Solidago decurrens
| Solidago decurrens | |
|---|---|
_-%E9%A6%99%E6%B8%AF%E8%A5%BF%E8%B2%A2%E7%8D%85%E5%AD%90%E6%9C%83%E8%87%AA%E7%84%B6%E6%95%99%E8%82%B2%E4%B8%AD%E5%BF%83_Saikung,_Hong_Kong-_(9213291945).jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Золотушник (Solidago) |
| Вид: | Solidago decurrens (S. decurrens)
|
| Біноміальна назва | |
| Solidago decurrens | |
| Синоніми | |
|
Amphirhapis chinensis Sch.Bip. | |
Solidago decurrens (Золотушник спадаючий)[1] — вид квіткових рослин з родини айстрових, роду Золотушник.
Опис[ред. | ред. код]
Багаторічні трав'янисті дерев'янисті каудекси, коротко розгалужені. Стебла (5-)35-100 см заввишки, прямостоячі, зазвичай тонкі, поодинокі або рідко пучкові, прості або гіллясті у верхній частині. Листки: унизу стебла 1-25 (включаючи черешок) × 0,4-3(-4) см, черешок 2-4 см або більше, з довгими крилами, лопаті від ланцетних до яйцеподібних, обидві поверхні опушені або голі, верхній край пилчастий або цільний; черешок посередині стебла крилатий, пластина еліптична, довгоеліптична, яйцеподібна або широколанцетна, 2-14 × 0,4-2(-2,9) см, основа клиноподібно-заголена, верхній край зубчастий або цільний; довжина верхнього стебля від найширшого місця до вершини 6,5-31,5 мм, середня 14,3 мм. Головка численна в кінцевих, щільних або слабких гроноподібних або щиткоподібно-волотистих суцвіттях, гілки прямі, ростуть навколо стебла, головка прикріплена навколо гілки, рідко нижні гілки подовжені, що закінчуються окремими суцвіттями. Обгортка 3,5-6,2(-7,7) мм; листочки 4-6-рядні, ланцетні або вузьколанцетні, верхівка загострена. Променевих квіток 2-9, пластинка 2-5(-6,5) × 0,9-2,8 мм. Сім'янки 2-3 мм, голі до рідкосмугуватих. Щетинки папусу 3,1-5,2 мм, внутрішня (найдовша) слабо або помірно булавоподібна.
Поширення[ред. | ред. код]
Зростає в Індії, Японії, Кореї, Непалі, на Філіппінах, у В'єтнамі та на Тайвані. У Китаї — у провінціях Аньхой, Фуцзянь, Гуандун, Ґуйчжоу, Хубей, Хунань, Цзянсу, Цзянсі, Шеньсі, Шаньдун, Сичуань, Юньнань, Чжецзян та в Гуансі-Чжуанському автономному районі.
Екологія[ред. | ред. код]
Цвіте і плодоносить з квітня по листопад. Зростає в лісах, на узліссях, серед чагарників на луках та на схилах; на висоті 100—2900 метрів над рівнем моря.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела[ред. | ред. код]
- 1. Solidago decurrens Loureiro, Fl. Cochinch. 2: 501. 1790. 一枝黄花 yi zhi huang hua // Flora of China. eFloras.org ((англ.)) . Harvard University. Процитовано 30.09.2022.
|