HD77350

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з HIP44405)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD77350
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 9г  2х 44,27с
Схилення +24° 27′ 10,5″
Видима величина (V) 5,45[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,11
яскравість B 5,402±0,004[2]
показник кольору B−V -0,041±0,002[2]
яскравість V 5,445±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,02
індекс m1 0,13
індекс c1 1,01
індекс Hβ 2,81[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,440[2]
Мінімальна яскравість 5,460[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -2,56± 1,05[2] мас/рік

за схиленням: -7,13± 0,96[2] мас/рік

Паралакс (π) 7,14 ± 0,96[2] мас
Відстань 456,80 світлових років
140,06 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=18[3]км/сек
Інші позначення
*nu Cnc,

HD 77350, HIP 44405, HR 3595,

BD+25 2029
Посилання
SIMBADдані для HD77350

HD77350 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,5.[1] Вона розташована на відстані близько 456,8 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики[ред. | ред. код]

Зоря HD77350 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 18км/сек.[3]


Пекулярний хімічний склад[ред. | ред. код]

HD77350 належить до ртутно-манганових зір й її зоряна атмосфера має підвищений вміст Hg та Mn.


Магнітне поле[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 1024,1± 271,0 Гаус.[4]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в Renson P., Manfroid J. (2009). Catalogue of Ap, HgMn and Am stars (PDF). Astronomy and Astrophysics ((англ.)) . 498: 961—966. Bibcode:2009A&A...498..961R. doi:10.1051/0004-6361/200810788. Архів оригіналу (PDF) за 2 березня 2015. Процитовано 20 березня 2015.
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631