Школа «на Бараках»
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
| Бучацька хлоп'яча школа імені Адама Міцкевича | |
|---|---|
 Школа на старій світлині (по центру) | |
| Країна | Австро-Угорщина, ЗУНР |
| Розташування | Бучач |
|
геокоординати не задано:
| |
| Засновано | 1904—1905 |
| Закрито | 1944 |
 Школа «на Бараках» у Вікісховищі | |
Бучацька хлоп'яча школа імені Адама Міцкевича (пол. Szkoła powszechna im. A. Mickiewicza), також відома як Школа «на Бараках» — колишній навчальний заклад у Бучачі. У міжвоєнний період мовою навчання була польська[1]. Будівля зруйнована під час бомбардування авіацією Червоної Армії.
Відомості[ред. | ред. код]
Будинок школи споруджений в 1904—1905 роках.[2] У 1932 році в Польщі та окупованій нею частині ЗУНР відбулась шкільна реформа. В результаті перестали існувати виділові школи, замість яких утворили 7-класні народні.[3]
За спогадами бучачанина Івана Бобика:
- у приміщенні діяли 7-класова хлоп'яча та 4-класова школи для дівчат[2] (але станом на 1932 рік, згідно публікації в газеті «Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego» — друкованому органі Львівської окружної шкільної кураторії — діяла тільки хлоп'яча)
- будинок школи не зберігся: він знищений після бомбардування авіацією Червоної армії в 1944 р. через те, що в ньому розташовувався гітлерівський госпіталь.
Нині на місці, де була школа — галявина, розташована між насипом залізниці та будівлею сучасного районного військового комісаріату (колишнє помешкання родини Гамерських) між вулицями Галицькою та Гнатюка. Збереглися підпірні стіни земельної ділянки школи.
Серед учнів та випускників школи — український художник Володимир Воронюк[4], Михайло Островерха, серед учителів — катехит о. Евстахій Барановський[5]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1932. — S. 21.
- ↑ а б Бобик І. Бучач і його міщанство… — С. 454.
- ↑ Виділові школи [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 246—247.
- ↑ Woroniuk «ART and POETRY». — Львів : державна книжкова фабрика «Атлас», 2001. — P. 145. (англ.)
- ↑ Обніжками на битий шлях [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — Ню Йорк, 1957. — С. 28—29.
Джерела[ред. | ред. код]
- Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 453–454.
- Виділові школи [Архівовано 21 червня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 246—247.
- Dziennik Urzędowy Kuratorjum Okręgu Szkolnego Lwowskiego. — 1932. — S. 21. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Місце розташування школи на мапі гугл, травень 2015 року.
- Historia Milka Rosena z Buczacza [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Wirtualny sztetl. (пол.)
