Casabianca (Q183)
| «Касаб'янка» | ||
|---|---|---|
| Casabianca (Q183) | ||
 | ||
| Схема підводного човна типу «Редутабль» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | підводний човен типу «Редутабль» | |
| Держава прапора |  Франція
| |
| Належність |  Військово-морські сили Франції ВМС Вільної Франції
| |
| На честь | Люк Жюльєн Жозеф Казаб'янка — французький національний герой морський офіцер корсиканського походження, капітан. | |
| Корабельня | Ateliers et chantiers de la Loire, Сен-Назер | |
| Замовлено | 1 червня 1925 | |
| Закладено | 7 квітня 1931 | |
| Спущено на воду | 2 лютого 1935 | |
| Введено в експлуатацію | 1 січня 1937 | |
| На службі | 1937–1952 | |
| Виведений зі складу флоту | 12 лютого 1952 | |
| Статус | 1956 році списаний на брухт | |
| Нагороди |  
| |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва на Середземному морі Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1572 тонни (надводна) 2092 тонни (підводна) | |
| Довжина | 92,30 м | |
| Ширина | 8,1 м | |
| Висота | 4,40 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Sulzer 2 × електродвигуни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 3000 к.с. (дизелі) 2 × 1200 к. с. (електродвигуни) | |
| Швидкість | 17,5 вузлів (32,4 км/год) (надводна) 10 вузлів (18,6 км/год) (підводна) | |
| Дальність плавання | 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна) 10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна) 90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна) | |
| Екіпаж | 64 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 100-мм гармата | |
| Торпедно-мінне озброєння | 9 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм торпедних апарати 13 торпед | |
| Зенітне озброєння | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 | |
«Касаб'янка» (Q183) (фр. Casabianca (Q183) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
Підводний човен «Касаб'янка» був закладений 28 липня 1931 року на верфі компанії Ateliers et chantiers de la Loire у Сен-Назері. 6 грудня 1934 року він був спущений на воду. 7 вересня 1936 року корабель увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби[ред. | ред. код]
Підводний човен проходив службу в лавах французького флоту. Взимку 1939—1940 років входив разом з човнами «Сфакс», «Акілле» та «Пасте» до французького угруповання, що залучалося до супроводження конвоїв союзників з Галіфакса до Британії.
18 червня 1940 року внаслідок наближення військ вермахту до порту Брест «Касаб'янка» евакуювали до Касабланки (разом з підводними човнами «Каліпсо», «Сфакс», «Понселе», «Персе», «Аякс», «Сірсе», «Тетіс», «Медузе», «Сібил», «Амазон», «Антіоп», «Орфей» і «Амфітріт»).
Після поразки Франції у Західній кампанії літом 1940 року корабель продовжив службу у складі військово-морських сил уряду Віші.
28 жовтня 1940 року човен разом з «Сфакс», «Бевез'е» і «Сіді-Ферух» переведений у 2-гу дивізію підводних човнів до Французького Марокко.
10 листопада 1942 року німецькі війська розпочали операцію із захоплення решти території Франції, й Гітлер віддав наказ негайно захопити французький флот силою.
27 листопада в ході затоплення французького флоту в Тулоні, французами були знищені 77 кораблів, у тому числі 3 лінійні кораблі, 1 гідроавіаносець «Командан Тест», 7 крейсерів, 15 есмінців, 13 міноносців, 6 шлюпів, 15 підводних човнів, 9 сторожових катерів, 19 допоміжних суден, 1 навчальний корабель, 28 буксирів і 4 кранів[Прим. 1]. П'яти підводним човнам вдалося вирватися в хаосі ситуації з бази, три досягли Північної Африки (два підводні човни дійшли до Алжиру: «Касаб'янка» і «Марсойн», один човен «Глорейкс» — Орану), човен «Іріс» дістався іспанської Барселони, і останній — «Венус» — змушений був затопитися в гирлі гавані.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- ↑ Серед затоплених: 3 лінійних кораблі: «Страсбург», «Дюнкерк», «Прованс»; 1 гідроавіаносець: «Командан Тест»; 4 важких крейсери: «Дюпле», «Фош», «Алжері», «Кольбер»; 3 легких крейсери: «Марсельез», «Жан де В'єн», «Ла Галісоньєр»; 15 підводних човнів: «Акерон», «Кайман», «Діаман», «Л'Еспо», «Еврідік», «Фрешель», «Галаті», «Анрі Пуанкаре», «Наяде», «Паскаль», «Редутабль», «Сірен», «Тетіс», «Венус», «Вендже»
- Джерела
Посилання[ред. | ред. код]
- FR Casabianca. на uboat.net. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 17 квітня 2022. (англ.)
- Casabianca (1935)(рос.)
- CASABIANCA (French submarine, 1935) [Архівовано 17 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- SUBMARINES REDOUTABLE 1st class submarines (1931—1939) [Архівовано 15 грудня 2021 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Casabianca (Q183) |
- Jean L'Herminier, Casabianca, Éditions France-Empire, first year edition 1953, year 1992, ISBN 978-2-7048-0704-8(фр.)
- François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p. ISBN 978-2-262-01337-0
- Toussaint Griffi, Laurent Preziosi, Première mission en Corse occupée, avec le sous-marin Casabianca (décembre 1942-mars 1943), Éditions L'Harmattan, year 1988 ISBN 978-2-7384-0213-4(фр.)
