Чарльз Кіттель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чарльз Кіттель
англ. Charles Kittel
Народився 18 липня 1916(1916-07-18)[1]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Помер 15 травня 2019(2019-05-15) (102 роки)
Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
Країна  США
Діяльність фізик, інженер, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Університет Вісконсин-Медісон
Галузь фізика[2]
Заклад Массачусетський технологічний інститут
Університет Каліфорнії (Берклі)
Науковий керівник Грегорі Брейт
Аспіранти, докторанти Albert Overhauserd
Morrel H. Cohend[3]
George Feherd[3]
Raymond L. Orbachd[3]
Leonard M. Sanderd[3]
Gene Dresselhausd[4]
Sergio Rodríguezd[5]
Herbert Shored[3]
Членство Національна академія наук США
Американська академія мистецтв і наук
Нагороди

Грант Ґуґґенгайма

Медаль Ерстеда (1979)

Премія Олівера Баклі (1957)

член Американського фізичного товариства[d]

Особ. сторінка physics.berkeley.edu/people/faculty/charles-kittel

Чарльз Кіттель (англ. Charles Kittel; 18 липня 1916, Нью-Йорк — 15 травня 2019, Берклі) — американський фізик, професор Каліфорнійського університету в Берклі з 1951 року, заслужений (емерит) професор (1978—2019)[6].

Біографія[ред. | ред. код]

Чарльз Кіттель народився в Нью-Йорку в 1916[7][8]. Навчався з 1934 року в Массачусетському технологічному інституті та з 1936 року в Кембриджському університеті, де у 1938 році отримав ступінь бакалавра мистецтв. У 1941 році в Університеті Вісконсін-Медісон захистив докторську дисертацію під керівництвом Грегорі Брейта. Під час Другої світової війни приєднався до Дослідницької групи підводних операцій (SORG), займався розробкою магнітних мін і методів розмагнічування кораблів, служив у Військово-морських силах США дослідником і військово-морським аташе при американському посольстві у Лондоні. У 1945 повернувся до Массачусетського технологічного інституту. З 1947 до 1951 працював у Лабораторіях Белла в групі фізики твердого тіла[9][10].

З 1951 Кіттель працював в Каліфорнійському університеті в Берклі, де викладав і проводив дослідження в галузі теоретичної фізики твердого тіла. Тричі відзначений стипендією Гуггенхайма у 1945, 1956 і 1963. З ним працювало багато відомих постдокторантів, у тому числі Джеймс С. Філліпс і П'єр-Жиль де Жен[11]. У 1957 був обраний членом Національної академії наук США[12].

Кіттель відіграв велику роль у розвитку викладання фізики в Берклі, де розробив вступний курс фізики, курси фізики конденсованого стану і термодинаміки. Низка його підручників стали класичними, зокрема книга «Вступ до фізики твердого тіла», що витримала 8 видань, стала настільною для викладачів і студентів по всьому світу.

Чарльз Кіттель помер 15 травня 2019 року в 102-річному віці[13].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові роботи Кіттеля присвячені фізиці твердого тіла, магнетизму, статистичній фізиці. Зокрема, він зробив істотний внесок у розвиток теорії ферро- і феримагнетизму: показав, що досить дрібні феромагнітні частинки містять лише один магнітний домен (1946); з Кон'єрсом Херрінгом у 1951 побудував теорію спінових хвиль і відкрив магнону моду в феромагнетиках (мода Кіттеля); запропонував модель Яфета—Кіттеля, що узагальнює теорію феромагнетизму Нееля (1952); був одним з авторів теоретичного відкриття РККІ-обмінної взаємодії (1954, перше К позначає Кіттеля); розробив теорію антисегнетоелектриків і антиферомагнітного резонансу (1951), теорію магнітних фазових переходів першого роду (1960). У 1955 році Кіттель зі співавторами відкрили циклотронний резонанс у германії p-типу, здійснивши перше пряме вимірювання кінематики електронів у твердому тілі, що підтвердило справедливість зонної теорії та важливість урахування спін-орбітальної взаємодії. Він також провів одне з перших досліджень спінових резонансів у центрах забарвлення, вивчив значення структурного безладу в зменшенні теплопровідності скел, передбачив спін — фонону взаємодію у парамагнетиках.[7][8]

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Премія Олівера Баклі (1957)[14]
  • Премія за видатні заслуги у викладанні від Каліфорнійського університету в Берклі (1970)
  • Медаль Ерстеда (1979)[15]

Основні праці[ред. | ред. код]

