Advanced Micro Devices

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 37°23′10″ пн. ш. 121°59′59″ зх. д. / 37.38611° пн. ш. 121.99972° зх. д. / 37.38611; -121.99972

Advanced Micro Devices, Inc.
Тип Публічна компанія
Гасло «The future is fusion» (Майбутнє - це злиття)
Заснування 1969
Штаб-квартира Саннівейл, Каліфорнія, США
Ключові особи Джеррі Сандерс
Рорі Рід, CEO
Брюс Клафлін
Галузь Напівпровідники
Продукція процесори, відеокарти
Валовий дохід Green Arrow Up.svg $6.013 млрд. доларів США (2007)
Чистий прибуток Red Arrow Down.svg $3.379 млрд доларів США (2007)
Співробітники 10,340 (2012)
Сайт amd.com

Advanced Micro Devices, Inc. (AMD) — компанія виробник інтегрованої електроніки. Це другий найбільший постачальник x86 сумісних процесорів і великий постачальник флеш-пам'яті. Через жорстку цінову конкуренцію з багаторічним суперником Intel фінансові показники не мають стабільності: благополучні періоди чергуються з періодами збитків. При цьому AMD, не економлячи, фінансує свої наукові дослідження (до 20% від обсягу продажу) та розширює свої виробничі потужності. У AMD одні з найсучасніших у галузі виробничі потужності, розташовані в США, Південно-Східній Азії. Що стосується азіатських виробництв AMD, то вони створені в Японії в рамках спільного з Fujitsu підприємства з виробництва модулів флеш-пам'яті на основі 0,35-мікронних технологій. Крім того, AMD має складальні і тестові майданчики у Сінгапурі і Таїланді. Стратегічними партнерами компанії AMD у виробництві персональних комп'ютерів є такі загальновідомі компанії, як Acer, Fujitsu/ICL, Hewlett-Packard і IBM. Їх супроводжують 3Com, Bay Networks, Cabletron і Cisco у мережевих продуктах і Alcatel, AT&T, Ericsson, NEC, Siemens і Sony на ринку телекомунікаційних систем.

Штаб-квартира AMD у Саннівейлі, Каліфорнія

Історія[ред.ред. код]

Компанію AMD було засновано 1 травня 1969 групою із 8-ми колишніх співробітників Fairchild Semiconductor. Групу очолював Джеррі Сандерс, який раніше займав посаду директора з маркетингу у Fairchild. До команди також входили: Джек Гіффорд(англ.)укр., Джон Керрі, Едвін Терні, Свен Сімонсен, Ларрі Стенжер, Джим Джільс та Френк Ботте. Бізнес було розпочато після залучення $ 1 505 000 кредитів та інвестицій,[1][2] а стартовий капітал компанії становив $ 100 000.[3][4]

AMD почала свою діяльність як виробник логічних інтегральних мікросхем і вже наступного року було випущено її перший продукт власної розробки — лічильник Am2501.[3]

З 1972 року AMD стає публічною компанією.

У 1975 році, підписавши крос-ліцензійну угоду з Intel, AMD представляє свій перший мікропроцесор Am9080 — клон 8080, виготовлений за ліцензією. Він був сумісний з оригіналом по набору команд. Того ж року було випущено першу власну мікросхему RAM — Am1902 та багатосекційний мікропроцессор(англ.)укр. серії AMD Am2900(англ.)укр., який виявився дуже вдалою розробкою для свого часу (висока швидкість роботи, зменшене тепловиділення, програмовані інструкції для додатків).

У 1984 році AMD входить до рейтингу «Сто найкращих компаній США».

У 1991 році AMD випускає власний аналог процесора i386  — Am386, у 1993 — Am486. Того-ж року, в результаті співпраці з Fujitsu, на ринок виходить флеш-пам'ять виробництва AMD. Компанія переходить на техпроцес менше одного мікрона.

Після представлення Intel процесора Pentium, в 1997 році AMD випускає AMD K6. Далі з'являється AMD K6-2 з технологією 3DNow!.

У першій половині 1999 AMD почала поставки процесорів K6-III (К6-3D +) з роз'ємом Socket 7. Головна особливість — вбудована кеш-пам'ять другого рівня 256 КБ (L1 кеш залишився 64 КБ, що вдвічі більше, ніж Pentium III), що працює на повній частоті ядра (ранні Pentium III в SECC 2 конструктиві на половині частоти ядра), а кеш-пам'ять, встановлена на материнській платі, розглядається як кеш третього рівня. Тактові частоти 400–500 МГц.

