Сессю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сессю
雪舟
яп. 雪舟
Сессю Тойо.
Копія автопортету художника у 71-річному віці.
Народився 1420(1420)
провінція Біттю
Помер 1506(1506)
Масуда, Префектура Шімане, Японія[1]
Країна Японія
Місце проживання Японія Японія
Діяльність чернець, художник
Вчителі Сюбун
Знання мов японська[2]
Жанр портретний живописd
Magnum opus Haboku sansuid, Landscape of the Four Seasonsd, Autumn and Winter Landscapesd, Пейзаж Сесшу, View of Amanohashidated і Huike Offering His Arm to Bodhidharmad[3]
Конфесія буддизм
Монастир Сьококудзі, де Сессю вивчав малювання під керуванням ченця Сюбуна.

Сессю (яп. 雪舟, せっしゅう, 1420—1506) — японський чернець буддистської секти Дзен, художник періоду Муроматі, майстер монохромних пейзажів в стилі сумі-е. Повне чернече ім'я — Сессю Тойо (雪舟等楊). Буддистський титул — «мудрець» (知客). В світовому мистецтвознавстві вважється одним з найяскравіших японської художньої школи.

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Сессю народився у 1420 році у містечку Акахама провінції Біттю[4]. У малому віці його віддали на виховання до столичного монастиря секти Дзен, Сьококудзі, під нагляд настоятеля Сюнріна Сюто. В обителі окрім опановування буддизму, Сессю вивчав мистецтво малювання від ченця Сюбуна, стиль якого, як і стиль більшості японських художників того часу, склався під впливом робіт китайських художників, що творили за часів династії Сун (Ма Юань, Ся Гуй, Го Сі та інші). У 1462 році молодий художник обрав собі псевдонім «Сессю» — «сніжний корабель» — на честь псевдоніма улюбленого китайського ченця-художника династії Юань Чуши Фаньчі.

У 1464 році Сессю полишив столицю і оселився у місті Ямаґуті в провінції Суо, резиденції наймогутнішого володаря Західної Японії Оуті Норіхіро. Останній мав славу патрона мистецтв, а тому взяв талановитого художника під свою опіку і надав йому студію Ункокуан[5]. Рід Оуті перебував у тісних контактах з китайською династією Мін, тому Сессю планував переправитись на навчання до Китаю за допомогою цього роду.

У 1467 році, у віці 48-ми років, Сессю вдалося потрапити до китайського порту Нінпо на японському кораблі «Терамару», а звідти добратися до китайської столиці — Пекіну. Перебуваючи за кордоном, він навчався у відомих художників таких як Чан Ю Шен, Лі Цзай, Гао Янь Гуй, а також вивчав місцеві пейзажі і природний світ Китаю. За наказом китайського імператора Сессю було дорученно розмалювати Залу Церемоній імператорського палацу, що принесло художнику всекитайське визнання. Поряд з цим, Сессьо здобув собі славу як чернець секти Дзен і отримав від місцевих монахів гори Тяньтоншань високий дзенський титул «першого ризника Тяньтону» [6]. В подальшому художник дуже пишався цим і підписував свої твори з цією титулатурою. Пам'яткою його стажування у Китаї є картина «Пейзажи пір року»[7], що зберігається у Токійському національному музеї.

У 1469 році Сессю повернувся до Японії, де вповні проявив знання і навички, отримані під час перебування Китаї. Через смуту Онін він не зміг повернутися до Ямагуті, а оселився біля міста Ойта в провінції Бунґо (сучасна префектура Ойта на острові Кюсю), де він збудував студію Тенкай Зуга-р («Павільйон для створення неба»). Тут художник написав деякі зі своїх найвидатніших робіт, тут же до нього приходило багато відвідувачів, деякі з них бажали почути про його поїздку в Китай, інші бажали навчитися малювати під його керівництвом.

