Церква Воскресіння Господнього (Золочів)
| Церква Воскресіння Господнього | |
|---|---|
.jpg) | |
| 49°48′18″ пн. ш. 24°54′07″ сх. д. / 49.80500° пн. ш. 24.90194° сх. д.Координати: 49°48′18″ пн. ш. 24°54′07″ сх. д. / 49.80500° пн. ш. 24.90194° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Сучасний статус | діючий храм |
| Розташування |
 Україна, Золочів (Львівська область) |
| Засновник | Яків (Якуб) Собеський |
| Початок будівництва | 1624 |
| Кінець будівництва | 1627 |
| Відбудовано | 1691 |
| Стиль | ренесанс |
| Належність | православ'я: ПЦУ |
| Керівництво | благочинний митр. прот. Володимир Легкий |
| Адреса | вул. Маркіяна Шашкевича, 9[1] |
  Церква Воскресіння Господнього (Золочів) (Україна) | |
 | |
 Церква Воскресіння Господнього у Вікісховищі | |
Це́рква Воскресі́ння Госпо́днього — православний (ПЦУ) храм у місті Золочеві Львівської області, колишній костел; яскрава історико-архітектурна пам'ятка XVII століття.
З історії храму[ред. | ред. код]
Золочівський храм Воскресіння Господнього, який нині є православною церквою, був споруджений як костел для бернандинів у 1624-7 роках за наказом тодішнього власника міста Якова (Якуба) Собеського на честь народження дітей від другого шлюбу з Теофілією з роду Даниловичів.
Храм звели у ренесансному стилі та освятили як храм Успіння Пресвятої Діви Марії і святого Яцка. В криптах храму поховані перша жінка та дві доньки від першого шлюбу Якуба.
В 1691 році костел, дзвіниця, господарські приміщення були знищені великою пожежею в місті. Після цього храм та дзвіницю було відновлено. Зокрема, було виготовлено новий дзвін для храму на пожертву короля Польщі Яна III Собеського. На дзвоні було викарбувано королівський герб і дві медалі з портретами короля Яна ІІІ, його дружини Марії Казимири з латинськими написами та контурами ангелів над ними.
В 1772 році австро-угорська окупаційна влада закриває монастирі, а золочівський храм Воскресіння Господнього передає католицькій громаді міста.
У 1838 році католицька та православні громади міста обмінялися храмами, відтак цей храм вже освячений під титулом Воскресіння Господнього, перейшов у розпорядження греко-католицької, а згодом — до православної української громади міста.
У теперішній час (2020-ті) церква Воскресіння Господнього у Золочеві належить до Золочівського благочиння Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ.
11 січня 2020 року вперше до міста Золочева, а саме у храм Воскресіння Христового привезли мощі святого апостола Андрія Первозванного[2].
Галерея[ред. | ред. код]
-
Головний вхід -
Кутовий вигляд на церкву
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церква Воскресіння Господнього (Золочів) на Wikimapia
- ↑ До Золочева привезли мощі св. Андрія Первозванного [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] / повідомл. і відео за 11.01.2020 на Інформаційний вебресурс Золочів.нет [Архівовано 20 березня 2020 у Wayback Machine.]
Джерела та посилання[ред. | ред. код]
- Церква Воскресіння Господнього Золочівське благочиння Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] (офіційна вебсторінка храму)
- Пам'ятки архітектури [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] на Сайт [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] Золочівської міської ради
- Церква Воскресіння Господнього (Золочів, Львівська область) на вебресурс «Zruchno.Travel» [Архівовано 27 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Православна громада Золочева [Архівовано 27 лютого 2020 у Wayback Machine.] у Facebook