Довго залишатися в Socket 7 процесори від AMD не могли, так як межа його можливостей вже був досягнутий. 23 червня 1999 були представлені моделі AMD Athlon 500, 550, 600, виготовлені за 0,250 мікронною технології в новому корпусі Slot A (трохи більш тонкий картридж в порівнянні з Slot 1). Після цього AMD випустила ще кілька процесорів з більш високою частотою.

29 листопада 1999 були випущені процесори Athlon з частотами від 550–800 МГц, виготовлені за технологією 0,18 мкм (щоб відрізняти, вони іменувалися Model 1 — 0,250 мікрон і Model 2 — 0,180 мікрон). Основні характеристики:

  • внутрішня архітектура — типу RISC;
  • має 3 конвеєра для цілочисельних обчислень і 3 для операцій з плаваючою крапкою; додані нові команди в блок 3DNow!, який тепер носить назву Enhanced 3DNow!;
  • L1 кеш — 128 КБ (64 +64), L2 кеш — 512 КБ (у перспективі до 8 МБ) розташований в окремих мікросхемах поруч з процесором і працює на частоті рівній половині частоти ядра, підтримує ECC-механізм; багатопроцесорність — теоретично до 14 процесорів на одній шині; системна шина — 100 МГц, але працює по обох фронтах сигналу, результуюча 200 МГц.

У січні 2000 року президентом і головним управляючим став Гектор Руіз(англ.)укр..

Перехід на технологію 0,180 мкм для AMD відбувся влітку 2000 р. розробка ядра Thunderbird. Для своїх нових процесорів Athlon AMD розробляє також новий роз'єм Socket A (Socket 462 у вигляді мікросхеми). Новий процесор містить 37 млн транзисторів. L1 кеш — 128 КБ, L2 кеш — 256 КБ (L2 знаходиться на кристалі процесора). Єдине «вузьке» місце (в усіх сенсах цього слова) — 32-бітна шина між ядром і кешем другого рівня (ширина аналогічної шини Pentium III — 512 біт). Перші процесори працювали на шині 200 МГц (2х100), наступні моделі перейшли на 266 МГц (2х133). Набір команд x86, MMX, Enhanced 3DNow!

У ядрі Athlon 4 з'явився блок апаратної передвибірки даних. Зміни торкнулися SIMD-інструкцій 3DNow! Третя версія цих інструкцій називається «3DNow! Professional», для управління енергоспоживанням в процесорі Athlon 4 вперше реалізована технологія PowerNow! Також в Athlon 4 з'явився вбудований в кристал процесора діод для вимірювання температури.

Не зупиняючись на досягнутому (і з переходом Athlon-ів на нове ядро), AMD, випускає процесор Duron 1 і 1,1 ГГц (пізніше 1,2 ГГц), на новому ядрі Morgan (перероблене Palomino). Крім зміни назви ядра, новий процесор має підтримку вдосконаленого набору інструкцій 3DNow! Professional, а також інструкцій SSE. Ядро Morgan має механізм передбачення переходів (процесор намагається передбачити, які дані йому можуть знадобитися) і буфер перетворення адреси (кешування адрес пам'яті).

У 2002 році AMD оголосила про перехід на технологію 0,130 мкм і про впровадження нової технології SOI («кремній на ізоляторі»).

У квітні 2002 року компанія випускає процесор Alchemy Au1100, який повинен був конкурувати з Intel XScale. На початку літа 2002 року були оголошені досконаліші Athlon XP 2100 + і 2200 + на 0,130-мікронному ядрі Thoroughbred. Відрізняється від Palomino тільки технологією 0,130 мікрон. На початку 2003 року компанія AMD укладає угоду з IBM про спільні технологічних розробках.

10 лютого 2003 компанія випустила нові Athlon XP 3000 +, 2800 + і 2500 + на ядрі Barton із збільшеною вдвічі кеш-пам'яттю другого рівня (L2 — 512 КБ). Само обчислювальне ядро ​​процесора ніяких істотних змін не зазнало, тобто, по суті, ми маємо той же самий Thoroughbred ревізії B з доданою пам'яттю. З новим об'ємом кеша, AMD перераховує рейтинг своїх процесорів 3000 + на Barton — реально працює на частоті 2167 МГц і 2700 + Thoroughbred-B — реально працює на тій же частоті 2167 МГц. Частота шини 333–400 МГц (dual-pumped).

