Ясіня

смт Ясіня
Герб
Вид на селище
Країна	Україна
Область/АРК	Закарпатська область
Район/міськрада	Рахівський район
Рада	Ясінянська селищна рада
Код КОАТУУ:	2123656200
Офіційний сайт:	—
Основні дані
Засноване	1555
Статус	із 1947 року
Площа	км²
Населення	▲9 100 (01.01.2015)
Поштовий індекс	90630
Телефонний код	+380 3132
Географічні координати	48°15′32″ пн. ш. 24°21′18″ сх. д.
Висота над рівнем моря	650 м
Водойма	р. Чорна Тиса, Лазещина
Відстань
Найближча залізнична станція:	Ясіня
До райцентру:
- фізична:	32 км
До обл. центру:
- автошляхами:	241 км
Селищна влада
Адреса	90630, Закарпатська обл., Рахівський р-н, смт. Ясіня, вул. Борканюка, 7
Голова селищної ради	Зелінський Е.
Карта
Ясіня
Ясіня

Ясіня (гуцул. діалект Єсінє, російською Ясиня [ясіня], угорською Kőrösmező, чеською Jasiňa (Jasina, Jasinja), на їдиш Ясини, Ясине, Ясене) — селище міського типу Рахівського району Закарпатської області. Розташоване біля підніжжя гірських масивів Чорногори і Свидівця, над р. Чорною Тисою, в межах Ясінської улоговини.

32 км від районного центра Рахів, 274 км — від Ужгорода.

Населення

• 9 370 меш. (1921)
• 7 900 меш. (1986).
• 8 043 меш. (2001).
• 9 100 меш. (2005).

Історія

Історичні згадки

Перша згадка у письмових джерелах — 1555 р. (засновники — гуцули з галицького боку Карпат). У цій згадці йдеться про те, що воно належить угорському феодалу Драгфі, а в 1583 р. перейшло у власність феодала Каролі.

Походження назви

За легендою, галичанин Іван Струк пас на цьому боці овець, але раптовий глибокий сніг завадив йому перегнати отару додому. Тож він зробив з ясена кошару для овець, а сам подався до своїх. Коли повернувся, застав отару цілою і неушкодженою, та ще й із приплодом. На знак вдячності Богові він спорудив дерев'яну церквицю, яку прозвали Струківською. А ясен відтоді став символом селища і його назвою. І нині на гербі Ясіня — вівчар Струк, зелене дерево та отара.

Події

У 18 столітті в околицях діяли опришки. Від них лишилася «капличка Довбуша», споруджена коштом отамана 1750 року. Відомі також перекази про те, що в Ясіні на початку 18 століття загинув інший відомий ватажок опришків — Григор Пинтя. Опришківський загін під проводом Михайла Фішерюка-Маріщука діяв на околицях Ясіня навіть у перші роки Першої світової війни.

Гербова печатка Ясіня

У 19 столітті Ясіня — містечко Тисодолинянського повіту (округу) Марамороського комітату. Користувалося власною печаткою з гербом: на срібному тлі — зелене ясеневе дерево, під яким селянин пасе кіз.

1914 — австро-угорська влада стратила 65 осіб за симпатії до російских військ.

9 листопада 1918 року Народна Рада в Ясіні проголосила Гуцульську Республіку (президент — Степан Клочурак) як частину ЗУНР і організувала з частиною УГА похід на Сигіт.

У День Св. Дмитра (8 листопада 1918 р).відбулися збори всього населення Ясіні, якими керував С. Клочурак. Було прийнято рішення про непідкорення Австро-Угорській імперії та приєднання до України. Ясінчани обрали герб «Три­зуб», синьо-жовтий прапор, Українську народну раду в Ясінях, яку ще називали Гуцульською радою.

Угорщина вирішила жорстоко розправитися з ясінчанами. На початку січня 1919 р. в селище прибув ка­ральний гарнізон в кількості 608 чоловік. Дізнавшись про це, 42 ясінчани під виглядом Церковної коляди в присутності священика, під звуки трембіт при­йшли на залізничний вокзал, де перебували угорці, і роззброїли гарнізон. Ясіня проголосили столицею Гуцульської Республіки, а її президентом обрали пре­зидента С. Клочурака.

10 січня відбулися збори, на яких Гуцульською радою було проголошено приєднання зі своїми кровними братами українцями. Під час збройного походу ясінчан були визволені с. Кваси, м. Рахів, селище Великий Бичків та місто Сигіт. У Сеготі відбулися бої, під час яких війська Гуцульської Республіканської армії і отримали поразку.

У червні 1919 р. румунські війська зайняли Ясіня. Згодом, за рішенням Сан-Жерменської мирної кон­ференції Ясіня, як і усе Закарпаття, було приєднано до Чехословаччини.

1938—1939 рр. була проголошена Карпатська Україна. Ясінчани брали активну участь у війні проти Хортиської Угорщини, але під Хустом війська Карпатської України отримали поразку. Впродовж 1944—1953 р.р. велика кількість жителів селища увійшла до лав ОУН-УПА й вела визвольну боротьбу за незалежність України.

14 жовтня 1944 року після 17-денного бою селище зайняли радянські війська (втратили 413 загиблими).

