Ластовень азовський
| Ластовень азовський | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Тирличецвіті (Gentianales) |
| Родина: | Барвінкові (Apocynaceae) |
| Рід: | Ластовень (Vincetoxicum) |
| Вид: | Ластовень азовський (V. maeoticum)
|
| Біноміальна назва | |
| Vincetoxicum maeoticum | |
| Синоніми | |
|
Cynanchum maeoticum Kleopow | |
Ластовень азовський (Vincetoxicum maeoticum) — вид трав'янистих рослин з роду ластовень (Vincetoxicum) підродини ластівневих (Asclepiadoideae) родини кутрових.
Загальна біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Трав'яниста багаторічна рослина 20-40 см заввишки. Розгалужені стебла прямовисні, рівномірно коротко запушені. Листки короткочерешкові, донизу відігнуті, яйцеподібно-ланцетні, 4-6 см завдовжки та 2-4 см завширшки, при основі округлі, на верхівці відтягнуті, по краях і по жилках запушені. Квітки буруватого кольору розташовані по 2-6 шт. у пазухах листків. Густо запушені квітконіжки коротші за квітки. Квітки разом із квітконіжками коротші за листки. Віночок зрослопелюстковий, до 10 мм в діаметрі, всередині голий; лопаті довгасті. Плід — видовжено-ланцетна листянка, на верхівці загострений, до 6 см завдовжки, голий; насінини з чубчиком. Цвіте у травні — червні. Плодоносить в липні.
Історія[ред. | ред. код]
У Національному Гербарії України Інституту ботаніки Національної академії наук України зберігається зразок ластовня азовського, вперше зібраного Юрієм Дмитровичем Клеоповим у травні 1926 року біля Маріуполя Донецької області в Найденівській балці і описаного ним під назвою Cynanchum meoticum[1].
Систематика[ред. | ред. код]
В деяких джерелах Vincetoxicum maeoticum розглядається як синонім ластовня буруватого (Vincetoxicum fuscatum (Hornem.) Rchb. f.)[2].
Екологія[ред. | ред. код]
Зростає в кам'янистих степах та на різноманітних відслоненнях.
Поширення[ред. | ред. код]
Східнопричорноморський ендемік. В Україні зустрічається в Лівобережному степу (Північне Приазов'я), Донецькому лісостепу. У 2002 році був знайдений у Запорізькій області серед гранітних виходів в урочищі Корсак-Могила, що знаходиться на південній околиці села Мануйлівка Приморського району[3].
Чисельність[ред. | ред. код]
Зустрічається поодинці або невеликими групами. Чисельність поступово зменшується через природно-історичну рідкісність, видобування гірських порід, випасання худоби.
Заходи охорони[ред. | ред. код]
Вразливий вид. Занесений до Європейського Червоного списку, Червоної книги Донецької області, Офіційного переліку регіонально рідкісних рослин Донецької області. Охороняється на територіях наступних об'єктів природно-заповідного фонду:
- природний заповідник «Кам'яні Могили»,
- природний заповідник «Хомутовський степ»,
- природний заповідник «Кальміуський»,
- національний природний парк «Меотида»,
- лісовий заказник загальнодержавного значення «Бердянський»,
- Ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Балка Гірка»,
- ботанічний заказник місцевого значення «Пристенське»,
- лісовий заказник місцевого значення «Урочище Розсоховате»,
- лісовий заказник місцевого значення «Урочище Леонтьєво-Байрацьке»,
- ботанічний заказник місцевого значення «Знаменівська балка»,
- ентомологічний заказник місцевого значення «Кальчицький»,
- лісовий заказник місцевого значення «Азовська дача».
Вирощують в Донецькому ботанічному саду НАН України з 1988 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Paratype of Cynanchum meoticum Kleopow [family Asclepidaceae] (англ.)
- ↑ Vincetoxicum maeoticum в базі даних «Euro + Med PlantBase» — інформаційному ресурсі для Євро-середземноморського розмаїття рослин [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Коломійчук В. П. Доповнення до флори судинних рослин Запорізької області / Вісник Запорізького національного університету №2, 2009 c. 9-15
Джерела[ред. | ред. код]
- Червона книга Донецької області: рослинний світ (рослини, що підлягають охороні в Донецькій області) / Під загальною ред. В. М. Остапка — Донецьк: Вид-во «Новая печать», 2009. — 432 с., стор. 265
Література[ред. | ред. код]
- Визначник рослин УРСР. За ред. М. В. Клокова. — Київ; Харків: Держсільгоспвидав, 1950. — 932 с., стор. 365
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.tropicos.org/Name/2610479 [Архівовано 30 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
| ||||||||