Велика Вітчизняна війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Це стаття про термін, яким позначається війна 1941–1945 між Німеччиною та СРСР. Про саму війну — див. Німецько-радянська війна

Вели́ка Вітчизня́на війна́ — термін, яким радянська історіографія та низка істориків країн колишнього СРСР окреслюють радянсько-німецький збройний конфлікт 19411945 років у рамках Другої світової війни. Був створений радянською пропагандою за зразком російської «Вітчизняної війни» з французами 1812 року. На думку кандидата історичних наук Володимира В'ятровича, приставка «Велика» додана для підкреслення значущості радянсько-німецького конфлікту для СРСР, масштабів та наслідків цього конфлікту для Європи. Конфлікт, представлений як Велика Вітчизняна війна, став наріжним націотворчим міфом СРСР, що служив основою формування радянської ідентичності, а в перспективі й радянського народу[1].

Словосполучення «Велика Вітчизняна війна» використовується у деяких пострадянських країнах, зокрема, в Україні. В новітній українській історіографії та закордонній білоруській воно замінюється терміном Радянсько-німецька війна. Поза межами колишнього СРСР «Велика Вітчизняна війна» практично не використовується. В англомовних країнах її замінює термін — Німецько-радянська війна (German-Soviet war) як складова Східного фронту (Eastern Front); в німецькій історіографії — Німецько-радянська війна (Deutsch-Sowjetischer Krieg), Російський похід (Russlandfeldzug), Східний похід (Ostfeldzug).

Термін[ред.ред. код]

«Батьківщина-мати кличе!». Радянський плакат перших днів війни

Уперше термін «вітчизняна війна» щодо війни Німеччини і СРСР з'явився в тексті виступу В'ячеслава Молотова по радіо 23 червня 1941 року:

Свого часу на похід Наполеона в Росію наш народ відповів вітчизняною війною і Наполеон зазнав поразки, прийшов до свого кінця. Те ж саме буде і з Гітлером, що зазнався і оголосив новий похід проти нашої країни. Червона Армія і весь наш народ знову поведуть переможну вітчизняну війну за батьківщину, за честь, за волю[2].
Оригінальний текст (рос.)

В свое время на поход Наполеона в Россию наш народ ответил отечественной войной и Наполеон потерпел поражение, пришел к своему краху. То же будет и с зазнавшимся Гитлером, объявившим новый поход против нашей страны. Красная Армия и весь наш народ вновь поведут победоносную отечественную войну за родину, за честь, за свободу.

Того ж дня газета «Правда» надала цілу шпальту статті голови Товариства старих більшовиків Омеляна Ярославського. Стаття називалася «Велика Вітчизняна війна»[3]. У виступі Йосипа Сталіна по радіо 3 липня 1941 року було вжито словосполучення «Всенародна вітчизняна війна»[4][5].

Як альтернативу пропагандиському терміну «Велика Вітчизняна війна» один із відомих дослідників Другої Світової Війни Володимир Різун (Суворов) запропонував визначення «Перша Соціалістична Війна»[6], бо, на його думку, бойові дії точилися між двома соціалістичними державами (СРСР та націонал-соціалістичною Німеччиною).

Хронологічні рамки[ред.ред. код]

Монета Банку Росії. Серія: «Велика Вітчизняна війна», Розгром радянськими військами Квантунської армії, 3 рублі

У радянській історіографії щодо дат Великої вітчизняної війни було кілька думок, зафіксованих в енциклопедіях:

  • Сталінський варіант (він же нинішній) — 22 червня 1941 р. — 9 травня 1945 р.
  • Постсталінський — 22 червня 1941 р. — 9 серпня 1945 р.
  • Радянської енциклопедії — «ВВВ почалася 22 червня 1941 р. й закінчилася 9 травня 1945 р. цілковитою перемогою радянського народу і його збройних сил».[7]

Але юридично датою припинення війни є дата видання Указу Президії ВР СРСР від 25.01.1955 «Про припинення стану війни між Радянським Союзом і Німеччиною»[8].

Використання в Україні[ред.ред. код]

Термін «Велика Вітчизняна війна» використовують в офіційних документах, що їх видають Президентом України та Верховною Радою України. Наприклад, Указ Президента України від 30 квітня 2005 року має назву «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 60-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років»[9], Постанова Верховної Ради України від 5 березня 2010 року має назву «Про проголошення 2010 року в Україні Роком ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років», цей же термін використовується в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також термін «Велика Вітчизняна війна» можна побачити в документах виданих місцевими органами влади.

Питання використання термінів «Друга світова війна», «Велика Вітчизняна війна» та «Німецько-радянська війна» у газеті «Голос України» від 22 червня 2011 порушив Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, зазначивши, що деякі з цих термінів позбавлені ідеологічного змісту, а інші — «несуть таке навантаження, що породжує скепсис щодо їх наукової коректності»[10].

Після 1991 р. в шкільних підручниках незалежної України здебільшого вживали термін «Друга світова війна». Після того, як новообраний Президент України Віктор Янукович призначив міністром освіти та науки Дмитра Табачника, 2011 року до нових шкільних підручників повернули старий радянський термін «Велика Вітчизняна війна», що відповідає історіософським концепціям міністра, оприлюдненим свого часу у ЗМІ Росії. Зазначений термін фігурує в назві розділу, який раніше називався «Україна під час Другої світової війни»[11][12].

