Фернандо де ла Руа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фернандо де ла Руа
Фернандо де ла Руа
Фернандо де ла Руа 1999 року

Час на посаді:
10 грудня 1999 — 20 грудня 2001
Віце-президент   Карлос Альварес
Попередник Карлос Менем
Наступник Рамон Пуерта

Сенатор
Час на посаді:
10 грудня 1993 — 7 серпня 1996

Сенатор
Час на посаді:
10 грудня 1983 — 10 грудня 1989

Сенатор
Час на посаді:
25 травня 1973 — 24 березня 1976

Народився 15 вересня 1937(1937-09-15) (77 років)
Кордова
Громадянство Аргентина
Політична партія Радикальний громадянський союз
Дружина Інес Пертіне
Діти Агустіна, Антоніо, Фернандо
Професія адвокат
Релігія католицизм
Особистий підпис
Firma Fernando de la Rua.gif

Ферна́ндо де ла Ру́а (ісп. Fernando de la Rúa, *15 вересня 1937) — аргентинський політик і юрист. Займав посаду президента Аргентини у 1999—2001 роках.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив Національний університет Кордови, де вивчав право. У 1973 році був обраний до Сенату від Громадянського радикального союзу. У 1976 році балотувався на пост віце-президенти разом із Рікардо Бальбіном й посів друге місце. Після чергового військового перевороту викладав в Університеті Буенос-Айреса. У 1996 році став першим обраним мером Буенос-Айреса та завоював популярність на цьому посту.

У 1999 році був обраний президентом, набравши 48,37% голосів проти 38,27% у найближчого опонента Едуардо Дуальде (вибори проходили в один тур). Відзначається, що немалу роль в його обранні відіграла одіозність чинного президента Карлоса Менема, чиїм однопартійцем був Дуальде[1]. Перед виборами де ла Руа обіцяв боротись з корупцією, злочинністю та безробіттям, однак пообіцяв зберегти створену за Менема неоліберальну економічну модель[1]. Однак саме за часів його президентства основні економічні показники Аргентини погіршились: економіка увійшла в стадію стагнації, державний борг зріс до понад 100 мільярдів доларів, відбувалось зростання дефіциту бюджету й безробіття. Влітку 2001 року кредитні рейтинги Аргентини були знижені, що призвело до подальшого ускладнення фінансового положення[2]. Невдовзі очолюваний де ла Руа уряд зіткнувся з проблемою повернення кредитів і був змушений вдатись до непопулярних заходів економії (скорочення зарплатні держслужбовцям і пенсій), що призвело до масових заворушень [3]. 3 грудня було введено ліміт на зняття грошей з банківських рахунків [4], а 12 грудня уряд не зміг виплатити 1,4 мільйони пенсій, оскільки готівка була задіяна у процесі погашення кредитів[5]. Паралельно у країні проходили масові акції протесту й загальнонаціональні страйки проти політики уряду й особисто де ла Руа та міністра економіки Домінго Кавальйо[5]. До 20 грудня у сутичках з поліцією загинуло 20 чоловік[6], й наступного дня де ла Руа пішов у відставку. 23/24 грудня в.о. президента оголосив про дефолт за зовнішніми зобов'язаннями на загальну суму 132 мільярди доларів[7].

Після відставки був притягнутий до судового розгляду у справі про загибель протестувальників під час заворушень.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]