського мистецтва. Головна будівля палацу має три поверхи. На його фасаді є колони з тріумфальними арками, одна присвячена святому Михайлу, а друга присвячена святому Георгію. За тріумфальними арками розташовані менші, симетрично розташовані будівлі з кожного боку головної будівлі[5]. На карнизі даху головної будівлі є скульптури скульптора Павлоса Просалентіса із зображенням семи Іонічних островів, а на середній видно ріг, який вважається англійським символом. У внутрішньому оздобленні Палацу переважає бронза та мармур, а скляний купол, розташований в центрі, дає багато сонячного світла в приміщенні палацу.[6]

Докладніше: Палац Святих Михайла та Георгія

Палац Мон Репо, місце народження герцога Единбурзького. Наразі в палаці розташований музей.

Докладніше: Мон Репо

Поруч з палацом Мон Репо перебувають руїни стародавнього міста Коркіри у тому числі руїни античних храмів та ранньохристиянської церкви, а саме:

Музеї[ред. | ред. код]

Як і в практично будь-якому грецькому місті, у Керкірі є Археологічний музей, де можна побачити залишки місцевого храму Артеміди, датованого 590 до н. е.

Докладніше: Археологічний музей Керкіри

В місті є інші музеї, які відтворюють важливі для острова події та особливості побуту, культури тощо, зокрема:

Церкви[ред. | ред. код]

У центрі міста знаходиться собор Святого Спиридона (16 століття) — покровителя острова. У церкві зберігається саркофаг з мощами святого і дари від вірних.

Докладніше: Собор Святого Спиридона

Серед інших церков цікаві Катедральний собор Богородиці Спілеотиса, де зберігаються стародавні візантійські ікони та ікони Іонічної школи.

Докладніше: Кафедральний собор Панагія Спілеотиса

Незвичайна церква Святого Георгія на території Старої фортеці, яка була побудована англійцями в доричному стилі і нагадує давньогрецький храм. Церква Святих Ясон і Сосипатр (12 ст.), вважається найяскравішим пам'ятником Візантії.

Докладніше: Церква святих Ясона і Сосіпатра

Серед католицьких соборів цікавим є Собор Святого Якова та Святого Христофора, який є базилікою з дерев'яним дахом та шістьма бічними каплицями (по три з кожної бокової сторони храму), які з'єднані з основним простором арочними отворами. Загальна площа храму з каплицями понад 600 кв.м. ентральна частина фасаду двоповерхова складається з трьох частин, оздоблених тосканськими пілястрами з трикутним фронтоном. По обидва боки від центральної частини фасаду з фронтоном по бокових частин першого поверху фасаду розташовуються вигнуті елементи (леза). Улаштування фасаду нагадує деякі приклади церков пізнього бароко у Венеції. Також на фасаді розташована Дзвіниця із зубцями та в глибині церкви пірамідальна вежа.[7]

Старе місто Керкіри 2007 року було занесене до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Консульства у Керкірі[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.). www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009. 
  2. Греческий остров Корфу — Ионические острова Греции. Архів оригіналу за 30 Листопада 2010. Процитовано 10 Січня 2011. 
  3. Що можна побачити на Корфу самостійно. Відпочивай.ТОП - ваш провідник у світі подорожей (ru-RU). Архів оригіналу за 4 Березня 2021. 
  4. Kopanas, Dimitrios (2019). Family and Labour in Corfu Manufacturing, 1920–1944. The Historical Review/La Revue Historique. 15 (1): 131. doi:10.12681/hr.20447. ISSN 1791-7603. 
  5. History In Corfu — The Palace of St. Michael & George [Архівовано 3 Липня 2017 у Wayback Machine.] In Corfu. Viitattu 30.5.2016.
  6. Palace of St. Michael and St. George - Corfu. Terrabook (амер.). Архів оригіналу за 8 Січня 2020. 
  7. Αγοροπούλου - Μπιρμπίλη, Α. (1976). Η αρχιτεκτονική της πόλεως της Κέρκυρας κατά την περίοδο της ενετοκρατίας (гр.). 

Посилання[ред. | ред. код]