Ценява (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ценява
Церква Воздвиж. Чесного Хреста
Церква Воздвиж. Чесного Хреста
Церква Воздвиж. Чесного Хреста
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Коломийський район
Рада Ценявська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26080210070094507
Основні дані
Засноване 1714 рік
Населення 1668
Площа 14,43 км²
Густота населення 114,69 осіб/км²
Поштовий індекс 78255
Географічні дані
Географічні координати 48°33′01″ пн. ш. 25°07′29″ сх. д. / 48.55028° пн. ш. 25.12472° сх. д. / 48.55028; 25.12472Координати: 48°33′01″ пн. ш. 25°07′29″ сх. д. / 48.55028° пн. ш. 25.12472° сх. д. / 48.55028; 25.12472
Водойми р. Вільховець
Відстань до
районного центру
5 км
Найближча залізнична станція Ценява
Місцева влада
Адреса ради 78255, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с. Ценява, вул. Шевченка, 11
Карта
Ценява. Карта розташування: Україна
Ценява
Ценява
Ценява. Карта розташування: Івано-Франківська область
Ценява
Ценява
Мапа
Мапа

CMNS: Ценява у Вікісховищі

Ценя́ва — село Коломийського району Івано-Франківської області.

Орган місцевого самоврядування - Ценявська сільська рада, яка утворена 24 лютого 1940 року. Сільський голова - Богдан Томенчук.

Розташування[ред. | ред. код]

Село Ценява межує з селами П'ядики, Підгайчики, Королівка, Корнич. Село розміщене на рівнині.

Через село проходить автомобільна дорога Р24 і залізниця Коломия — Заліщики — Тернопіль (зупинний пункт Ценява). Відстань до м. Коломиї: до залізничного моста - 7 км, по об'їзній дорозі - 12 км, до Івано-Франківська - 70 км.

Історія села[ред. | ред. код]

Ценява. Вимовляється в народі - Ценів.

Перша згадка про село в писемних джерелах належить до 1714 р. Стосовно часу заснування села і його назви є кілька версій.

  • Після Брестської унії 1596 р. Польща і католицька церква посилили свою агресивність щодо населення Галичини, засилаючи в різні кінці краю своїх ксьондзів і поселенців. Такі поселення в кінці XVI ст. прибули на територію, де знаходиться сучасне село. Їм сподобались землі, місцевість і вони заявили: "Це ніва наша". (Ценіва - Ценів - Ценява).
  • Землі, на яких розкинулось теперішнє село, належали до Коломиї і називались "міським урочищем". У першій половині XVII ст., з розпорядження графа Йосипа Потоцького, на цих землях було збудовано господарський двір і поселено селян з Корнича та Сопова. Першими поселенцями були Федір Верига з Корнича і Григорій Томенчук з Сопова. Йосип Потоцький ці землі називав своїми: "Це ніви мої". З цього виразу пішла назва села.

Після кривавого захоплення Галичини в 1919 році польська адміністрація почала заохочування переходу греко-католиків на латинський обряд. Розпочата й активна кампанія заселення мазурами — на 23.10.1921 було розселено 10 родин (55 осіб), яким надано 136 моргів поля.[1]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Дубовий хрест на честь скасування кріпацтва встановлений у травні 1848 року.
  • Могила-курган борцям, які полягли за волю України, жителі села, під керівництвом Михайла Томенчука насипали 1990 року перед в'їздом у село ліворуч дороги з Коломиї.
  • Пам'ятник жителям села, які загинули на фронтах Другої світової війни, встановлений у травні 1981 року.

Релігія[ред. | ред. код]

  • Дерев'яна церква Воздвиження Чесного Хреста збудована 1808 року, належить до УГКЦ. Священик - о. Юрій Савчук. Біля церкви встановлено Дубовий хрест на честь 1000-літнього ювілею хрещення Русі 1988 р. 27 вересня 2008 року святкували 200-ліття церкви. Храмове свято - 27 вересня, Воздвиження Чесного Хреста.
  • Римо-католицький Костел Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою Марією, збудований в 1904 році. У 1946 році радянська влада закрила храм, облаштувавши у ньому спочатку зерносховище, а потім - склад мінеральних добрив. Після повернення святині у 1992 році її було відновлено при допомозі колишніх парафіян, які виїхали за радянської влади до Польщі.
  • Капличка навпроти могили збудував 1990 року Володимир Саєвич на місці камінного хреста, встановленого в кінці ХІХ ст.
  • Хрест встановлено в офіру в честь Чесного Животворящого Хреста Господнього від родини Томенчуків 2008 р. Чин освячення відбувся 27 вересня 2008 р.
  • Каплиця Святого Юди Тадея - збудована з ініціативи та участі сім’ї Бойчука Андрія. Чин освячення відбувся  2 липня 2004 р.
  • Криничка , де відбувається чин великого освячення йорданської води. Біля кринички було встановлено хрест Красничуком Іваном, згодом встановили статую Матері Божої  26.08. 2009 року та облаштували дерев’яну криничку.

