Аспідові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Аспідові
Кобра єгипетська (Naja haje)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
- Зауропсиди (Sauropsida)
- Діапсиди (Diapsida або Sauria)
- Archosauria
Надряд: Lepidosauria
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Аспідові (Elapidae)
(Boie, 1827)
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 174348
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8602

Аспі́дові (Elapidae) — родина отруйних змій.

Близько 30 родів аспідових і понад 180 видів поширені переважно в тропічних та субтропічних країнах.

Найбільше видів аспідових в Австралії, зовсім їх нема в Європі та на Мадагаскарі. У викопному стані аспідові відомі починаючи з міоцену (Франція).

Найвідоміші представники: аспід, або гая (лат. Naja haje), кобра (N. naja), найбільша серед отруйних змій — королівська кобра (N. bungarus), австралійські аспіди, американські коралові змії.

В СРСР (Пд. Туркменія, Узбекистан, Пд.-Зх. Таджикистан) поширена сіра, або сліпа, кобра: (N. n. oxiana).

Укус великих Аспідових дуже небезпечний.


Аспіди (Elapinae) — підродина отруйних змій, складається з 181 виду. Широко поширені кобри, мамби. Єгипетська кобра Naja haje була обрана єгипетською царицею Клеопатрою для самогубства.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина коливається в середньому від 70 см до 3 м. Голова вкрита великими щитками, відсутній виличний щиток, спереду закруглена, без шийного перехоплення, що переходить у тулуб. Очі з круглими зіницями. Лише у окремих видів має трикутну форму й відмежована різким шийним перехопленням. Тулуб здебільшого стрункий та тонкий. У скелеті немає рудиментів таза й задніх кінцівок. Ліва легеня відсутня. Спинна луска гладкнька, нижня сторона тулуба вкрита сильно розширеними черевними щитками. За струнку статуру, гладеньку луску та великі щитки голови багато аспідів зовні дуже схожі з вужевими зміями. Тому нерідко їх називають також отрутними вужами. Однак така назва вносить неабияку плутанину, тому що серед самих вужевих теж є чимало отруйних видів.

Парні отруйні зуби містяться на передньому кінці помітно укороченої верхньощелепної кістки, вони значно більші за інших зубів, загнуті назад й наділені каналом, по якому перетікає отрута. Будова цього каналу в найтиповішому варіанті наочно демонструє походження його від борозенки на передній поверхні зуба: передня стінка каналу утворена мовби зімкнувшись краями борозенки й на поверхні зуба помітний «шов», під яким розташовано канал. Отруйні зуби аспидів ще примітивні, оскільки вони розташовуються нерухомо у порожнині рота. У найпримітивніших австралійськи видів ще по 8—15 дрібних зубів розташовано на верхній щелепі, у більшості аспидів кількість цих зубів зменшено до 3—5, а в африканських мамб й американських аспідів на верхній щелепі вже немає ніяких зубів, окрім парних загнутих назад іклів з отрутою. Зазвичай на кожній верхньощелепної кістці є по 2 таких ікла, що розташовані поруч, але лише один з них функціонує в даний час, а інший є «заступником», що вступає в дію при втраті першого. Змії періодично втрачають свої отруйні зуби, тому їм на зміну виростають зуби—заступники, так що вони надійно забезпечені ними. Крім верхньощелепної кістки, піднебінна, птерігоїдна й зубні кістки також забезпечені дрібними зубами.

Забарвлення досить різноманітне, але найтиповіші два варіанти. Великі наземні й деревні форми (кобри, мамби тощо) мають однорідну або з неясним малюнком сіре, піщане, буре або зелене забарвлення тулуба. Дрібніші риючі форми (коралові аспіди) мають яскравий, контрасний малюнок тулуба, який складається з червоних, жовтих, чорних кілець, розташованих почергово.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Харчування різноманітне - змії, ссавці, рептилії та земноводні, рідші птахи та безхребетні.

Отрута складається з багатьох компонентів, різної дії та неоднаковий за складом в різних видів. У цілому в отруті переважають нейротоксини, який викликають при укусі характерну клінічну картину. Прояви в області укусу майже не розвиваються (немає ні набрякання, ні почервоніння), смерть швидко настає внаслідок пригнічення нервової системи, в першу чергу паралічу дихального центру.

Переважають яйцекладні аспіди, але чимало й яйцеживородних видів. Живородіння властиво головним чином риючим формам, а також більшості австралійських аспідів. У деяких яйцекладніх видів (наприклад, у королівської кобри) кладка яєць охороняється самкою.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Поширені у тропічних та субтропічних областях усіх материків (окрім Європи).

Таксономічні нотатки[ред.ред. код]

Типовим родом родини Elapidae був рід Elaps. Згодом рід Elaps був переміщений у іншу родину (зараз він знаходиться в родині Atractaspididae). Пізніше рід Elaps був перейменований на Homoroselaps. Назву родини Elapidae перейменовувати не стали, отже маємо тепер родину без типового роду.


Підродини та роди[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]