Олесине
село Олесине | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Козівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61040230280070957 |
Облікова картка | Олесине |
Основні дані | |
Засноване | 1820 |
Населення | 532 |
Територія | 0.233 км² |
Густота населення | 2283.26 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47641 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°29′19″ пн. ш. 25°10′04″ сх. д. / 49.48861° пн. ш. 25.16778° сх. д.Координати: 49°29′19″ пн. ш. 25°10′04″ сх. д. / 49.48861° пн. ш. 25.16778° сх. д. |
Водойми | Ценівка |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Козова |
Відстань до залізничної станції |
8 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47601, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт Козова, вул. Грушевського, буд. 38 |
Карта | |
Мапа | |
|
Оле́сине — село в Україні, у Козівській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Ценівка, на заході району. До 2020 - адміністративний центр колишньої Олесинської сільради, якій було підпорядковане село Уритва.
Населення — 532 особи (2001).
Історія[ред. | ред. код]
Перша писемна згадка — 1553 року.
Існує легенда про заснування села:
На території сіл нинішнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, він покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними.
Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків. Надалі ці забудови розрослися, кругом них посилилися люди які там працювали й так утворилися села. Пан розподілив землі між дочками, починаючи від старшої, Теофілії, потім Вікторії, Гелени та Олесі. В наш час там розташовані села, Теофіпілка, Вікторівка, Геленки та Олесине. Олеся була наймолодшою та улюбленою дочкою, а тому батько дав їй найкращу землю і найродючішу. Дівчина була доброю і чуйною, її любили селяни і тому село було назване в її честь «Олесине». |
Діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Рідна школа» та інші, кооператива.
Наприкінці 19 ст. великим земельним власником у селі був граф Станіслав Потоцький.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Козівської селищної громади.[1]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козівського району, село увійшло до складу Тернопільського району.[2]
Населення[ред. | ред. код]
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,62 | |
російська | 0,38 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- церква Зіслання Святого Духа (1938, мурована).
Споруджено пам'ятники:
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967),
- О. Дяківу-Горновому (1997, скульптор І. Козлик),
- встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1861),
- насипана символічна могила Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Працюють: Олесинська гімназія (змінено назву та тип закладу загальної середньої освіти 28.06.2022 року[4], дитячий садочок «Пролісок», будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Осип Дяків-Горновий (1921—1950) — діяч ОУН та вояк УПА.
- Василь Боднар (нар. 1976) —український дипломат. Генеральний консул України в Стамбулі (з 2015), Представник України при Організації Чорноморського Економічного Співробітництва, 2016.
- С. Горохівський — український військовик.
- Степан Кусень (нар. 1928) — український вчений-біохімік.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 травня 2019.
- ↑ Олесинська гімназія
Література[ред. | ред. код]
- О. Гаврилюк, Ю. Ковальков, К. Файфурка. Олесине // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 665. — ISBN 966-528-199-2.
- Olesin 3.) al. pow. Oleszyn, pow. brzeżański // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 462. (пол.) — S. 462. (пол.)
- Під церковною банею на Тернопільщині знайшли світлини і звернення з 1937 року Історична правда 16.05.2018
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|