Чауда (мис)
| Чауда | |
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим Єдикуйський район |
| Акваторії, що омивають | Чорне море |
| Координати | 45°00′09″ пн. ш. 35°50′22″ сх. д. / 45.00250° пн. ш. 35.83944° сх. д. |
  Чауда  Чауда | |
| |
Чауда на Вікісховищі
| |
|---|---|
Координати: 45°00′09″ пн. ш. 35°50′22″ сх. д. / 45.00250° пн. ш. 35.83944° сх. д.
Мис Ча́уда — мис Чорного моря, на півдні Феодосійської затоки, Автономна Республіка Крим, Україна. Геологічна (1964) та гідрологічна (1972) пам'ятка природи.
Назва[ред. | ред. код]
Топонім «Чауда» (çavdar) походить з кримськотатарської мови, та перекладається як жито[1].
Географія[ред. | ред. код]
Мис замикає зі сходу дугу Феодосійської затоки. Розташований на півдні Єдикуйського району Автономної Республіки Крим, за 36 км на південний схід від міста Феодосія, за 62 км на південний захід від міста Керч. Зі сходу мису знаходиться озеро Качик, із заходу — бухта Маячна та мис Солар. На півночі від мису розташований пагорб Анбулат-Оба. Через мис протікає Джапар-Берди, маловодна річка (балка)[2].
На мисі розташований Чаудинський маяк 1886 року побудови[3], який до анексії Криму російськими окупантами обслуговував південно-західну акваторію Чорного моря, та випробувальний полігон Державного науково-випробувального центру ЗС України «Чауда»[4]. В ході російського вторгнення в Україну окупанти неодноразово використовують полігон «Чауда» для запуску іранських БпЛА «Shahed 136/131» по території України[5].
Геологія[ред. | ред. код]
Мис невисокий — 15-30 метрів над рівнем моря, плоский, з обривистими берегами. Берег мису Чауда складений з м'яких пород вапняка-ракушняка, алевритів та сірих водотривких глин, зрізаний активними блоковими зсувами довжиною 100-150 м.
Природа[ред. | ред. код]
На мисі Чауда розташований найбільший з європейських та українських осередків тюльпану двоцвітого площею близько 16 км², та гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення «Прибережний аквальний комплекс біля мису Чауда»[6], площею 90 га, створена у 1972 році.
Археологія[ред. | ред. код]
У 1954 році, під час розвідок, на мисі Чауда під керівництвом І. Т. Кругликової було знайдено та досліджено залишки давнього городища площею 12 га з артефактами античної еллінської та салтово-маяцької культур; дослідники вважають, що тут було місто, відоме з античних джерел як Казека[7]. Також знайдено чотири стоянки стародавньої людини епохи мезоліту та неоліту, в урочищі Чорна балка.
У пісках і черепашнику стародавньої тераси, що лежить на висоті 20 м над рівнем моря, можна побачити численні скам'янілі мушлі молюсків стародавнього Чаудинського моря.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Валерій Бушаков. Лексичний склад історичної топонімії Криму: [монографія. НАН України, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського. — Київ, 2003. — 317 с.] [Архівовано 11 січня 2020 у Wayback Machine.]
- ↑ Про затвердження Переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення. Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Чаудинський маяк [Архівовано 6 червня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Чауда. Телерадіостудія Бриз МО України
- ↑ У Криму із закритого аеропорту Сімферополя вилетів іранський транспортний літак ІЛ-76ТД. Крим. Реалії. 7 вересня 2023.
- ↑ Гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 6 червня 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 15 вересня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мис Чауда.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про Чорне море. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |