Кам'яні Могили

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Ця стаття про заповідник "Кам'яні Могили" у Донецькій області. Існує також заповідник "Кам'яна Могила" у Запорізькій області поблизу Мелітополя.
Заповідник «Кам'яні Могили»
Схема заповідника
Схема заповідника
Розташування: село Назарівка Володарського району Донецької області
Координати: 47°18′25″ пн. ш. 37°04′39″ сх. д.
Площа: біля 400 га
Заснований: 5 квітня 1927 року
Число відвідувачів: близько 15 000 на рік
Керуюча організація: Національна академія наук України

Заповідник «Кам'яні Могили» — один з чотирьох відділів Украïнського державного степового природного заповідника Національної академії наук України. Заснований 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія місцевого значення, зараз посів чильне місце як історична і природна пам'ятка України.

Район урочища «Кам'яні Могили» має велику геологічну, біологічну, історико-археологічну і художньо-емоційну цінність. На його теренах створено багато витворів образотворчого і літературного мистецтв, художніх фоторобіт, відеофільмів, ведеться постійна наукова і просвітницька робота. Кам'яні Могили відвідуються близько 15000 туристів кожного року.

Заповідник відрізняється великим розмаїттям біологічних видів, що мешкають тут. 18 видів рослин, що занесені до Червоної Книги України, безперешкодно розвиваються на цій заповідній території. Велику наукову цінність уявляює собою незайманий степ, у межах Кам'яних Могил. Окремо вивчаються ґрунти, які утворювалися степовою рослинністю багато тисячоліть.

Зміст

[ред.] Географія

Заповідник розташований на кордоні Донецької та Запорізької областей, неподалік від села Назарівка Володарського району. Загальна площа заповіднику складає близько 400 га (з них майже 300 га входить до складу Донецької області й 100 га — Запорізької), велика частина якої, біля 200 га, приходиться на виходи граніту. Інша частина вкрита різнотравно-типчаково-ковильним та кам'янистим степом.

За висотою і площею територія заповіднику найбільша інтрузія в Донбасі і Приазов'ї. Геологія Кам'яних Могил характеризується потужними скельними виходами граніту, що є частиною Українського кристалічного щиту. У далекому геологічному минулому тут знаходилася частина великої гірської системи. Унікальні граніти заповідника не мають аналогів у світі за хімічним складом і фізичною структурою. Їх вік близько 2 міліардів років. Пасмо гір представлене Західною і Східною грядами з абсолютною висотою окремих вершин до 100 метрів (колись їх висота сягала 3-5 км)[1].

[ред.] Історія

[ред.] Давня історія

Вид на східну грядину Кам'яних могил з боку села Назарівка, перед дамбою на річці Каратиш

Кам'яні могили також є цінним з історико-археологічної точки зору. На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. По всьому периметру заповідник омережений поховальними курганами тих стародавніх культур та цивілізацій. Цікавим також є факт, що на території безспосередньо Кам'яних могил, гранітних виходів не було знайдено жодного поховання.


[ред.] Битва на Калці

Серед істориків нині популярною є версія, що саме саме в районі «Кам'яних Могил» 31 травня 1223 року відбулася сумнозвісна битва на Калці, за участі війська київського князя Мстислава Романовича та монголо-татарської орди. За свідченнями древніх літописів, загинув кожен четвертий русич, а саме кровопролитне побоїще продовжувалося близько 10 днів.

У четвертому Новгородському літописі про це сказано: «Бысть на Калках брань великая…». Вважають, що мова йде про ріку Кальчик з його припливами Малий Кальчик і Калець. А «місце кам'янисте», на якому стояв табір київського князя — саме Кам'яні Могили. Високо піднімаються над степом гранітні гряди, зі сходу захищені річкою Каратиш, вони були гарним місцем для укріпленого табору.

Крім того, за даними історика Я. П. Новицького:

« До цихъ могылъ, було часто завертав архырей Гавріилъ въ трыдцятыхъ годахъ. Биля могилъ, кажуть, був колысь татарськый городъ, та запорожци зруйнувалы. Ямы та бугры, де булы татарськи мечети, и теперъ знать.  »

Цієї версії також притримуються українські церкви (КП, МП та УГКЦ) та Українське Реєстрове Козацтво. Спільними зусиллями на території заповідника була споруджена каплиця та меморіальний хрест у пам'ять про воїнів, що загинули в цих місцях під час битви з монголо-татрською ордою. Віднедавна стало традицією кожен рік в останні вихідні травня влаштовувати спомини за загиблими у тій страшній битві. Збирається багато зацікавлених людей, паланкове козацтво з України та Кубані. Починається дійство біля каплиці з відправлення панехиди за загиблими в боротьбі за свободу вітчизни. Основні ж події відбуваються на галявині біля мальовничого заповідного озера. За усталеною традицією проводять посвяту в козаки, а молодих хлоп'ят — в джури. Проходить демонстрація козацьких єдиноборств та бойових вмінь. А гарному настрою гостей і учасників свята завжди сприяє сонячна погода. Всі охочі можуть покуштувати козацької каші, яку готують в польових кухнях.[2] Одним з ініціаторів такої традиції був колишній гетьман Українського Реєстрового Козацтва Шевченко А.І..

Про територію заповідника існує декілька дуже цікавих легенд. Одна з них говорить про те, що колись на місці цієï гірськоï краïни було розташоване велике місто зі своïм королівством, але за якихось обставим злий чаклун зачарував його. Існує деякий спосіб, як розчарувати це місто, але и досі ніхто з людей так і не зміг цього зробити.

[ред.] Кам'яні баби

Вид на східну гряду Кам'яних могил з заходу

Виняткова своєрідність ділянки степу з виходами граніту було відзначено учасниками експедиції 1924 року, що вивчала природу Приазов'я. А у 1927 році тут був організований заповідник. Зараз він є одним з чотирьох відділів Украïнського державного степового природного заповідника, який підпорядкований Президіï НАН Украïни.

[ред.] Етимологія назви

[ред.] Плутанина


[ред.] Геологія

Нагромадження гранітних брил на одній з вершин Кам'яних могил (біля скелі «жаба»)

Географічно заповідник розташовано на Приазовській височині, у верхів'ях ріки Каратиш, припливу ріки Берда. Знаходиться на виходах порід Азово-Подільського кристаличного масиву, що є частиною Українського кристалічного щиту. Кам'яні могили уявляють собою потужні скельні виходи, що височиють на 50-70 метрів над навколишнім степом. Загалом, з загальної площі заповідника близько 200 гектарів приходиться на виходи гранітів. За площею і висотою — це найбільша інтрузія в Донбасi і Приазов'ï. Граніти, з яких складені гряди, унікальні по химічному складу та фізичній структурі та не мають аналогів в світі.[3][Джерело?] Ïх вік близько 2 мільярдів років.

Результат процесів вивітрювання та ерозії гранітних скель

Пасмо гір представлено Західною і Східною рівнобіжними грядинами з відносною висотою окремих вершин до 100 метрів (у минулому ïx висота досягала до 3 км). Кожна з гряд має вид ланцюжка, що простягнулися з південно-сходу на північний захід уздовж правого берегу Каратишу. Ланками кожної гряд є гранітні окремості, різні по висоті і розмірам. Поверхні їх найчастіше відпрасовані, округлі, зустрічаються обриви, скелі з різкими обрисами і найрізноманітнішими формами вивітрювання.

Східна гряда більше західної, схили її круті, багато глибоких знижень, ущелин, хаотичних накопичень брил. У західної гряди обриси спокійні. Абсолютна висота однієї з її вершин ~318 метрів.[Джерело?] Це найвища точка заповідника і навколишніх територій. Всього можна виділити п'ять окремих найбільших вершин.

У міжгрядній частини заповідника граніти залягають досить глибоко. По центру улоговини проходить сухе русло річки Каратюк. На півночі і півдні цю місцевість прорізають глибокі яри, що впадають у річку Каратиш.

Гранітні виходи знаходяться під впливом вивітрювальних, ерозійних процесів. То ж кожна брила виглядає неповторною і дивовижною. Протягом століть сонце, вітер і вода додали їм найрізноманітніші обриси, у м'яких вечірніх сутінках ці кам'яні химери особливо вражають. Можливо, саме тому кожна з п'яти вершин Кам'яних Могил має свою назву і навіть властивості, власне як і багато скель та звисаючих брил.


[ред.] Енергетика

Геотектонічні дослідження вказують на неабиякі енергетичні особливості цього геологічного урочища.

[ред.] Біологія

Велика розчленованість місцевості обумовила неоднорідність ґрунтового і рослинного покриву, а різний ступінь зволоження створює умови для існування скельної, степової, лучної рослинності тощо.

На рівнинних ділянках заповідника розташовані справжні різнотравно-типчаково-ковильні степи, у підніжжя гранітних гряд розвиваються кам'янисті степи, на гранітах поширена скельна рослинність, у долині ріки Каратиш — лучно-болотна, а місцями і деревинно-чагарникова.

У складі різних співтовариств у заповіднику нараховується близько 500 видів рослин (464[Джерело?]). Серед них виділяються деревій голий (деревей голий) і волошка несправжньоблідолуската, які є вузькоареальними реліктовими ендеміками, які крім територіï заповідника більш ніде не зустрічаються. Скелі вкриті 8 видами мохів та папоротей — представників північної флори (вудсія альпійська, багатоніжка звичайна тощо). А папороть-вудсія альпійська, крім заповідника, не зустрічаєтся ближче ніж за 1000 км від нього. На невеликих луговинах можна зустріти галявини гладіолуса тонкого та орхідеї. Загалом зелений світ заповідника своєрідний, в ньому безліч рідких і не характерних для півдня України рослин.

Різноманітний і цікавий тваринний світ заповідника. Тут живуть лисиці, зайці, ïжаки, сліпаки та ін., багато ящірок і гризунів, зустрічаються степова гадюка, водяний і звичайний вужі. Чутки про велику кількість отруйних змій (гадюк) не відповідають істині. Робітники заповідника зрідка бачать цих змій під час періоду розмноження, коли утворюються клубки. А в інші пори року гадюки харчуються поза межами охоронної території. Зазвичай, вони не агресивні, і якщо їх не лякати і не наступати, то вони не вкусять. Однак під час прогулянок все ж таки краще уважно дивитися під ноги.

У заповіднику живуть близько 3000 видів комах. Багата орнітофауна заповедника. Найбільш поширені: жайворонки, лугові чекани, кам'янки, сірі куріпки та фазани.

[ред.] Туризм

Урочище «Кам'яні Могили» — це гірська краïна в мініатюрі. Вона вражаюче контрастуε з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються як фантазіï художників. Є невеликі гроти, мальовничі долини і ціла низка казкових краєвидів. Саме тут, в джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов'ï. Ця місцевість бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою, чарує незрівняними ароматами і незайманістю степових трав.

З ранньої весни до пізньої осені заповідник відвідується туристами. Він зустрічає її кольоровим килимом трав, незвичайної красою гранітних пасм повітрям, напоєним ароматом квітів.

Навесні (зазвичай, на травневих святах) степ у заповіднику квітне. Це незвичайне явище заворожує погляд багатьох туристів, що приїзжають сюди. У цей період Кам'яні Могили іноді порівнюють із долиною нарцисів на закарпатті, чи долиною тюльпанів на півночі Донецької області.

У заповіднику постійно знаходиться завідувач, який за сумісництвом є фаховим дослідником та екскурсоводом. Він розповість історію та цікаві факти про цю місцевину. Станом на літо 2006 року, вартість екскурсії складала 2 гривні на одну особу. Однак, можна і безкоштовно оглянути цей заповідник.

[ред.] Як дістатися

Розташований на південному-заході Донецької області (кордон з Запорізькою областю; Володарський район). Добиратися до заповідника Кам'яні могили можна трасою «Маріуполь-Запоріжжя» — смт. Володарське — поворот на село Назарівка (за Новокраснівкою) — Назарівка — заповідник (декілька кілометрів ґрунтовою дорогою від села до садиби заповідника).

Можна також скористатися громадським транспортом. Автобус «Маріуполь-Кальчиновка» (6.00, 10.00, 14.00 щоденно з АС-2 Маріуполя). Або ж із залізничної станції Розівка у Запорізькій області. Звідти до заповідника зо дві години швидкої ходи.

[ред.] Адреса заповідника

ВУСПЗ «Кам'яні Могили» с. Назарівка, Володарський район, Донецька область, Україна, 87022 Телефон: +380 621 69 36 88

Садиба екскурсовода розташована на околицях села Назарівка. Кажуть, що ця садиба для науковців з усього світу, що вивчають заповідник. Можна досхочу пожити, отримавши рекомендованого листа з якогось інституту.

[ред.] Примітки

  1. ↑ Заповідник «Кам'яні Могили». Укладач В. О. Сіренко. Київ. Зелена планета. 2005. ISBN 966-581-609-8
  2. ↑ [1]
  3. ↑ http://www.asinfo.com.ua/azov/az_kamen_mogila.php?art=20

[ред.] Зовнішні посилання

Отримано з http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D1%96_%D0%9C%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B8
Особисті інструменти
Іншими мовами