Навесні 2003 року компанія AMD випускає перші 64-бітові процесори, повністю сумісні з процесорами x86, відомі під назвою Opteron і призначалися для серверів і робочих станцій. А у вересні компанія AMD випускає аналогічні процесори, відомі як Athlon 64, і для персональних комп'ютерів. 2003 р. — рік випуску AMD K7 Thorton (Athlon XP). Thorton — це скоріше черговий Duron, економічна модель Athlon XP на ядрі Barton (штучно відключена половина L2-кеша 256 Кбайт). Використання слова «Athlon» дозволяє позиціонувати Thorton як більш продуктивну мікросхему в порівнянні з попередніми Duron. Технологія виробництва 0,130 мкм. Тактова частота 1667–2133 МГц (2000 + … 2400 +), частота шини 266 МГц (dual-pumped). Представлення процесора Sempron, яке повинно було мати місце в середині серпня, перенесено на 28 липня 2004 р. (випуск 17 серпня). Sempron 3100 + для Socket 754 ядро Paris, Sempron 2500 + (1750 МГц), 2600 + (1833 МГц), 2800 + (2000 МГц) для Socket A, ядро Barton. Моделі Sempron під Socket A проіснують до кінця 2005 року, але в малобюджетних системах. Самим останнім процесором Sempron під Socket A буде модель 2800 +. Ці процесори позиціонуються, як конкуренти Intel Celeron D. Sempron під процесорний роз'єм Socket A за технічними характеристиками — практично Thoroughbred з 1,6 У напругою, єдина відмінність — частота шини, збільшена до 333 МГц (dual-pumped). У червні 2005 року компанією AMD були випущені двоядерні процесори Athlon 64 X2.

24 липня 2006 року AMD оголосила про своє злиття із компанією розробником графічних чіпів — ATI Technologies. В результаті, ATI стала частиною AMD, причому сума цієї операції склала $ 5,4 млрд. Злиття було завершене 25 жовтня 2006 року.

За повідомленнями, в грудні 2006 року, AMD разом зі своїм головним конкурентом в галузі графіки Nvidia отримали повістки до суду від Міністерства юстиції США через підозри в порушенні антимонопольного законодавства в області виробництва відеоплат, зокрема у ціновій змові. У жовтні 2008 року AMD оголосила про плани виділити багатомільярдні кошти на спільне підприємство з Advanced Technology Investment, інвестиційною компанією, створеної урядом Абу-Дабі. Нове підприємство називається GlobalFoundries. Це дозволило AMD сконцентруватися виключно на мікросхемах.

У 2007 році компанія AMD почала виробництво своїх графічних чіпів на базі розробок ATI. У 2007 році з'явилися перші чотириядерні процесори AMD Phenom X4, перші конкуренти ранніх Intel Core 2 Quad. У 2009 році з переходом на новий Socket AM3 процесори AMD обзавелися підтримкою пам'яті DDR3, що дозволило встановити на материнську плату до 16 Гб ОЗУ. У 2010 році 26 квітня AMD випускає перші шестиядерні процесори для настільних ПК Phenom II X6, сумісні з платформами Socket AM2+ і Socket AM3. У 2011 році AMD випускає процесори на мікроархітектурі Bulldozer. У 2012 році AMD випускає процесори на новій мікроархітектурі Piledriver.

Торгові марки[ред.ред. код]

AMD випускає свої процесори під торговими марками Athlon, Phenom (настільні комп'ютери і робочі станції), Duron, Sempron (бюджетні варіанти), Opteron (для серверів), Turion (для мобільних комп'ютерів, ноутбуків).

Об'єднання з ATi[ред.ред. код]

2006 компанія AMD придбала одного з лідерів в розробці і виробництві графічних процесорів канадську компанію ATi, відому торговельною маркою Radeon.

Процесори[ред.ред. код]

Частка AMD на ринку мікропроцесорів протягом всієї її історії була значно менше частки Intel. За підсумками 2009 року частка AMD склала близько 20% від загальносвітового виробництва. Продукція вендора завжди відрізнялася привабливим співвідношенням продуктивність / ціна при достачно демократичною роздрібної вартості, в результаті в період кризи компанія впевнено утримувала свою частку ринку.

AMD Athlon™ (приб. 2000 р.)