З 1470-х років Сессю подорожував про різних краях Японського архіпелагу, роблячи замальовки місцевих пейзажів. У 1476 році він перебував у місті Ойта на Кюсю, де відкрив студію Тенкайто-гаро[8] і написав картину «Водоспад Тінда»[9]. Згодом Сессю побував у провінціях Міно та Дева, в яких намалював роботу «Гірський храм»[10]. 1486 року Сессю знову повернувся в Ямагуті і перебудував свою майстерню. У деяких джерелах припускають, що художник жив в Івамі, але достовірних відомостей про це немає. Кілька храмів претендують на честь бути місцем його поховання.

На схилі життя Сессю створив багато картин, які вважаються шедеврами японського середньовіного образотворчого мистецтва. У 1486 році, у віці 67 років, художник намалював «Пейзажі пір року», так званий «Довгий сувій пейзажів»[11], що зберігається у місті Хофу префектури Ямаґуті і вважається Національним скарбом Японії. Згодом, у 1495 році Сессю написав «Пейзажі розбитої туші»[12], яку подарував своєму учневі Соену як випускне посвідчення власної школи. У 1496 році він створив монументальний твір «Хуей Ке відрізає коліно»[13], а у 1501 — картину «Аманохасідате»[14]. Обидва шедеври зберігаються у Кіотському національному музеї.

Стиль монохромних картин Сессю сформувався під впливом Сюбуна та китайських митців з Пекіну та Нінпо. Особливістю робіт художника є використання тупого пензля, яким він наносив тверді лінії, реалістично відображаючи об'єкти, а також проста і чітка композиція. Така техніка була притаманна лише Сессю і виходила за рамки традиційних тушевих малюнків. Оргінальнисть стилю митця принесли йому популярність серед його сучасників і наступників.

Помер Сессю у 1506 році, у віці 86 років, залишивши по собі багатий культурний спадок. Одним з відомих послідовників став Сессон Сюкей.

Галерея[ред. | ред. код]

Хуей Ке відрізає коліно
Аманохасідате
Осінній пейзаж
Осінь
Зима
Зимній пейзаж

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ http://www.iwami.or.jp/sessyu3/2_sesshu/8_bannen/8_bannen.htm
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ THE SHOGAKUKAN CHILDREN'S ENCYCLOPEDIA OF HISTORY (2020 Edition) — 2020. — С. 88. — ISBN 978-4-09-221126-1
  4. ↑ Сучасне місто Содзя префектури Окаяма.
  5. ↑ Японською: 雲谷庵, «Дім хмарної долини».
  6. ↑ Японською: 四明天童第一座.
  7. ↑ Японською: 四季山水図.
  8. ↑ Японською: 天開図画楼.
  9. ↑ Японською: 鎮田瀑図. Збереглася лише копія.
  10. ↑ Японською: 山寺図. Збереглася лише копія.
  11. ↑ Японською: 四季山水図（山水長巻）.
  12. ↑ Японською: 破墨山水図.
  13. ↑ Японською: 慧可断臂図. Сюжет картини пов'язаний з китайським дзенівським ченцем Хуей Ке, який прохав наставника Бодхідхарму зробити його своїм учнем. Коли наставник відмовив, чернець відрізав собі коліно в знак своєї рішучості. Врешті-решт зворушений Бодхідхарма дозволив Хуеєю бути його учнем. Вираз «Хуей Ке відрізає коліно» є виразом рішучості в китайській і японській мові.
  14. ↑ Японською: 天橋立図.

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • 『雪舟等楊　「雪舟への旅」展研究図録, 山口県立美術館, 中央公論美術出版, 2006.
  • 『没後500年特別展「雪舟」』, 図録, 東京国立博物館, 京都国立博物館, 2002.
  • 金沢弘 『雪舟の芸術・水墨画論集』, 秀作社出版, 2002.
  • 沼田頼輔 『画聖雪舟』, 『論創叢書』1, 論創社, 2002.
  • 山下裕二、赤瀬川原平 『雪舟応援団』, 中央公論新社, 2002.
  • 山下裕二 『雪舟はどう語られてきたか』, 平凡社ライブラリー, 2002.
  • 中島純司 『雪舟 水墨画の巨匠　第1巻』, 講談社, 1994.
  • 中島純司 『雪舟　新編名宝日本の美術14』, 小学館, 1991.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сессю

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сессю
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сессю&oldid=40651697