GTK+

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
GTK+
GTK+ Logo
Розробник(и) GNOME Foundation
Стабільний випуск 3.14 (22 вересня 2014; 34 дні тому )
Написано на C
Операційна система Крос-платформовий
Платформа Багатоплатформність
Тип Widget toolkit
Ліцензія GNU Lesser General Public License
Сайт www.gtk.org

GTK+ (від The GIMP ToolKit) — кросплатформовий набір інструментів для створення графічних інтерфейсів користувача. Разом із Qt є одним із найпопулярніших інструментів для X Window System.

GTK+ було розроблено для GNU Image Manipulation Program (GIMP), растрового графічного редактора, у 1997 році Спенсером Кімбалом (Spencer Kimball) та Петером Матісом (Peter Mattis), членами eXperimental Computing Facility (XCF) в UC Berkeley. GTK+ розвивається в рамках проекту GNU і є вільним програмним забезпеченням. Код GTK+ розповсюджується під ліцензією LGPL, що дозволяє використовувати GTK+ не тільки для розробки вільного ПЗ, а й для створення власницьких програм, не вимагаючи від виробників закритих програм виплати роялті або купівлі спеціальної ліцензії.

До складу тулкіта входить повний набір віджетів, що дозволяють використовувати GTK+ для проектів різного рівня і розміру. GTK+ спеціально спроектований для підтримки не тільки C/C++, але й інших мов програмування, таких як Perl і Python, що в поєднанні з використанням візуального будівника інтерфейсу Glade дозволяє істотно спростити розробку і скоротити час написання графічних інтерфейсів. Організація виводу в GTK+ абстрагована від типу віконних систем, наприклад, поставляється бекенд, що забезпечує можливість роботи поверх дисплейного сервера Wayland, а також бекенд, котрий дозволяє здійснювати вивід бібліотеки GTK+ у вікні веб-браузера (запустивши GTK-застосунок на одній машині, можна відкрити браузер на іншій машині і отримати доступ до інтерфейсу цієї програми).

Відтоді як GTK+ був розроблений в рамках проекту GIMP, тулкіт використовується в різних проектах, наприклад, GTK+ лежить в основі десктоп-оточень GNOME та Xfce, використовується в таких продуктах, як Firefox і OpenOffice/LibreOffice.

Мови програмування[ред.ред. код]

GTK+ написана на мові програмування С, і використовує систему об'єктів GObject, що робить її об'єктно-орієнтованою. Платформа GNOME забезпечує біндінґи для наступних мов:

Іншими розробниками були написані біндінґи для багатьох інших мов програмування (Ada, D, Haskell, Ocaml, Pascal, Pike, Tcl, Euphoria та усіх мов .NET). GTK-server забезпечує GTK+ інтерфейсом міжпроцесорної взаємодії, що дозволяє використовувати його у будь якій мові програмування, котра підтримує механізм введення-виведення (I/O), включно із сценаріями shell. Повний перелік біндінґів можна знайти на веб-сторінці GTK+ — Language bindings.

На відміну від Qt, GTK+ не базується на інших Xt-подібних наборах віджетів. Це надає їй гнучкості і дозволяє використовувати GTK+ на інших системах. Однак, без цієї залежності, GTK+ немає доступу до бази ресурсів X Window System, традиційного способу налаштування програмного забезпечення X11.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Кінцевий користувач може налаштувати зовнішній вигляд графічних елементів за допомогою системи жупанів. Існують жупани, котрі імітують вигляд елементів графічних інтерфейсів таких операційних систем, як Windows 95, Motif, Qt, NEXTSTEP, та багатьох інших.

Платформи[ред.ред. код]

GTK+ спочатку призначалась для X Window System, і вони й по нині залишається її основною платформою. Іншими підтримуваними програмними платформами є Microsoft Windows (Windows 2000 та вище), DirectFB та Quartz (Mac OS X v10.4 та вище, нині знаходиться у стадії розробки).

Випуски[ред.ред. код]

GTK+ 2[ред.ред. код]

GTK+ 2 переважає своїми можливостями GTK+ 1. Серед нових можливостей вдосконалене відображення тексту за допомогою Pango, нова система жупанів, вдосконалена доступність за допомогою Accessibility Toolkit, повний перехід на Unicode використовуючи рядки UTF-8 та гнучкіше API. Між тим, GTK+ 2 втратила сумісність з GTK+ 1, і програмісти повинні переписати програмне забезпечення під нову версію бібліотеки.

Починаючи з версії 2.8, GTK+ 2 вимагає бібліотеку Cairo для відображення векторної графіки у GTK+ 2.

GTK+ 3[ред.ред. код]

10 лютого 2011 відбувся реліз GTK+ 3.0.0[1]. Робота над GTK+ 3 починалася як «велика чистка» і тривала протягом кількох років.

