Шелепов Петро Омелянович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Омелянович Шелепов
Народження 14 липня 1920(1920-07-14)
Богдано-Вербки, Петропавлівський район, Дніпропетровська область
Смерть 3 вересня 1983(1983-09-03) (63 роки)
Верхньодніпровськ, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Приналежність СРСР СРСР
Рід військ Піхота
Роки служби 1940-1946
Партія КПРС
Звання Радянська гвардія  Червоноармієць
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу[1]
Орден Леніна Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»

Петро Омелянович Шелєпов[1] (1920—1983) — стрілець 109-го гвардійського стрілкового полку 37-ї гвардійської стрілецької дивізії 65-ї армії 2-го Білоруського фронту, гвардії червоноармієць. Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у селянській родині села Богдано-Вербки (нині село Петропавлівського району Дніпропетровської області. Закінчив сім класів і працював у колгоспі.

Під час Великої Вітчизняної війни червоноармієць Шелепов 20 квітня 1945 року брав активну участь у форсуванні річки Західна Одра у селі Колбасково (на південно-західній стороні від міста Щецин). Самовідданою відвагою солдат забезпечив переправу та форсування основним силам 109-го гвардійського стрілецького полку[1].

Нагороджений орденами Леніна, Червоної Зірки та медалями[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Герои страны. Архів оригіналу за 27 липня 2020. Процитовано 1 лютого 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • Золоті Зірки. Дніпропетровськ: промніте, 1967.
  • І генерал, і рядовий. Дніпропетровськ: промніте, 1983.