Церква Святих Апостолів Петра і Павла (Ясіня)
| Церква Святих Апостолів Петра і Павла в селі Ясіня | |
|---|---|
 Церква Святих Петра і Павла в селі Ясіня | |
| 48°16′11″ пн. ш. 24°22′55″ сх. д. / 48.26972° пн. ш. 24.382194° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, вул. Грушевського, 164. Урочище Плитоватий, с. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область |
| Кінець будівництва | 1780 |
| Будівельна система | дерев'яна архітектура |
| Належність | Православ'я |
| Єпархія | Мукачівсько-Карпатська єпархія ПЦУ |
| Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
| Тип | Культурний |
  Церква Святих Апостолів Петра і Павла (Ясіня) (Україна) | |
 | |
 Церква Святих Апостолів Петра і Павла у Вікісховищі | |
Церква Святих Апостолів Петра і Павла (Ясіня) — пам'ятка архітектури національного значення. Розташовується у селі Ясіня Рахівського району Закарпатської області[1]. Охоронний номер — 206/1. Відомі назви, які вживаються — Церква Преображення Господнього, Плетовацька церква.
Історія[ред. | ред. код]
Дерев'яна святиня датується далеким 1780 роком. Дослідники вважають, що храм спершу стояв з іншого боку Карпатського вододілу, у селі Яблуниця, звідки у 1871 році його перенесли і заново зібрали в урочищі Плитоватий, на окраїні Ясіні при виїзді на Лазещину та Яблуницький перевал. Існує однак також думка, що зважаючи на розмір споруди і архітектурні деталі, вона значно новіша, і 1871 — це власне рік будівництва. Згодом храм ще неодноразово ремонтувався, зокрема у 1932 році, коли був оновлений іконостас, у радянські часи у 1971 році, коли церква починаючи з 1963 року слугувала музеєм, та на початку 1990 років, коли храм повернули вірним[1].
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 206/1). В 2018 році церква визнана об'єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 070039)[2][3].
Архітектура[ред. | ред. код]
Храм типово-гуцульський, хрещатий у плані з рівними раменами, одноверхий, бічні зруби увінчані невеликими маківками. До вхідного зрубу, вже у 20 ст., прибудований витягнений бабинець. Центральна баня, на відміну від Струківської церкви, велика і стрімко витягнена угору, вона, як і барабан нижче — восьмигранної форми. Верхівка бані теж має велику маківку, а от світловий ліхтар відсутній. Дахи храму вкриті бляхою вже віддавна, а стіни — дерев'яним гонтом у вигляді ромбів та пофарбовані брунатною фарбою. Бічні зруби і центральний барабан прорізані великими вікнами. На верхах храму збереглися великі старовинні ковані хрести, а от двері, на жаль, ніяк не схожі на 18 ст.
Розташування[ред. | ред. код]
Плетовацька церква, як і Струківська, має статус пам'ятника архітектури національного значення. Храм стоїть у центрі великого цвинтаря, що простягнувся збоку від автодороги., тож забезпечено вільний огляд з усіх боків. Безпосередньо навколо споруди територія вкрита тротуарною плиткою. Дещо далі на схід, на відстані 20 м, бачимо дерев'яну дзвіницю, витриману у одному стилі з храмом.
Перехід в ПЦУ[ред. | ред. код]
17 лютого 2019 року, загальні збори Спасо-Преображенської парафії смт. Ясіня (вул. М. Грушевського, 164, ур. Плитоватий) Рахівського району Закарпатської області абсолютною більшістю голосів ухвалили рішення вийти зі складу Хустської єпархії Російської Православної Церкви в Україні (Московського патріархату) (керуючий єпархією митрополит Марк (Петровцій)) та разом із храмом приєдналась до Карпатської єпархії Православної Церкви України на Закарпатті (керуючий єпархією єпископ Віктор (Бедь))[4].
Див. також[ред. | ред. код]
- Вознесенська церква (Ясіня)
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Ворохта)
- Церква Пресвятої Трійці (Микуличин)
- Церква Святого Юра (Дрогобич)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Церква св. ап. Петра і Павла (с.м.т. Ясіня, Закарпатська обл.): карта, фото, опис. https://drymba.com/uk/. Архів оригіналу за 24 червня 2019.
- ↑ Святодухівська церква, к.18-к.19 ст. - с.Котельниця, Закарпатська обл. Енциклопедія пам'яток України. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2021. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ Спасо-Преображенська парафія смт. Ясіня вийшла з Московського патріархату та приєдналась до Карпатської єпархії ПЦУ (документ). Трибуна (укр.). 17 лютого 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Церква св. Петра і Павла [Архівовано 24 червня 2019 у Wayback Machine.]
- Сирохман М. П'ятдесят п'ять дерев'яних храмів Закарпаття. К.: Грані-Т, 2008
