Alcântara Cyclone Space
 | Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. |
 | |
| Тип | Двостороння |
|---|---|
| Галузь | Аерокосмічна промисловість |
| Спеціалізація | Аерокосмічна техніка |
| Засновано | 31 серпня 2006 |
| Закриття (ліквідація) | 2016[1] |
| Штаб-квартира | м. Бразиліа, Федеративна Республіка Бразилія |
| Територія діяльності | Глобальна |
| Ключові особи | Режиналдо Сантос (генеральний директор); |
| Послуги | надання пускових послуг з використанням РН “Циклон-4” |
| Власний капітал | 105 млн. США. |
| Власник(и) |
 Україна Бразилія |
| alcantaracyclonespace.com | |
Алкантара Циклон Спейс (англ.Alcantara Cyclone Space, порт.Alcântara Cyclone Space) — двостороння бразильсько-українська компанія з надання послуг запуску в космос українською ракетою Циклон-4 з бразильського космодрому Алкантара. Діяла з 2006 до 2016 року.
Історія[ред. | ред. код]
Двостороння компанія «Алкантара Циклон Спейс» (АЦС) мала надавати пускові послуги з використанням ракети-носія «Циклон-4» і наземного комплексу на космодромі Алкантара, штат Мараньян, Бразилія.
Створення АЦС стало результатом багаторічних переговорів між Україною і Бразилією. Формально ці переговори розпочалися після підписання Рамкової угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія про співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях від 18 листопада 1999 р. Переговори успішно завершилися підписанням 21 жовтня 2003 р. Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія «Циклон-4» на пусковому центрі Алкантара Міністром закордонних справ України Костянтином Грищенко і міністром науки і технологій Бразилії Роберто Амаралом у присутності Президентів України і Бразилії Леоніда Кучми та Луіза Інасіо Лули да Сілва відповідно.
Офіційно АЦС була заснована 31 серпня 2006 р., коли був затверджений Статут АЦС і опублікований Наказ № 599 міністерства науки і технології Бразилії у Державному віснику Бразилії[джерело?]. Перше засідання Ради директорів АЦС відбулося 30 серпня 2007 р.[джерело?]
Адміністративний офіс АЦС розташовувався у м. Бразиліа. Велися роботи зі спорудження наземного комплексу «Циклон-4» на космодромі Алкантара.
У квітні 2015 року Бразилія в односторонньому порядку денонсувала угоду. 2016 року денонсація набрала чинності[1].
Концепція[ред. | ред. код]
Основною метою АЦС було запуск супутників у космос з космодрому Алкантара на бразильському узбережжі, використовуючи ракету-носій Циклон-4, розроблену в Україні.
Проєкт мав залучити Бразилію до групи країн, здатних запускати супутники на орбіту зі своєї території. Ця можливість вважалася важливою для захисту суверенітету країни в галузі супутникового зв'язку, дистанційного зондування та метеорології. Крім того, проєкт дозволяв ефективне використання космічного центру Алкантара, а також розвиток одного з найбідніших регіонів країни.
Для України, проєкт сприяв зміцненню аерокосмічної промисловості. Україна має багаторічні традиції в розвитку військових та аерокосмічних технологій, але не має стартового майданчика на своїй території. Проєкт надає можливість доступу її сучасним ракетам-носіям в космос.
Проєкт також мав на меті вихід на міжнародний ринок пускових послуг. Вважалося, що цей ринок буде рости в найближчому майбутньому. АЦС мала виходити на цей ринок з високою якістю і доступним сервісом. Ракета Циклон-4 походить від високонадійної ракети-носія Циклон-3. У проєкті Циклон-4 мав велику вантажопідйомність і нову третю ступінь, яка б забезпечувала ефективне виведення на орбіту корисного вантажу.
Запуск ракет із північного бразильського узбережжя дозволяв значно збільшити вантажопідйомність порівняно із запусками, що виконуються з Північної Америки та Азії, оскільки близькість до екватора дозволяє ефективніше використовувати обертання Землі під час запуску.
Сторони[ред. | ред. код]
Двостороння компанія АЦС взаємодіяла з аерокосмічними організаціями як Бразилії, так і України.
Бразильська сторона[ред. | ред. код]
У Бразилії АЦС співпрацювала з Бразильським космічним агентством (БКА), що є державною організацією, підпорядкованою міністерству науки і технології Бразилії. Головною метою БКА є розвиток космічної діяльності, що відповідає національним інтересам і цілям.
АЦС і БКА головним чином співпрацювали у питаннях створення загальної інфраструктури космічного ракетного комплексу, необхідної для функціонування наземного комплексу АЦС, а також сертифікації споруд наземного комплексу й правил безпеки.
Українська частина[ред. | ред. код]
В Україні АЦС співпрацювала з Національним космічним агентством України, ДКБ «Південне» та ВО «Південмаш».
