LibreOffice

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
LibreOffice
LibreOffice logo.svg
LibleOffice-screenshot-uk.pngLibreOffice 3.5
Розробник(и) The Document Foundation
Перший випуск 25 січня 2011
Стабільний випуск 4.2.5 (20 червня 2014; 35 днів тому)
Нестабільний випуск 4.3.0
Написано на C++, Java
Операційна система Linux
Mac OS X
BSD
Unix
Windows
Платформа крос-платформовий
Українська частково[1]
Ліцензія GNU LGPL
Сайт www.libreoffice.org

LibreOffice — вільний та крос-платформовий офісний пакет. LibreOffice працює на операційних системах Microsoft Windows, Gnu/Linux та Mac OS X[1], i є одним з провідних вільних аналогів Microsoft Office[2][3].

Основним форматом файлу LibreOffice є відкритий формат офісних документів OpenDocument, версія 1.1 якого була затверджена як міжнародний стандарт ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012[4]; окрім того LibreOffice підтримує формати Microsoft Office та інших офісних пакетів для досягнення максимальної сумісності.

Історія[ред.ред. код]

LibreOffice був заснований восени 2010 як незалежне відгалуження (форк) від розробки OpenOffice.org, нині Apache OpenOffice) через розбіжності поглядів на майбутній розвиток проекту незалежних розробників і компанії Oracle Corporation, тодішнім власником OpenOffice.org.

Після придбання в 2009 році Sun Microsystems корпорацією Oracle співтовариство розробників вільного офісного пакету OpenOffice.org опинилося на роздоріжжі. У вересні 2010 провідні розробники OpenOffice.org оголосили про створення нової некомерційної організації Document Foundation з метою продовження розвитку офісного пакету у вигляді проекту, незалежного від компанії Oracle. Підтримали ініціативу компанії Canonical, Credativ, Collabora, Google, Novell і Red Hat, а також некомерційні організації Free Software Foundation, Open Source Initiative (OSI), OASIS і GNOME Foundation.[5]

Що стосується Oracle, то до цієї компанії було відправлено запрошення увійти до складу основних членів нової організації. Також розробники запропонували Oracle безоплатно передати в руки нової організації бренд OpenOffice.org. На момент утворення Document Foundation відповіді від Oracle не надійшло, відтак було прийнято рішення, що офісний пакет буде розвиватися під ім'ям LibreOffice.

У грудні 2010 творці BrOffice, популярного бразильського відгалуження від офісного пакету OpenOffice.org, прийняли рішення продовжити подальший розвиток проекту спільно з командою розробників LibreOffice.[6] BrOffice користується великою популярністю в Бразилії — цим пакетом користується понад 15 млн осіб. У Бразилії сформована досить зріла і велика спільнота розробників BrOffice, яка має намір передати свої напрацювання проекту LibreOffice і надалі розвивати локалізовану для Бразилії версію спільними зусиллями. Для координації роботи в Бразилії створено Центр просування передового досвіду на базі вільного програмного забезпечення, який окрім роботи над LibreOffice буде допомагати і іншим вільним проектам, а також займатися підготовкою фахівців з вільного програмного забезпечення.

Перший стабільний випуск[ред.ред. код]

25 січня 2011 організація Document Foundation оголосила перший стабільний випуск офісного пакету LibreOffice 3.3. До складу програмного рішення входять текстовий процесор Writer, табличний процесор Calc, майстер презентацій Impress, векторний графічний редактор Draw, редактор формул Math і модуль управління базами даних Base. Перший стабільний випуск LibreOffice включив як зміни, підготовлені до OpenOffice.org 3.3 (наприклад, включені всі 14 стандартних шрифтів PDF-документів), так і нові можливості власне LibreOffice (наприклад імпорт SVG-графіки). Всі застосунки перекладені на десятки мов, включно з українською.

Через день після випуску фондом Document Foundation першої стабільної версії пакету офісних застосунків LibreOffice 3.3, побачила світ портативна збірка продукту, що функціонує безпосередньо з USB-накопичувача на будь-якому комп'ютері під управлінням Windows. Новинка, іменована LibreOffice Portable 3.3, не вимагає установки, не смітить в системі, нічим не поступається стаціонарному варіанту і, будучи налаштованою один раз, завжди працює так, як хоче того користувач.