Економіка

Церква святих Петра і Павла

Однією з основних складових економіки селища є народне господарство: вівчарство, скотарство, бджолярство, мисливство, дерево-заготівля та дерево-переробка, народні промисли.

Вівчарі села Ясіня, як і завжди, від початку створення села, літують на чисельних полонинах Ясінської долини: Гропа, Трофаниця, Близниця, Стеришора, Свидовець, Кевел-Дрегобрат, Чорнотисянський-Драгобрат, Кричунєска, Менчіль, Татульський—Менчіль, Татул, Ворожиска, Апшиниска, Ріпта, Левковиць, Медвежі, Плоска, Погарський, Довга, Григорівна, Середнє, Озирне, Кукул, Козниска, Павхова-Козниска, Занога, Головчиска, Печініжиска, Ступи, Приморати, Сирилівка, Шумнєска.

У зв'язку зі зручним географічним розташуванням у Ясінях досить швидко розвивається індустрія туризму та відпочинку - безпосередня наближеність до таких гірськолижних курортів як Драгобрат та Буковель сприяє розширенню інфраструктури.

Туристична інфраструктура:

• туристична база «Едельвейс», розташована у центрі селища біля стоку річок Чорної Тиси і Лазещини;
• готель «Ясіня»;
• туристичний готель «У Степана»;
• приватні готелі «У Едити», «У Тараса»;
• мотель «У Мухана»;
• котедж «Олена»;
• приватні садиби «У Моріки», «У Одарки», «Александр»;
• приватні пансіонати «У Ярослава», «У Ірини», «У Ілони»;
• ресторан «Скіфське полювання»;
• готельно-ресторанний комплекс «Золота корона»

Пам'ятки

Водоспад Труфанець

Церква Вознесіння Господнього

Пам'ятки природи

• водоспад Труфанець

Релігійні пам'ятки

• Дерев'яна хрещата одноповерхова Вознесенська Струківська церква (16 ст.,1824 р.)
• Церква Різдва Богородиці (поч. 20 ст.)
• Костьол святих Петра і Павла (1814 р.)
• Покровська церква (1903 р.)
• Єврейське кладовище (19 ст.)

• 
• 
• 
• 
• 

Спорт

Докладніше: ФСК «Говерла»

Футбольна команда «Говерла» смт. Ясіня була заснована в 1947 році як команда працівників місцевого лісокомбінату «Радянські Карпати». За період існування вона майже завжди виступала в чемпіонатах Закарпатської області.

Після розпаду СРСР команда на деякий час перестала існувати, але згодом була відроджена завдяки ентузіазму тренера Леоніда Овода, колишнього вихованця команди. У 2003 році футбольна команда «Говерла» була перейменована в Футбольний клуб. Президентом клубу було обрано депутата Закарпатської обласної ради Антона Зелінського.

Грає футбольна команда «Говерла» у чорно-червоній формі.

У 2008 році «ФК Говерла Ясіня» стала «Срібним Призером» Чемпіонату Закарпаття в Супер-Лізі.

У 2010 році на Чемпіонаті «Гуцульської Ліги» Рахівського району команда здобула «срібло».

З 2011 року «ФК Говерла Ясіня» виступає в Першій Лізі Закарпаття.

Видатні особи

В Ясінях народились:

• Бандусяк Дмитро — окружний провідник ОУН Закарпаття у 1944–1946.
• Клочурак Степан — український закарпатський громадсько-політичний діяч, журналіст, президент Гуцульської республіки.
• Климпуш Дмитро — один з перших на Закарпатті українських підприємців, один із керівників Гуцульської республіки у 1918 році.
• Климпуш Василь — один із керівників Гуцульської республіки у 1918 році, посол Сойму Карпатської України
• Борканюк Олекса Олексійович — керівник комуністичного руху в Закарпатській Україні;
• Кабалюк Олексій Іванович — архімандрит, активіст руху за відродження православ'я на Закарпатті;
• Німчук Дмитро — депутат першого Сойму Карпатської України;
• Іванчо Даніель — єпископ греко-католицької митрополії в Піттсбурзі американського екзархату Русинської греко-католицької церкви.
• Бакай Бела — угорський поет.
• Надольський Йосип Емілович (1960–2013) — український вчений, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 

Посилання

• Ясіня - Інформаційно-пізнавальний портал | Закарпатська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР. Закарпатська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР.)
• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Ю. И. Балега, С. И. Бобинец, С. К. Ваш и др.; сост. В. Л. Кандель, Л. Д. Годованный. Советское Закарпатье: Путеводитель-справочник. — Ужгород: Карпати, 1983.
• В. Піпаш. Закарпатська Гуцульщина: історико-етнографічний нарис. - Ужгород: Вид-во О.Гаркуші, 2012
• Облікова картка
• Гаврош Олександр. Гуцульська метрополія // Український тиждень, № 29 (90), 17-23 липня 2009 року, стор. 52-55
• Інформація про місцеву дерев'яну церкву на сайті ДХУ
• http://www.woodenchurches.com.ua/ukr/rakh/yasinia.htm
• Гуцульщина і перша світова війна. Гуцульська республіка (в с.Ясіня) на rbdut.at.ua