Графічні процесори[ред.ред. код]

За результатами 2 кварталу 2010 року частка AMD на ринку дискретних відеоприскорювачів склала 51%, проти 49% у найближчого конкурента — Nvidia, яка вперше поступилася першістю на цьому ринку. За даними Mercury Research, у вказаний період Advanced Micro Devices зайняла 51,1% ринку за обсягом поставок, тоді як Nvidia — 48,8%. Частка на ринку вбудованої графіки AMD також виросла, склавши 24,5%, проти 19,8% у Nvidia і 54,3% у Intel. AMD Radeon E6760 став першим GPU для вбудованих систем з підтримкою OpenCL і 6 дисплеїв. Компанія AMD відома не тільки в якості одного з провідних світових виробників дискретних та інтегрованих GPU з різною функціональністю, але і як розробник специфічних рішень, призначених для ринку вбудованих систем. Останнім досягненням AMD на цьому терені став офіційний дебют дискретного графічного процесора Radeon E6760, що є в деяких відносинах унікальним продуктом подібного роду. Унікальність AMD Radeon E6760 полягає в тому, що він став першим GPU в своїй категорії, здатним запропонувати розробникам вбудовуваних систем поєднання підтримки технології OpenCL і можливості працювати з шістьма незалежними дисплеями. Крім того, функціональність даного графічного рішення включає в себе підтримку набору програмних бібліотек DirectX 11 і технології Eyefinity (завдяки якій і реалізується підключення декількох дисплеїв), а також сучасних інтерфейсів HDMI 1.4 і DisplayPort 1.2.

Судові розгляди з Intel[ред.ред. код]

У 2000 році AMD подала антимонопольний позов проти Intel, звинувачуючи її у зловживанні своїм лідируючим положенням. Intel була визнана винною у двох розглядах в Японії. У травні 2009 року Європейська комісія винесла вирок і наклала на компанію рекордний штраф в $ 1,45 млрд. Єврокомісією було виявлено, що Intel в період з 2002 по 2007 рік змушувала виробників комп'ютерів відмовлятися від продукції AMD, робила знижки таким компаніям як Acer, Dell, HP, Lenovo, NEC. У доповіді було сказано, що «Intel завдавала шкоди європейським споживачам». AMD і GlobalFoundries підтримали дане рішення. Незабаром Intel подала апеляцію, одночасно виплеснув в ЗМІ інформацію, ніби виробники ПК віддавали перевагу виробам Intel через їх більш високої якості. Так як справа стала публічним, Європейська комісія розкрила докази. З'явився прес-реліз, в якому були представлені фрагменти листування керівництва Intel і вищеназваних компаній. У цьому листуванні абсолютно ясно говорилося, що частку AMD на ринку процесорів потрібно скоротити до 5 і навіть 0%, за що Intel надавала цим компаніям різні бонуси. У результаті в жовтні 2009 року більшість розбіжностей вдалося залагодити. Intel зобов'язалася виплатити AMD $ 1,25 млрд і надалі не зловживати своїм монопольним становищем. AMD ж зобов'язалася згорнути всі судові справи проти Intel по всьому світу

Див. також[ред.ред. код]

AMD в Україні[ред.ред. код]

В Україні АМД представлена офісом, котрим керує Сергій Хавило. У грудні 2009 AMD стала членом Асоціації підприємств інформаційних технологій України.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Морроу, Деніел С. (3 серпня 2000). «Transcript of a Video History Interview with Jerry Sanders, III, Chairman & CEO, Advanced Micro Devices» [Роздруківка відео інтервью із Джеррі Сандерсом, III, Головою та CEO, Advanced Micro Devices] (pdf). www.cwhonors.org. The Computerworld Honors Program (англійською). Computerworld Information Technology Awards Foundation. с. 39–43. Процитовано 2 лютого 2014. 
  2. «Interview with W. Jerry Sanders» [Інтервью із Джеррі Сандерсом]. www.silicongenesis.stanford.edu. проект Silicon Genesis (англійською). Стенфордський університет. 18 жовтня 2002. Процитовано 2 лютого 2014. 
  3. а б «AMD – Our History» [Історія AMD]. www.amd.com (англійською). AMD. 2014. Процитовано 2 лютого 2014. 
  4. «История брендов: корпорация AMD» [Історія брендів: корпорація AMD]. www.trust.ua (російською). Інформаційний ресурс TRUST.UA. 17 серпня 2012. Процитовано 2 лютого 2014. 

Додаткові посилання[ред.ред. код]