Болотянка звичайна
| Болотянка звичайна | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
| Родина: | Болотянкові (Scheuchzeriaceae) F.Rudolphi |
| Рід: | Болотянка (Scheuchzeria) L. |
| Вид: | S. palustris
|
| Біноміальна назва | |
| Scheuchzeria palustris L., 1753
| |
Болотянка звичайна[1][2], шейхце́рія боло́тна[3] (Scheuchzeria palustris) — багаторічна рослина, єдиний представник роду болотянка (Scheuchzeria Rudolphi) і родини болотянкових (Scheuchzeriaceae). Вид занесений до Червоної книги України і Бєлгородської області Росії, Червоних списків Німеччини та Польщі. Лікарська й торфоформуюча рослина.
Опис[ред. | ред. код]
Трав'яниста рослина 10-40 см заввишки, геофіт. Кореневище повзуче, довге, косе. Стебло сплющене, зелене, нерозгалужене, при основі обгорнуте сухими плівчастими залишками старих листків. Листки чергові, з піхвами, що охоплюють стебло, та плівчастими язичками. Листкові пластинки завдовжки до 20 см, вузьколінійні, жолобчасті, тупі, з добре помітними порами на верхньому боці біля верхівки. Жилкування паралельне.
Суцвіття — негуста китиця, що складається з 3-10 квіток, її вісь подовжується після запліднення. Квітки 3-членні, двостатеві, на прямостоячих квітконіжках, непоказні, жовто-зелені, завширшки 3-6 мм. Нижні квітки мають листоподібні, плівчасті приквітки. Пелюсток 6, вони розташовані у двох колах. Вільних тичинок також 6. Гінецей апокарпний, складається з 3-6 плодолистків, які ледь зростаються своїми основами. Приймочки сидячі. Сім'язачатків по 2.
Плоди — здуті, косо-яйцеподібні багатолистовки. Зазвичай вони складаються з кількох 1-2-насіннєвих плодиків завдовжки 4-10 мм, що мають витягнуті носики. Насіння еліптичне, гладке, чорне або коричневе, завдовжки 4-5 мм, багате на крохмаль, але не містить ендосперму.
Кількість хромосом 2n = 22.
Екологія[ред. | ред. код]
Вид морозостійкий, дуже вологолюбний, зростає на обводнених мезотрофних та олігомезотрофних болотах (переважно осоково-сфагнових), у мочажинах. Віддає перевагу ґрунтам з pH 4-5. Часто утворює асоціації з осокою тонкокореневищною, чорною та багновою, дзьобонасінником білим.
Розмножується насінням і вегетативно, причому останній спосіб переважає. Квітне у травні-серпні. Запилюється вітром (анемофілія). Плодоносить у серпні-вересні. Оболонка насіння містить повітря у міжклітинному просторі, тому воно спливає на поверхню води і поширюється її потоками.
Поширення[ред. | ред. код]
Ареал болотянки звичайної циркумбореальний, тобто охоплює широкою смугою усі холодні області Північної півкулі. На півночі Європи й Азії зростає номінативний підвид Scheuchzeria palustris subsp. palustris, у холодних областях Північної Америки — американський підвид Scheuchzeria palustris subsp. americana. Південна межа розповсюдження доходить до Центральної Європи і північних областей України, де цей вид досить рідкісний, далі пролягає через Кавказ до Китаю та Японських островів. За межею розповсюдження окремі осередки знайдені у Середземномор'ї, де вони розташовані у гірських районах.
Українські популяції болотянки звичайної зосереджені переважно на заході Полісся (Волинська і Житомирська області), окремі осередки трапляються на лівобережному Поліссі, в Карпатах і Лісостепу. Нерідко вони займають великі площі, але в рослинних угрупованнях шейхцерія болотна нечасто домінує.
Значення і статус виду[ред. | ред. код]
Популяції болотянки звичайної скорочуються практично по всій південній межі ареалу. Це зумовлено перш за все порушенням природного середовища, осушенням боліт, видобутком торфу. Вид занесений до Червоної книги Бєлгородської області (Росія),[4] Червоних списків Німеччини та Польщі,[5] а угруповання з болотянкою звичайною — до Зеленої книги України. Рослина охороняється в Поліському, Черемському, Рівненському заповідниках, національних парках Шацькому і «Синевир», заказнику «Озерище».[6]
Болотянка звичайна попри свою рідкісність є одним з головних торфоформуючих видів у місцях зростання.
Синоніми[ред. | ред. код]
- Papillaria palustris (L.) Dulac
- Scheuchzeria americana (Fernald) G.N.Jones
- Scheuchzeria asiatica Miq.
- Scheuchzeria generalis E.H.L.Krause
- Scheuchzeria palustris var. americana Fernald
- Scheuchzeria palustris subsp. americana (Fernald) Hultén
- Scheuchzeria paniculata Gilib.[7]
Література[ред. | ред. код]
- Mark A. Nienaber: Scheuchzeriaceae. In: Flora of North America Editorial Committee (Hrsg.): Flora of North America North of Mexico. Volume 3: Magnoliidae and Hamamelidae, Oxford University Press, New York/Oxford u. a. 1997, — S. 41-42(англ.)
- Siehe hierzu Jürgen Feder: Die Blumenbinse (Scheuchzeria palustris L.) in Niedersachsen und Bremen. In: Floristische Notizen aus der Lüneburger Heide. Band 20, 2012, S. 35-39.(нім.)
Джерела[ред. | ред. код]
- ↑ Scheuchzeria palustris // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Чернобыльский центр по проблемам ядерной безопасности, радиоактивных отходов и радиоэкологии. Оцека состояния и тенденций развития приодных ландшафтов и биоразнообразия на территории Чернобыльской зоны отчуждения. — 2017.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 390. (рос.)(укр.)
- ↑ Красная книга Белгородской области. Редкие и исчезающие растения, грибы, лишайники и животные. Официальное издание. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / Общ. науч. ред. А. В. Присный. — Белгород, 2004. — 532 с.(рос.)
- ↑ Red list of plants and fungi in Poland. Czerwona lista roślin i grzybów Polski. Zbigniew Mirek, Kazimierz Zarzycki, Władysław Wojewoda, Zbigniew Szeląg (red.). Kraków: Instytut Botaniki im. W. Szafera, Polska Akademia Nauk, 2006.(пол.)
- ↑ Нові місцезнаходження рідкісних видів флори Волинського Полісся [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] / В. І. Мельник, О. Р. Баранський // Укр. ботан. журн. — 2006. — Т. 63, № 3. — С. 333—339.
- ↑ The Plant List [Архівовано 5 листопада 2018 у Wayback Machine.].(англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Шейхцерія болотна [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] у Червоній книзі України. — Перевірено 7 квітня 2015 р.
|