Халкедон

Халкедон (грец. Χαλκηδώ), Халкідон, також Калхедон (грец. Καλχηδών) — давньогрецьке місто, мегарська колонія у Малій Азії, у Віфінії. Засноване близкьо 680—675 до н. е.

Історія

Халкедон був значним торговельним центром, проте занепав внаслідок того, що Нікомед Віфінський відвів частину жителів у Нікомедію (140 до н. е.). Згодом місто називалось Юстиніанією і було головним містом провінції Віфінії або лат. Pontica prima. Тут знаходився знаменитий оракул і храм Аполлона.

У 451 році в Халкідоні в храмі великомучениці Євфимії пройшов Четвертий Вселенський собор, який був скликаний імператором Маркіаном задля засудження єресі Євтихія. Собор затвердив нинішній текст Символу віри і засудив монофізитство.

На території давнього Халкедона нині розташоване місто Кадикей, яке є районом сучасного Стамбула. Нова назва перекладається як «село Кади», на честь першого Кади (прокурора) Стамбула, якому була дарована ця територія у спадок. Від давньої ж назви Халкедон походить назва мінерала халцедон.

Персоналії

• Ксенократ Халкедонський — давньогрецький філософ.
• Боет — давньогрецький скульптор.
• Герофіл — давньогрецький медик, анатом.
• Фрасимах — софіст.
• Фалес Халкедонський — державний діяч.
• Свята Євфимія — ранньо-християнська свята та мучениця.
• Пимен — Митрополит Київський і всієї Русі, помер у Халкідоні, був похований у церкві в ім'я святого Іоанна Предтечі.
• Святий Авксентій — ранно-християнський сірійський святий, монах та аскет.