Особливості нумерації версій[ред.ред. код]

Починаючи з LibreOffice 3.4 розробниками представлений новий підхід до маркування версій офісного пакету[7]. Перший випуск у новій гілці (наприклад, 3.4.0) буде носити статус фінального релізу, який ще не можна вважати повністю стабільним, але вже не варто розглядати як тестову версію для розробників. Фінальний реліз буде розрахований на використання просунутими користувачами, які не бояться помилок і готові випробувати нову версію на реальних завданнях.

Через деякий час після фінальної версії будуть доступні коригувальні релізи (3.4.1, 3.4.2 тощо), під час одного з таких випусків (наприклад, 3.4.2), на підставі оцінки якості, буде оголошено про готовність LibreOffice до промислової експлуатації, що передбачає можливість широкомасштабного впровадження серед всіх користувачів офісного пакету. Всі нові випуски будуть виходити через фіксовані проміжки часу.

Розклад випусків LibreOffice[ред.ред. код]

Компоненти LibreOffice[ред.ред. код]

Модуль Файли Примітки Схожі застосунки
LibreOffice Writer .odt Текстовий процесор та візуальний редактор HTML OpenOffice.org Writer
AbiWord
KWord
Microsoft Word
Pages
TextMaker
LibreOffice Calc .ods Табличний процесор OpenOffice.org Calc
Gnumeric
KSpread
Microsoft Excel
Numbers
PlanMaker
LibreOffice Impress .odp Программа підготовки Презентацій OpenOffice.org Impress
Keynote
KPresenter
Microsoft PowerPoint
SoftMaker Presentations
LibreOffice Base .odb Механізм підключения до зовнішніх СУБД
та вбудованих СУБД HSQLDB, Firebird (з вер. 4.2)
OpenOffice.org Base
Kexi
Microsoft Access
LibreOffice Draw .odg Векторний графічний редактор OpenOffice.org Draw
Adobe Illustrator
CorelDRAW
Dia
Kivio
Microsoft Expression Design
Microsoft Visio
LibreOffice Math .odf Редактор формул OpenOffice.org Math
KFormula
MathType
Microsoft Equation Tools

Репозиторії доповнень і шаблонів[ред.ред. код]

У жовтні 2011 організація Document Foundation запустила в експлуатацію два репозиторії: extensions.libreoffice.org і templates.libreoffice.org, в яких представлена колекція доповнень і шаблонів типових форм документів і макетів оформлення презентацій.[11] Під доповненнями розуміються інструменти, які можуть бути додані або вилучені незалежно від основного застосунку LibreOffice. Доповнення можуть як додавати принципово нові можливості, так і розширювати або спрощувати роботу з наявною функціональністю.

В каталоги приймаються тільки доповнення та шаблони під вільними ліцензіями. Для виділення найкорисніших і найцікавіших елементів, кожному з доповнень присвоюється певний рейтинг, обчислений на основі позитивних і негативних відгуків користувачів. Інтерфейс каталогів написаний на мові Python з використанням платформи Plone.

Відзнаки[ред.ред. код]

У 2011 році LibreOffice був визнаний кращим відкритим проектом за версією InfoWorld BOSSIE Award 2011[12] і найпопулярнішим проектом на думку Open World Forum Experiment Award.

Виноски[ред.ред. код]

  1. «System Requirements» (англ.). Офіційна вебсторінка проекту LibreOffice. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2013-02-09. 
  2. «Now two years old, LibreOffice is going strong» (англ.). PCWorld. 28 09 2012. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2013-02-01. 
  3. «LibreOffice 3.4» (англ.). PCMag.com. 15 червень 2011. Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2012-02-01. 
  4. «ISO/IEC 26300:2006/Amd 1:2012 Open Document Format for Office Applications (OpenDocument) v1.1». Архів оригіналу за 2013-07-09. Процитовано 2013-02-09. 
  5. Разработчики OpenOffice.org создали независимый форк проекта — LibreOffice
  6. Сообщество BrOffice подключается к развитию проекта LibreOffice
  7. Проект LibreOffice меняет форму нумерации стабильных релизов
  8. Нові можливості і виправлення помилок у 4.0(рос.)
  9. Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.1(рос.)
  10. Нові можливості і виправлення помилок у LibreOffice 4.2(рос.)
  11. Завершено тестирование репозитория дополнений и шаблонов для LibreOffice
  12. В рамках премии Bossie Awards 2011 отмечено лучшее открытое ПО

Посилання[ред.ред. код]