Морська змія горбоноса
| Морська змія горбоноса | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Морська змія горбоноса
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Enhydrina schistosa Daudin, 1803 | ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Морська змія горбоноса (Enhydrina schistosa) — отруйна змія з роду Енґидріна родини Аспідові.
Опис[ред. | ред. код]
Загальна довжина сягає 1,4 м. Голова широка. Носові щитки поєднані з губними, утворюючи на кшталт горбинки або гака. Звідси походить назва цієї змії. Отруйні зуби розташовані на верхньощелепній кістці. Позаду них є 3—4 зуби. Має 5—6 піднебінних зубів. Тулуб кремезний, масивний. Забарвлення світло—сіре з блакитним відблиском. Черево білувате або жовтувате. Молоді особини також мають темні поперечні смуги.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Усе життя проводить у морі, біля узбережжя. Активна як вдень, так й вночі. Здатна пірнати на глибину до 100 м і знаходитися під водою до 5 годин. Харчується рибою, іноді молюсками.
Це живородна змія. Самиця народжує до 6 дитинчат.
Отрута її складається з нейротоксинів та міотоксинів, у 4—8 разів сильніша за отруту індійської кобри. Близько 1,5 мг отрути призводить до летального результату. Як правило не кусає, але роздратована дуже небезпечна — близько 90 % смертельних випадків від укусів морських змій припадає саме на цей вид.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає в Аравійському морі, Перській затоці, біля берегів Сейшельських островів, Мадагаскару, Пакистану, Індії, Бангладеш, М'янми, Таїланду, В'єтнаму, північної Австралії, Нової Гвінеї.
Джерела[ред. | ред. код]
- Flindt, R. 2002. Biologie in Zahlen, 6. Aufl. Spektrum Akad. Verlag, Heidelberg, 296 pp.
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Singh, L. 1972. Multiple W chromosome in a sea snake, Enhydrina schistosa Daudin. Cellular and Molecular Life Sciences 28(1):95-97