Академія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Академія (від грец. ’Ακαδήμεια) — різновид наукового або навчального закладу найвищого рівня, а також певних товариств із почесним членством. Поняття «академія» відоме з IV ст. до н.д.

Історія[ред.ред. код]

У стародавній Греції Академією називався оливовий гай поблизу Афін, де, за легендою, було поховано афінського героя Академа (грец. ’Ακαδήμος). Саме в цьому гаю розташовувалася школа філософа Платона, яка з часом перебрала на себе назву «Академія».

В епоху Відродження передусім в Італії почали утворюватися товариства сприяння розвитку мистецтв і наук, які вважали Академію Платона взірцем для своєї діяльності.

У 1576 році князь Василь-Костянтин Острозький засновує слов'яно-греко-латинську академію в Острозі.  В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Студенти Острозької академії опановували п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Першим ректором академії був письменник Г.Смотрицький, викладачами – видатні тогочасні українські та зарубіжні педагоги-вчені, такі як Дем’ян Наливайко, Х.Філалет, І.Лятос, Кирило Лукаріс та ін. Острозька академія мала великий вплив на розвиток педагогічної думки та організацію шкільництва в Україні: за її зразком діяли пізніші братські школи у Львові, Луцьку, Володимирі-Волинському. Вихованцями школи були: відомий учений і письменник М.Смотрицький, гетьман П.Сагайдачний та ін, пізніші видатні церковні і культурні діячі.[1]

Сучасність[ред.ред. код]

У світі термін «академія» використовується у значенні товариства видатних діячів певної галузі: науки, мистецтва, індустрії. Найчастіше такі академії підтримує держава. Наприклад, Національна академія наук США, Академія кінематографічних мистецтв і наук, Французька академія. В Російській Імперії та СРСР, а пізніше за зразком останнього в країнах «соціалістичного табору» були утворені Академії наук, як засіб об'єднання та державного контролю вчених. В деяких країнах наукові академії не мають в своїй назві слова «академія», наприклад, Лондонське королівське товариство.

Також академіями називають ряд вищих навчальних закладів, частіше військової або художньої освіти.

В Україні[ред.ред. код]

В Україні академіями називають:

  • вищі навчальні заклади
  • академії наук, державні наукові організації (Національна академія наук, галузеві Академії наук
  • самоназва ряду громадських організацій

Академія (ВНЗ)[ред.ред. код]

Вищі навчальні заклади четвертого рівня акредитації, які провадять освітню діяльність, пов'язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення[2].

На теренах Руського воєводства 1595 канцлер Ян Замойський відкрив Академію Замойську, четверту на теренах Речі Посполитої. Згідно зі статтями Гадяцької угоди у Києві 1659 було відкрито Києво-Могилянську Академію. Для недопущення створення другої Академії у Львові на базі Братської школи єзуїти 20 січня 1661 отримали привілей короля Яна ІІ Казимира про надання «гідності Академії і титулу університету» єзуїтській колегії, що вважають за дату створення Львівського університету.

Академія наук[ред.ред. код]

Академія наук — державна наукова організація, вища самоврядна наукова установа, загальна або галузева. Головною науковою установою є Національна Академія наук України. Крім того існують галузеві академії наук: Академія аграрних наук, Академія медичних наук, Академія педагогічних наук, Академія правових наук. Членами цих академій, академіками, стають визначні вчені. Також існує Академія мистецтв, до якої входять визначні діячі мистецтва.

Громадські організації[ред.ред. код]

Слово академія фігурує також у назвах деяких наукових або паранаукових громадських організацій, наприклад: Українська нафтогазова академія, Академія гірничих наук України, «Українська академія оригінальних ідей», Всеукраїнська громадська організація «Українська академія акмеологічних наук» тощо. Ці «академії» також присвоюють своїм членам титули «академіків», «почесних членів академії», «членів-корреспондентів», але часто ці «звання» не відображають наукового внеску особи. Також деякі громадські організації, називаючи себе «академіями», не повідомляють у назві про належність до недержавних об'єднань.[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мицько І.З. Острозька слов’яно-греко-латинська академія (1576-1636). – К.: Вища школа, 1990. – 290 с.
  2. Закон України «Про вищу освіту»
  3. http://2000.net.ua/2000/aspekty/nauka/46174

Посилання[ред.ред. код]