Освіта[ред. | ред. код]

Перше приміщення початкової школи було побудоване на початку ХХ ст. громадою села на вул. Джерельній. Тут працював один учитель. У роки Першої світової війни приміщення було зруйноване, школярі навчалися в будинках господарів. У 1920-х роках громада відпустила для школи громадську споруду по вул. Криничній. 1926 р., з допомогою поміщиці Павліни Кунцової, було збудовано нове приміщення сільської управи ("охронки") на вул. Шкільній, де і було відкрито польську школу, а українці продовжували навчатись у тому приміщенні, що й раніше. З 1939 року до 1967 року колишня "охронка" стала єдиною школою. 1945 року початкова школа переросла в семирічну. Першим директором була Бабенко, уродженка Чернігівської області. 1947 року її замінив Василь Мосіяш. Протягом 1966-1989 рр. директором працював Ярослав Мельник. В 1977 році відкрило двері нове приміщення школи, 1989-1990 рр., директором працював її вихованець Богдан Томенчук. У 1990 - 2021 рр. школу (з 04.02.2021 р - гімназію) очолював ентузіаст, історик, краєзнавець, відмінник народної освіти Віталій Сокур.

Ценявський ЗДО "Сонечко" - свою роботу після тривалого закриття  заклад розпочав 11 травня 2007р., розрахований на 2 групи загального розвитку, 35 місць на даний час виховується 39 дітей.

Режим  роботи ЗДО : п’ятиденний з 9.00. до 18.00. Мова навчання – українська.   У порівнянні з минулими роками кількість дітей по мережі змінювалася. Кадрами дошкільний заклад укомплектований повністю, згідно штатного розпису. Працює в дитячому садку -14осіб: зокрема, педагогічних працівників -4 осіб, з них директор-1ст, 2 вихователі:  на 1ст., музичний керівник – 0.3ст., 10 осіб – технічного та обслуговуючого персоналу.

Культура[ред. | ред. код]

  • Будинок культури побудований у 1970 році на 350 місць. Директор БК - Андрій Федорчук. Художній керівник - Олексій Білоус, який керує Народним аматорським хоровим колективом "Дзвони Покуття".
  • Бібліотека : бібліотекар Василик В.. Книжковий фонд становить - 6000 примірників.
  • У середині 1920-х років в селі було створено товариство "Просвіта", яке активно діяло в 1930-х роках. Засновником був Томенчук Іван Миколайович, його активними помічниками - Михайло Томенчук, Гнат Томенчук, Петро Томенчук. Товариство мало свою бібліотеку, в якій були твори Т.Г.Шевченка, І.Франка та інших авторів. В 1935-1937 рр. церковна громада під керівництвом священика Григорія Федини та активістів "Просвіти" біля церкви збудували будинок - свій культурний центр, що мав назву "Скала". Цей будинок використовувався як клуб, бібліотека.

Відомі люди[ред. | ред. код]

  • Слоньовська Ольга Володимирівна — українська поетеса, літературознавець. Народилася в селі Ценява 8 березня 1960 року. Авторка збірок поезій "Гілка глоду", "Гердани", "Пектораль" та інші.
  • Томенчук Богдан Михайлович - український поет, Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти. Народився 16 січня 1955 року в селі Ценява. Автор збірок поезій: "На паперті душі", "Він був пророком у своїй вітчизні" , "Жінка з одного вірша", "Дві джезви".
  • Томенчук Богдан Петрович (1950*) - український історик, археолог

Світлини[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Відомості про село збирали колишній учитель історії Ярослав Комановський та житель села Богдан Бойчук.


  1. Державний архів Івано-Франківської області, ф. 2, о. 1, спр. 41, а. 52.