Eptesicus furinalis
| Eptesicus furinalis | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
 |
||||||||||||||||
|
|
Eptesicus furinalis — вид рукокрилих родини Лиликові (Vespertilionidae).
Зміст |
Поширення, поведінка [ред.]
Країни поширення: Аргентина, Беліз, Болівія, Бразилія, Коста-Ріка, Еквадор, Сальвадор, Французька Гвіана, Гватемала, Гайана, Гондурас, Мексика (Халіско, Тамауліпас), Нікарагуа, Панама, Парагвай, Перу, Сурінам, Уругвай. Лаштує сідала на деревах і будинках. Живе в різних місцях проживання, у тому числі тропічних дощових і сухих лісах.
Морфологія [ред.]
Морфометрія [ред.]
Довжина голови й тіла: в середньому 92,4 мм, довжина хвоста: 37-39, довжина задньої ступні: 9-10, довжина вуха: 16, вага: 7.3-9 гр. Самиці лише трохи більші, ніж самці, але на 1.5 гр. важчі.
Опис [ред.]
І спина і черево темно-коричневі. E. furinalis відрізняється від кажанів роду Myotis в області їх спільного проживання, широкою головою, кремезним тілом, круглими вухами, короткими, широкими крилами і коричнево-чорним хутром. Він більший, ніж сестринський вид Eptesicus diminutus і менший, ніж Eptesicus brasiliensis.
Генетика [ред.]
Диплоїдне число 50, і фундаментальне число 48 (див. хромосома). E. furinalis має акроцентричні аутосоми (від великих до малих), субметацентричну Х-хромосому, і невелику акроцентричну Y-хромосому.
Загрози та охорона [ред.]
Загрози не відомі, знаходиться в охоронних районах.
Джерела [ред.]
- Barquez, R., Perez, S., Miller, B. & Diaz, M. 2008. Eptesicus furinalis. In: IUCN 2012
- John F. Eisenberg, Kent H. Redford Mammals of the Neotropics, Volume 3: Ecuador, Bolivia, Brazil. — University of Chicago Press, 2000. — С. 197. — ISBN 0226195422
- R. Mies, A. Kurta, D. G. King: Eptesicus furinalis, Mammalian Species, N. 526 (2009): P. 1–7
