Франческо Антоніолі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Франческо Антоніолі
Особисті дані
Народження 14 вересня 1969(1969-09-14)[1][2] (54 роки)
  Монца, Ломбардія, Італія
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Громадянство  Італія
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1988 Італія «Монца» 23 (-13)
1988–1990 Італія «Мілан» 0 (0)
1990   Італія «Чезена» 0 (0)
1990–1991   Італія «Модена» 30 (-22)
1991–1993 Італія «Мілан» 13 (-10)
1993–1994 Італія «Піза» 26 (-20)
1994–1995 Італія «Реджяна» 30 (-48)
1995–1999 Італія «Болонья» 102 (-106)
1999–2003 Італія «Рома» 102 (-102)
2003–2006 Італія «Сампдорія» 104 (-111)
2006–2009 Італія «Болонья» 149 (-97)
2009–2012 Італія «Чезена» 106 (-121)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1989–1992 Італія Італія U-21 23 (0)
1992 Італія Італія (ол.) 6 (0)
2000 Італія Італія 0 (0)
Звання, нагороди
Нагороди
Knight of the Order of Merit of the Italian Republic

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Франческо Антоніолі (італ. Francesco Antonioli; нар. 14 вересня 1969, Монца) — італійський футболіст, що грав на позиції воротаря. Згодом — футбольний тренер.

Насамперед відомий виступами за клуби «Болонья», «Рома» та «Сампдорія».

Триразовий чемпіон Італії. Дворазовий володар Суперкубка Італії з футболу. Дворазовий переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Володар Міжконтинентального кубка. Володар Кубка Інтертото.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за команду клубу «Монца», в якій провів два сезони, взявши участь у 23 матчах чемпіонату.

Згодом з 1988 по 1999 рік грав у складі команд клубів «Чезена», «Модена», «Мілан», «Піза», «Реджяна» та «Болонья». Протягом виступів за «Мілан», де був резервним воротварем, виборював титул чемпіона Італії, ставав володарем Суперкубка Італії з футболу, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА (двічі), володарем Міжконтинентального кубка, володарем Кубка Інтертото.

Своєю грою за «Болонью» привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Рома», до складу якого приєднався 1999 року. Відіграв за «вовків» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Роми», був основним голкіпером команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул чемпіона Італії, знову ставав володарем Суперкубка Італії з футболу.

Протягом 2003—2009 років захищав кольори клубів «Сампдорія» та «Болонья».

З 2009 року протягом трьох сезонів захищав ворота команди клубу «Чезена», в якій досвідчений гравець був основним голкіпером. Завершивши виступи на полі у 42-річному віці, залишився у «Чезені», де до 2018 року видповідав у тренерському штабі за підготовку воротарів.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Протягом 1989—1992 років залучався до складу молодіжної збірної Італії. На молодіжному рівні зіграв у 23 офіційних матчах.

1992 року захищав кольори олімпійської збірної Італії. У складі цієї команди провів 6 матчів. У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1992 року у Барселоні.

2000 року викликався до лав національної збірної Італії, потрапив до заявки команди на чемпіонат Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах. На турнірі, на якому італійці вибороли «срібло», був другим резервним воротарем (після Крістіана Абб'яті та Франческо Тольдо) і на поле не виходив.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Мілан»: 1991–92, 1992–93
«Рома»: 2000–01
«Мілан»: 1992
«Рома»: 2001
«Мілан»: 1988–89, 1989–90
«Мілан»: 1989
«Болонья»: 1998

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA

Джерела[ред. | ред. код]