Шайтанов Олег Миколайович

	Олег Шайтанов
Особисті дані
Повне ім'я	Олег Миколайович Шайтанов
Народження	28 червня 1977 (46 років)
	Київ, УРСР, СРСР
Зріст	179 см
Вага	70 кг
Прізвисько	Шайтан
Громадянство	Україна
Позиція	Захисник
Юнацькі клуби
1983—1990; 1990—?	ДЮСШ-15 (Київ); СДЮШОР «Динамо» (Київ)
Професіональні клуби (футзал)
Національна збірна
Тренерська діяльність**
Звання, нагороди
Звання	Майстер спорту України міжнародного класу
	** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шайтанов.

Оле́г Микола́йович Шайта́нов (нар. 28 червня 1977, Київ, Українська РСР, СРСР) — колишній український футзаліст. Головний тренер «Епіцентру К3» і жіночої збірної України з футзалу. У минулому — захисник низки українських клубів, гравець національної збірної України. Дворазовий віце-чемпіон Європи, майстер спорту України міжнародного класу.

Біографія[ред. | ред. код]

Єдина дитина у сім'ї. Мати спортсмена, Катерина, — вахтер у гуртожитку; батько, Микола, працював на заводі «Радар». У шестирічному віці пішов у ДЮСШ-15. Перший тренер - Ануш Петрович Фаградян. У 1990 році перейшов до юнацької команди київського «Динамо» Віктора Кондратова і з нею поїхав на турнір в Італію, де посів друге місце. У футболі виступав на позиції нападника^[1].

1994 року після закінчення СДЮШОР «Динамо» (Київ) вступив на кафедру футболу київського Український державний університет фізичного виховання і спорту, де вперше познайомився з футзалом. Перед тим два роки виступав в Обухові на рівні чемпіонату області з футболу.

Відіграв сезон за «Корпію», яка була пов'язана з університетом. Після завершення сезону команда виїхала на товариський турнір до Чехії, де Шайтанову вдалося себе добре проявити. Після цього турніру він отримав запрошення від Станіслава Гончаренка в «Інтеркас», куди й перейшов.

Молодому гравцю не вдалося проявити себе належним чином і на початку сезону 1998/99 він був відданий в оренду «Корпії». Невдовзі після повернення з оренди перед сезоном 1999/00 Шайтанов залишив «Інтеркас» і перейшов в «Уніспорт-Будстар», в якому провів два успішних сезони під час яких виграв чемпіонство і отримав виклик у національну збірну.

Після розформування «Уніспорт-Будстару» мав кілька пропозицій від різних клубів і вирішив приєднатися до «Запоріжкоксу», оскільки головним тренером запорізької команди став добре йому відомий колишній наставник столичного клубу Олексндр Гуржеєв. По закінченню сезону 2001/02 «Запоріжкокс» припинив своє існування і захисник отримав пропозиції від двох грандів українського футзалу - «Інтеркасу» і «Шахтаря». У підсумку, Шайтанов обрав київський клуб, у якому провів наступні п'ять сезонів.

Після розформування «Інтеркасу» захисник перейшов у інший київський клуб «Планету-Міст», де провів два сезони, але цей клуб теж припинив існування.

Наступним клубом Шайтанова стала грузинська «Іберія Стар». Чемпіонат Грузії тоді ще не почався і Шайтанов виступав тільки у товариських турнірах та Кубку УЄФА^[2]^[3]. Після того як став відомий жереб Елітного раунду Кубку УЄФА, який був не дуже сприятливим для грузинської команди, керівництво відпустило деяких легіонерів, серед яких був і українець.

Після повернення додому Шайтанов став граючим тренером столичного клубу «Епіцентр К3». Перед завершенням сезону 2015/16 він завершив кар'єру гравця і сконцентрувався на тренерській роботі.

29 березня 2013 року зіграв у матчі між збірними ветеранів України і Росії^[4].

25 травня 2018 року був призначений головним тренером жіночих збірних України з футзалу^[5].

17 грудня 2020 року на Виконкомі Асоціації футзалу України було прийнято рішення продовжити контракт Олега Шайтанова на посаді головного тренера жіночої збірної України до 31 грудня 2022 року^[6].