ДКАУ[ред. | ред. код]
Державне космічне агентство України (ДКАУ) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності та несе відповідальність за стан її розвитку. ДКАУ координує підготовку і виконання Національної космічної програми України.
КБ Південне[ред. | ред. код]
Державне підприємство Конструкторське бюро «Південне» здобуло міжнародне визнання через проєктування ракет і космічних систем. Ракети-носії розробки ДП КБ «Південне» вивели більш ніж 1000 супутників на орбіту. В цьому бінаціональному проєкті ДП КБ «Південне» відповідає за проєктування «Циклону-4», наземного технологічного обладнання, інтеграцію ракети-носія з космічним апаратом і за технічні дослідження кожної операції.
Південмаш[ред. | ред. код]
Державне підприємство "Виробниче об'єднання «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» відповідає за виробництво ракет, космічних систем і апаратів. Було засноване у 1944 р. і працює разом із КБ «Південне» над одним із найуспішніших космічних проєктів України, а також над міжнародними космічними програмами «Land Launch» і «Sea Launch». У бінаціональному проєкті «Південмаш» відповідає за виробництво РН «Циклон-4», наземного технологічного обладнання, а також здійснення пуску.
Діяльність[ред. | ред. код]
АЦС працювала над створенням пускового майданчика на території пускового центра Алкантара для ракети-носія Циклон-4. Планувалося провести відпрацювання техніки на спеціальному випробувальному стенді й відправити необхідне обладнання для монтажу в Алкантару. Крім того мало здійснювати модернізація керування польотами.
Підготовка до запуску[ред. | ред. код]
Підготовка до запуску супутника мала відбуватися протягом 15 місяців, з моменту підписання контракту до старту. Вважалося, що такого періоду достатньо для вирішення будь-яких технічних проблем, що можуть виникнути в ході будівництва супутника та аналізу здійснення місії. АЦС рекомендувала починати готувати запуск супутника за 18 —24 місяців до старту. Однак, АЦС була здатна працювати в коротші терміни, якщо це необхідно.
| Термін | Подія |
|---|---|
| Підпис · Меморандум · Затвердження | |
| 15 міс | |
| Контракт · Підпис | |
| 14 міс | |
| Підпорядкування клієнту ракети-носія Циклон-4 | |
| 13 міс | |
| Надання ширших початкових даних для постачальників | |
| Початок попереднього техніко-економічного аналізу місії | |
| Аналіз безпеки | |
| Страхування (опціонально) | |
| 12 міс | |
| Розрахунок корисного навантаження і плану тестування | |
| 11 міс | |
| Підписання договорів з постачальниками Циклон-4 виробника ракети-носія | |
| Визначення параметрів інтеграції корисного навантаження | |
| Попередній техніко-економічний аналіз місії | |
| Реєстрація ліцензій на експорт | |
| 10 міс | |
| Оновлення параметрів інтеграції корисного навантаження | |
| 9 міс | |
| Видання проєктної документації інтеграції корисного навантаження | |
| 6 міс | |
| Видання «графіка операцій запуску» | |
| Видання "Комплексний план операції" | |
| 5 міс | |
| Звіт щодо “Payload Environmental Test” | |
| 4 міс | |
| Остаточний аналіз можливостей місії | |
| Остаточне оновлення аналізу інтеграції корисного навантаження | |
| Остаточне оновлення «Пускових вимог до Циклон-4» | |
| 3,5 міс | |
| Видання «Програми польоту» | |
| 3 міс | |
| Видача профільних даних місії на космодром | |
| Завершення виробництва Транспотно-установчого агрегату | |
| 2 міс | |
| Підготовка місця запуску | |
| Поставка супутника та опорного обладнання до стартового майданчика | |
| Вихід остаточної оперативної, проєктної, балістичної документації та документації з аналізу | |
| Проходження блоком корисного вантажу складання та тестування | |
| 1 міс | |
| Складання ракети-носія Циклон-4, автономні та комплексні випробування | |
| Збірка блоку корисного вантажу та тестування | |
| Висновок по підготовці до польоту | |
| 0 міс | |
| Завершальні роботи з ракетою-носієм та корисним навантаженням перед транспортуванням на стартовий комплекс | |
| Приготування ракети-носія і корисного навантаження для транспортування на стартовий комплекс | |
| Час Пуску | Запуск ! |
| Через годину після відділення супутників | |
| Надання даних про розподіл середовищ | |
| 24 години після старту | |
| Видання «Експрес звіту про запуск» | |
| 3 тижні після старту | |
| Надання фактичних параметрів орбіти корисного вантажу | |
| 6 тижні після старту | |
| Видання «Звіту про запуск» |
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ а б Украина готовит перенос стартового комплекса РКК "Циклон-4" в Северную Америку. 05.09.2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 27 серпня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||