В Україні існують музеї, у назві яких фігурує цей термін. Наприклад, найбільший із таких музеїв — Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у Києві.

Пам'ять[ред.ред. код]

Див. також: Ніхто не забутий, ніщо не забуте!

Починаючи з 1965 року в СРСР 9 травня святкувався День перемоги, який був оголошений, як «Свято Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років». Серед колишніх радянських республік дотепер День перемоги є державним святом в Росії, Казахстані, Білорусі, Україні, Азербайджані, Узбекистані.

У багатьох містах Радянського союзу було споруджено пам'ятники та меморіальні комплекси Великій Вітчизняній Війні. В Україні є:

  • понад 28 тисяч братських та поодиноких могил полеглих у цій війні[13],
  • 45 тисяч пам'ятників і обелісків[14].

Серед найбільших в Україні — Національний музей історії Великої Вітчизняної війни з пам'ятником «Батьківщина-Мати» та Могила невідомого солдата в Києві, Меморіал героїчної оборони Одеси, Аджимушкайські каменярні, Монумент Слави у Львові та інші.

Подіям Великої вітчизняної війни присвячені численні кінофільми, документальні (наприклад, «Сталінград», 1943 та ін.) та художні («Хроніка пікіруючого бомбардувальника», 1967; «Сімнадцять миттєвостей весни», 1973 та інші). Події Війни знайшли відображення і в численних літературних, музичних (наприклад, Симфонія № 7 Д. Шостаковича) творах.

Дискусійність[ред.ред. код]

Плакат «Друга вітчизняна війна» (1914–1918)

Назва «Велика Вітчизняна війна» прийнятна для однієї сторони. Солдатів вермахту або бійців УПА чи лісових братів неможливо назвати учасниками ВВВ. Не підходить цей термін і для союзників СРСР, які воювали на радянській території (чехів, поляків та ін.).

У 1914–1917 рр. офіційна російська пропаганда намагалася назвати Першу світову війну з боку Росії великою і вітчизняною. Наприклад, в архівному фонді канцелярії Таврійського губернського комісара Тимчасового уряду зберігається написане архієпископом Димитрієм «Послання до пастви Таврійської». У ньому є такі рядки:

Нинішня кровопролитна велика вітчизняна війна ясно показала, що наша країна і Російський народ стоять на краю безодні.
Оригінальний текст (рос.)

Нынешняя кровопролитная великая отечественная война ясно обнаружила, что страна наша и народ Русский стоят на краю пропасти.[15]

Деякі білі емігранти називали цю війну «Другою Громадянською війною» (рос. Вторая Гражданская война), оскільки деякі з них боролися в лавах військ Німеччини проти Радянського Союзу, сподіваючись скинути більшовиків і відновити дореволюційний державний лад[16].

25 травня 2010 року Львівська обласна рада прийняла рішення про відзначення щороку на території області 8-9 травня Днів пам'яті жертв Другої світової війни. Також облрада вирішила не використовувати термін «Велика Вітчизняна війна» як такий, що не відповідає українській історичній реальності. За таке рішення проголосували 62 депутати. 13 жовтня 2010 року Галицький районний суд міста Львова прийняв до розгляду позовну заяву прокуратури Львівської області про скасування рішення Львівської облради «Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни»[17]. Пізніше Львівський окружний адміністративний суд залишив без розгляду позовну заяву заступника прокурора Львівської області до Львівської обласної ради про визнання незаконним рішення сесії облради «Про відзначення Днів пам'яті жертв Другої світової війни».[18]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Володимир В'ятрович. Велика нічия // Українська правда, 20.10.2009
  2. (рос.) Известия. № 147 (7523), 24.06.1941
  3. Газетні публікації 24 червня 1941
  4. С.Кульчицький. Велика Вітчизняна війна (походження і суть терміна) // День, № 11, 19.01.2002
  5. І. В. Сталін, Виступ по радіо 3 липня 1941
  6. Беру свои слова обратно. — Донецк: Сталкер, 2005
  7. Українська Радянська Енциклопедія, АН УРСР, Т. II, стор. 257.
  8. Указ Президиума ВС СССР от 25.01.1955 «О прекращении состояния войны между Советским Союзом и Германией» (рос.)
  9. Указ Президента України № 748/2005
  10. В. Литвин Сьогодні — День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні — «Голос України» 22 червня 2011
  11. У підручники історії повернули Велику Вітчизняну, а ОУН урізали // ТСН
  12. В учебники вернули Великую Отечественную, а ОУН урезали // Сегодня
  13. П. Т. Тронько. Внесок народу України в перемогу над гітлерівськими загарбниками. Доповідь на ХІ Всеукраїнській науковій конференції «Велика Вітчизняна війна: маловідомі сторінки історії, імена, події» 15 жовтня 2004 р.
  14. П. Т. Тронько. Подвигу молодих жити у віках. Київ, 2010, ISBN 987-966-8776-15-1, сторінка 219
  15. Кульчицький С. Велика Вітчизняна війна (походження і суть терміна) // День, №11, 19.01.2002
  16. Вторая Мировая и Вторая Гражданская война (рос.)
  17. Львівський суд вирішує долю терміну «Велика Вітчизняна війна» // ZIK, 13.01.2010
  18. «Суд залишив у силі рішення про заборону терміну "Велика Вітчизняна війна"». Українська правда. 11 березня 2011. Процитовано 9 травня 2013. 

Джерела та література[ред.ред. код]