Феєрверк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Hanabii in Adachi-ku11.jpg

Феєрве́ркангл. fire та англ. work — вогонь та робота) — публічне видовище, яке створюється засобами піротехніки (феєрверочними виробами), що супроводжується різноманітними світловими (декоративне полум'я) та звуковими (постріли, свист) ефектами. Феєрверк використовується в основному для розважальних цілей і є атрибутом багатьох державних (День Незалежності, День Перемоги), культурних (Новий Рік) і релігійних (Різдво) свят. Феєрверк був винайдений у стародавньому Китаї в 12 столітті. У Європі він вперше з'являється в Італії. В Україні феєрверки з'являються у 18 столітті.

Феєрверки умовно поділяють на вироби наземної, перехідної та висотної дії. Вони як правило складаються із корпусу (картон, папір, пластик, алюміній, дерево), зарядів (виштовхувальних, розривних, запалювальних), піроелементів у вигляді зірочок, таблеток, факелів тощо, та вогнепровідного гноту.

Різновиди феєрверочних виробів: 1) Кольорові свічі та піротехнічні факели; 2) Хлопавки, піротехнічні свистки, петарди; 3) Вогняні піруети та китайські колеса; 4) Фонтани, вогнепади; 5) Вогняні бджоли, птахи, сателіти; 6) Піротехнічні бураки; 7) Римські свічі; 8) Міні салюнті установки (тортики); 9) Ракети; 10) Висотні салют-снаряди.

Нижче наведені приклади піротехнічних сумішів, які використовуються при виготовлені феєрверків: 1) суміші білого та кольорового вогню; 2) іскристі суміші; 3) суміші звукових ефектів; 4) димові суміші; 5) запалювалні суміші; 6) чорний порох.

Неправильне використання піротехнічних засобів може призвести до небезпечних наслідків, як для особи, яка їх підпалює (ризик опіків та ран), так і для випадкових перехожих. Крім того, вони можуть спричинити пожежу лісопосадок, будівель, складів із легкозаймистими матеріалами. З цієї причини використання піротехнічних засобів є обмеженим. Показ феєрверків здійснюється професіоналами. Споживчі товари, які є в розпорядженні громадськості, містить обмежену кількість вибухового матеріалу для зниження потенційної небезпеки.

[ред.] Література

  1. Солодовников В.М. Пиротехника. Производство и сжигание фейерверков. Оборонгиз, М., 1938.
  2. Izzo A. Pirotechnia e fuochi artificiali. Milano, 1950.
  3. Шидловский А.А., Сидоров А.И., Антонов В.И. Искусство управлять огнём // Наука и жизнь. 1971. №6. с.82-86.
  4. Shimizu T. Fireworks: The Art, Science and Technique. Pyrotechnica Publications, Austin, Texas, 1981.
  5. Lancaster R.R. Fireworks: Principles and Practice. Chemical Publishing, New York, 1998
  6. Мадякин Ф.П., Тихонова Н. А. и др. Сигнальные и фейерверочные составы и изделия. КГТУ, Казань, 2001.
  7. Russell M.S. The Chemistry of Fireworks. Royal Society of Chemistry Paperbacks, 2003.

[ред.] Дивіться також

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:
Особисті інструменти