Книги
  • Kittel C. Introduction to Solid State Physics. — 1953 (1st ed.), 2005 (8th ed.). — ISBN 0-471-41526-X.
    • Киттель Ч. Элементарная физика твердого тела. — М. : Наука, 1965.
    • Киттель Ч. Введение в физику твердого тела. — М. : Наука, 1978.
  • Kittel C. Elementary Statistical Physics. — John Wiley & Sons, 1958.
    • Киттель Ч. Элементарная статистическая физика. — М. : Издательство иностранной литературы, 1960.
  • Kittel C. Quantum Theory of Solids. — 1963 (1st ed.), 1987 (2nd ed.). — ISBN 0-471-62412-8.
    • Киттель Ч. Квантовая теория твердых тел. — М. : Наука, 1967.
  • Kittel C., Knight W.D., Ruderman M.A. Mechanics (Berkeley Physics Course, Vol. 1). — McGraw-Hill, 1973 (2nd ed.). — ISBN 0-7167-1088-9.
    • Киттель Ч., Найт У., Рудерман М. Механика (Берклеевский курс физики, т. 1). — М. : Наука, 1983 (3-е изд.).
  • Kittel C., Kroemer H.  — W. H. Freeman, 1980 (2nd ed.). — ISBN 0-7167-1088-9.
    • Киттель Ч. Статистическая термодинамика. — М. : Наука, 1977.
Статті
  • Kittel C. Theory of the structure of ferromagnetic domains in films and small particles // Physical Review. — 1946. — Т. 70 (2 травня). — С. 965-971. — DOI:10.1103/PhysRev.70.965.
  • Kittel C. On the theory of ferromagnetic resonance absorption // Physical Review. — 1948. — Т. 73 (2 травня). — С. 155-161. — DOI:10.1103/PhysRev.73.155.
  • Kittel C. Physical theory of ferromagnetic domains // Reviews of Modern Physics. — 1949. — Т. 21 (2 травня). — С. 541-583. — DOI:10.1103/RevModPhys.21.541.
  • Yafet Y., Kittel C. Antiferromagnetic arrangements in ferrites // Physical Review. — 1952. — Т. 87 (2 травня). — С. 290-294. — DOI:10.1103/PhysRev.87.290.
  • Ruderman M.A., Kittel C. Indirect exchange coupling of nuclear magnetic moments by conduction electrons // Physical Review. — 1954. — Т. 96 (2 травня). — С. 99-102. — DOI:10.1103/PhysRev.96.99.
  • Dresselhaus G., Kip A.F., Kittel C. Cyclotron resonance of electrons and holes in silicon and germanium crystals // Physical Review. — 1955. — Т. 98 (2 травня). — С. 368-384. — DOI:10.1103/PhysRev.98.368.
  • Kittel C. Excitation of spin waves in a ferromagnet by a uniform rf field // Physical Review. — 1958. — Т. 110 (2 травня). — С. 1295-1297. — DOI:10.1103/PhysRev.110.1295.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Czech National Authority Database
  3. а б в г д Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. https://news.mit.edu/2021/gene-dresselhaus-influential-research-scientist-solid-state-physics-dies-1109
  5. https://academictree.org/physics/peopleinfo.php?pid=174761
  6. Charles Kittel, Array of Contemporary American Physicists. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 5 вересня 2019.
  7. а б Charles Kittel — Illustrated Encyclopedia of Applied and Engineering Physics, p. 141. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.
  8. а б Kittel's biography. Архів оригіналу за 19 квітня 2017. Процитовано 12 лютого 2021.
  9. American Institute of Physics-Charles Kittel. Архів оригіналу за 7 жовтня 2020. Процитовано 12 лютого 2021.
  10. Cohen & Cohen, 2019.
  11. Alphabetical list of Fellows [Архівовано 14 лютого 2021 у Wayback Machine.] on John Simon Guggenheim Memorial Foundation's website.
  12. Архивированная копия. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 5 вересня 2019.
  13. Remembering Charles Kittel. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 12 лютого 2021.
  14. Oliver E. Buckley Condensed Matter Prize (англ.). AIP. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
  15. Robert; Karplus. Oersted Medal // The Physics Teacher : journal. — 1979. — Vol. 17, no. 4 (2 May). — P. 262. — Bibcode:1979PhTea..17..262K. — DOI:10.1119/1.2340210.

Література[ред. | ред. код]

  • Храмов, Ю. А. Киттель Чарлз // Физики: Биографический справочник / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 133. — 400 с. — 200 000 экз. — ББК 22.3гя2. — УДК 53(G).
  • Cohen M.L., Cohen M.H. Charles Kittel // Physics Today. — 2019. — Т. 72, № 10 (2 травня). — С. 73. — DOI:10.1063/PT.3.4326.