Яроші (Кременчуцький район)
| село Яроші | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Громада | Глобинська міська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 287 |
| Площа | 4,045 км² |
| Густота населення | 115,7 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39047 |
| Телефонний код | +380 5365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°19′22″ пн. ш. 33°10′38″ сх. д. / 49.32278° пн. ш. 33.17722° сх. д.Координати: 49°19′22″ пн. ш. 33°10′38″ сх. д. / 49.32278° пн. ш. 33.17722° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
95 м |
| Водойми | Сухий Кагамлик |
| Відстань до обласного центру |
137 км |
| Відстань до районного центру |
38 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285 |
| Карта | |
  Яроші | |
 Яроші | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Яроші́ — село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення сільської ради на 1 січня 2011 року становить 287 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село знаходиться на правому березі річки Сухий Кагамлик, вище за течією примикає село Пироги, нижче за течією на за 2,5 км розташоване село Бабичівка. Річка в цьому місці пересихає, на ній зроблені ставки. Поруч проходить автомобільна дорога Т-1716.
Історія[ред. | ред. код]
Заснування[ред. | ред. код]
Перші поселенці у цих краях були втікачі з правобережної України — козаки (вільні люди).[1]
Російська імперія[ред. | ред. код]
До Ярошів належали хутори: Кочергіне, Левченкове, Святеликове, Степаненкове, Шпагатове Озеро. У Ярошах та його хуторах проживало 1643 особи (804 особи чоловічої статі, 839 осіб жіночої статі).[2][1]
Голодомор та репресії[ред. | ред. код]
Під час Голодомору 1932—1933 років у Пирогах та Ярошах померло з голоду кілька сотень селян — люди вмирали вулицями, сім'ями; траплялися випадки людоїдства.[1]
У 1937 році були заарештовані і репресовані десятеро жителів сіл Пироги і Яроші — Особлива трійка УНКВС звинуватила їх у належності до «підпільної контрреволюційної військово-повстанської білогвардійської організації», яка нібито діяла на території Глобинського району (стаття 54 Кримінального Кодексу УРСР — «антирадянська агітація»).[1]
Радянсько-німецька війна[ред. | ред. код]
Після початку війни доросле чоловіче населення села Пироги і навколишніх сіл було мобілізоване на фронт. Жіноче населення сіл Пироги і Яроші, як і інших сіл Глобинського району, вивозили копати протитанкові окопи на лівому березі Дніпра.[1]
12 вересня 1941 року основні сили німецької 17-ї армії і 1-ї танкової групи генерал-полковника Клейста групи армій «Південь» прорвали оборону і, розгромивши у Ярошах і Пирогах обоз 297-ї стрілецької дивізії, попрямували на північ, до Хоролу.[1]
За свідченнями жителів села Яроші, до Німеччини вивезли 121 юнака і дівчину. До Німеччини вивезли також колишніх радянських військовополонених, які проживали у хатах селян. За час війни загинуло 77 жителя села Яроші.[1]
Населення[ред. | ред. код]
Кількість населення у селі змінювалась наступним чином[1]:
| 1900 | 2001 | 2011 |
|---|---|---|
| 1643* | 468 | 287 |
| ▼ | ▼ |
*з прилеглими хуторами
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Село газифіковане, наявне централізоване водопостачання. На території села розташований фельдшерсько-акушерський пункт.[1]
Відомі люди[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Яроші. |
[Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
| ||||||||