Нововведення:

  • Відображенням всього тепер займається Cairo. GDK більше не є обгорткою застарілих X11 drawing API. Це дозволило видалити кілька X11-орієнтованих концепцій (GCs, colormaps, pixmaps). Більшу частину роботи зробив Benjamin Otte з RedHat.
  • Підтримка сучасних пристроїв введення. Раніше цим нехтували (мало з основних розробників користуються «екзотичними» пристроями введення). З приходом GTK+ 3 з'явилася підтримка декількох покажчиків, клавіатур тощо.
  • Нові API для тем зі знайомим синтаксисом CSS для налаштування і інші вдосконалення, наприклад, анімована зміна станів.
  • Гнучкіше керування геометрією.
  • Підтримка кількох бекендів GDK. З GTK+ 2.x потрібно було перезбирати програми для їхньої роботи з різними бекендами GDK, бо вони були реалізовані окремими бібліотеками. У GTK+ 3 їх можна вбудувати в одну бібліотеку і вибирати під час виконання. Це полегшить перехід з X11 на Wayland або з Quartz на X11.
  • Легка підтримка застосунків. З інтеграцією D-Bus в GIO стало можливим додати клас, який обробляє велику кількість аспектів інтеграції платформи створення програмного забезпечення, таких як відстеження відкритих вікон, забезпечення унікальності, експорт дій тощо. Це все в стадії розробки і буде розширено в майбутньому.

Історія випусків[ред.ред. код]

Лінійка випусків Остання Minor версія Дата виходу Основні зміни
1.0.x 1.0.?  ?  ?
1.2.x 1.2.10 2 квітня 2001  ?
2.0.x 2.0.9 20 листопада 2002  ?
2.2.x 2.2.4 4 вересня 2003  ?
2.4.x 2.4.14 3 грудня 2004  ?
2.6.x 2.6.10 18 серпня 2005  ?
2.8.x 2.8.20 2 липня 2006 Інтеграція Cairo
2.10.x 2.10.14 16 липня 2007 GtkPrint — підтримка друку
2.12.x 2.12.11 12 березня 2008 GtkBuilder — заміна libglade
2.14.x 2.14.3 24 вересня 2008 Перелік новинок
3.0 10 лютого 2011 Перелік новинок
3.2 26 вересня 2011 Перелік новинок
3.4 26 березня 2012 Перелік новинок
3.6
3.8 25 березня 2013
3.10 23 вересня 2013
3.12 25 березня 2014 можливість роботи поверх дисплейного сервера Wayland
3.14 22 вересня 2014 підтримка мультитач доведена до практичного застосування; інтегрований власний інтерактивний зневаджувач GtkInspector

Приклад «Привіт, світе!»[ред.ред. код]

Класичний приклад програми «Привіт, світе» (англ. «Hello, world!») на мові С з використанням GTK+:

#include <config.h>
#include <gtk/gtk.h>
 
/*
 * Запускаємо головний цикл програми
 */
static void
on_destroy (GtkWidget * widget, gpointer data)
{
    gtk_main_quit ();
}
 
int main (int argc, char *argv[])
{
    GtkWidget *window;
    GtkWidget *label;
 
    gtk_init (&argc, &argv);
 
    /* створюємо головне вікно */
    window = gtk_window_new (GTK_WINDOW_TOPLEVEL);
 
    /* задаємо границю для вікна розміром 20 пікселів */
    gtk_container_set_border_width (GTK_CONTAINER (window), 20);
 
    /* задаємо вікну заголовок */
    gtk_window_set_title (GTK_WINDOW (window), PACKAGE " " VERSION);
 
    /* задаємо розміри вікна */
    gtk_window_set_default_size (GTK_WINDOW (window), 200, 50);
 
    /* Під'єднуємо подію "destroy" головного вікна до нашої функції on_destroy */
    g_signal_connect (G_OBJECT (window), "destroy",
                      G_CALLBACK (on_destroy), NULL);
 
    /* створюємо мітку "Привіт, світе!"  */
    label = gtk_label_new ("Hello, World");
 
    /* і додаємо її до головного вікна  */
    gtk_container_add (GTK_CONTAINER (window), label);
 
    /* відобразити усі віджети */
    gtk_widget_show_all (window);
 
    /* запускаємо головний цикл */
    gtk_main ();
 
    return 0;
}

Майбутня розробка[ред.ред. код]

Project Ridley має намір консолідувати розробку низки бібліотек, котрі є частиною GTK+, серед них: libgnome, libgnomeui, libgnomeprint22, libgnomeprintui22, libglade, libgnomecanvas, libegg, libeel та gtkglext.[2]

Виноски[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Українські ресурси[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]