Юсківська волость (Лохвицький повіт)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Юсківська волость | ||||
| Центр | Юсківці | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 13 241 | |||
| Населення | 7628 осіб (до 1885 р.) | |||
| Густота | 52.7 осіб / км² | |||
Юсківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Лохвицького повіту Полтавської губернії з центром у селі Юсківці (нині Ісківці).
Станом на 1885 рік — складалася з 11 поселень, 23 сільських громад. Населення 7628 — осіб (3651 осіб чоловічої статі та 3977 — жіночої), 1444 дворових господарств[1].
Основні поселення волості:
- Юсківці (нині Ісківці) — колишнє державне та власницьке містечко при річці Сулиця за 12 верст від повітового міста, 303 двори, 1500 мешканців, православна церква, каплиця, школа, 4 постоялих будинки, базар по четвергам, 2 ярмарки (7 січня і 24 червня), 2 кузні, 21 вітряний млин, 3 маслобійні, пивоварний і винокурний завод.
- Гапонівка (нині Яблунівка) — колишнє державне та власницьке село при річці Сулиця, 286 дворів, 1360 мешканців, православна церква, школа, постоялий будинок, лавка, 21 вітряний млин, маслобійний завод.
- Ждани — колишнє державне та власницьке село при річці Сулиця, 321 двір, 1643 мешканців, православна церква, школа, кузня, 20 вітряних млинів, 4 маслобійних заводи.
- Окіп — колишнє державне та власницьке село при річці Сулиця, 155 дворів, 850 мешканців, православна церква, школа, постоялий будинок, 12 вітряних млинів, маслобійний завод.
- Скоробагатьки — колишнє державне та власницьке село при річці Сулиця, 166 дворів, 914 мешканців, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 14 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Хитці — колишнє державне село при річці Сула, 171 двір, 880 мешканців, православна церква, школа, постоялий будинок, кузня, 9 вітряних млинів, маслобійний завод.
Старшинами волості були:
- 1900—1904 роках козак Петро Іванович Ковтун[2],[3];
- 1913—1915 року Онисим Михайлович Нестула-Прокопенко[4],[5].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
- ↑ рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||||||||