Футбол на літніх Олімпійських іграх 1900

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Футбол на літніх Олімпійських іграх 1900
Football pictogram.svg
Деталі турніру
Господар Франція Франція
Дата 20 вересня23 вересня
Кількість команд (з 1 конфедерації)
Призери
Переможець Gold medal blank.svg Велика Британія Велика Британія
Фіналіст Silver medal blank.svg Франція Франція
3-є місце Bronze medal blank.svg Бельгія Бельгія
Статистика турніру
Матчів зіграно 2
Голів забито 12 (6 за матч)

Олімпійський футбольний турнір 1900 (20 вересня 1900 — 23 вересня 1900) — перші футбольні змагання в рамках літніх Олімпійських ігор, які було визнано Міжнародним олімпійським комітетом. Втім, ФІФА веде відлік футбольних турнірів на Олімпіаді від 1908 року, тож ці змагання були напівофіційними. У турнірі взяли участь три аматорські команди, які не представляли свої національні збірні та матчі між якими носили демонстраційний характер.

Історія проведення[ред.ред. код]

Французькі футболісти на літніх Олімпійських іграх 1900

У Парижі в рамках Всесвітньої виставки було вирішено провести демонстраційний футбольний турнір. Планувалося, що участь у ньому візьмуть п'ять команд — швейцарські, німецькі, бельгійські та англійські футболісти мали протистояти господарям змагань. Турнір мав розпочатися 16 вересня та тривати протягом трьох тижнів. Втім, спочатку Німецький футбольний союз, всупереч початковим планам, вирішив не делегувати власну команду на турнір, мотивуючи це відсутністю коштів, поганим досвідом та труднощами у створенні команди; а згодом і швейцарці повідмили про свої наміри знятися зі змагань.

Захищати честь Бельгії на міжнародній арені було запропоновано тогорічному чемпіону країни СК «Расінг» (Брюссель), однак вони відмовилися і бельгійці змушені були відправити до Парижа команду, складену зі студентів (переважно з Брюсселю та Льєжу) та підсилену декількома не-студентами, а також двома представниками інших країн (Хендрік ван Хойкелюм представляв Нідерланди, а Ерік Торнтон був англійським підданим).

Представником Франції на турнірі за задумом Союзу французьких спортивних товарист мав стати «Гавр», найсильніший на той час клуб країни. Однак у його складі було декілька англійців, що на думку французьких чиновників було неприпустимо для участі у міжнародних змаганнях. Зрештою, вибір пав на команду «Клуб Франсе», за яку грали самі лише французи. Цю команду, підсилену трьома гравцями з іншого паризького клубу, було вдягнено не у клубні кольори, а в білі майки з Олімпійськими кільцями.

Англійська команда була представлена лондонським клубом «Аптон Парк», який вже брав участь у розіграші Кубку Англії, проте особливих успіхів не досяг та вважався доволі посереднім клубом. Багато британських команд не мали права брати участь у подібних змаганнях через надання їм професійного статусу, тож вибір представника у Великобританії був доволі обмеженим.

Незважаючи на усі намагання П'єра де Кубертена залучити до участі у Олімпійських іграх футбольні збірні, футболісти та офіційні представники керівних футбольних органів країн не виявляли інтересу до цього задуму. І навіть спроба зібрати для участі у змаганнях чемпіонів різних держав завершилася фіаско. Тож було вирішено приурочити турнір в рамках Всесвітньої виставки до Олімпійських ігор і започаткувати таким чином футбольні змагання на Олімпіаді. Незважаючи на те, що турнір складався лише з двох матчів, носив чисто презентаційний характер і у ньому не розігрувалися комплекти нагород, Міжнародний олімпійський комітет зарахував Великобританії, Франції та Бельгії відповідно «золото», «срібло» та «бронзу» до загального заліку.

Результати[ред.ред. код]

В зв'язку зі зменшенням кількості команд-учасниць було вирішено перенести початок змагань на чотири дні, та розпочати турнір 20 вересня 1900 року.

У першому матчі на полі зустрілися французькі гравці та футболісти «Аптон Парка». Вже на другій хвилині матчу англійці вийшли вперед завядки влучному удару Ніколаса, який згодом оформив дубль, а його партнери відправили у сітку воріт Люсьєна Юто ще два м'ячі, встановивши остаточний рахунок матчу 4:0. Деякі джерела з історії французького футболу називають інший підсумок матчу — 4:1. Проте це історично не точно.

Три дні потому французам протистояли вже представники Брюсельського університету. Цей матч викликав значно більший ажіотаж у глядачів, яких на стадіоні зібралося втричі більше, ніж під час попереднього матчу. Одразу після початку поєдинку французи вийшли вперед завдяки влучному пострілу Гастона Пельтьє, проте ще до перерви двічі капітулювали після разючих атак бельгійців. На другу половину матчу футболісти USFSA вийшли зовсім з інакшим настроєм. Двічі поступитися на очах рідної публіки було неприпустимо. Наступні 45 хвилин стали справжнім пеклом для брюссельських студентів — британський арбітр Джек Вуд п'ять разів фіксував взяття їх воріт. Впідсумку, впевнена та закономірна перемога французької команди з рахунком 6:2, яка втім дозволила розраховувати їм лише на друге місце у змаганнях.

20 вересня 1900 USFSA XI Франція 0 — 4 Велика Британія Аптон Парк Велодром Жак-Анкетіл, Париж
Глядачів: 500
Арбітр: Франція Маньяр
Протокол Ніколас Гол 2' Гол
Тернер Гол
Зіллі Гол

23 вересня 1900 USFSA XI Франція 6 — 2 Бельгія Брюсельський університет Велодром Жак-Анкетіл, Париж
Глядачів: 1,500
Арбітр: Велика Британія Джек Вуд
Пельтьє Гол 1'
інші невідомо
Протокол Спанног Гол
ван Хойкелюм Гол

Медалісти[ред.ред. код]

Ранг Команда Володарі нагород
Золото Велика Британія
«Аптон Парк»
Джон Джонс (ВР), Клод Бакінгем, Вільям Гослінг, Альфред Чалк, Том Баррідж, Вільям Квош, Артур Тернер, Ф. Г. Спекмен, Дж. Ніколас, Джеймс Зіллі, А. Хеслем (К)
Срібло Франція
USFSA XI
Люсьєн Юто (ВР), Пьер Альман, Луї Баш, Фернан Канель, Р. Дюпар, Ежен Фрайс, Віржіль Гайяр, Жорж Гарнье, Рене Гранжан, Марсель Ламбер, Моріс Макен, Гастон Пельтьє
Бронза Бельгія
Брюсельський університет
Марсель Лебутт (ВР), Альбер Дельбек, Хендрік ван Хойкелюм, Рауль Келеком, Люсьєн Лондо, Ернест Моро де Мелен, Едмон Нефс, Жорж Пельгрим, Альфонс Ренье, Каміль ван Хоорден

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]