Династія Юань

大元 Дай Юан Улс Велика Юань ↓ 1271 – 1368 ↓ Династія Юань близько 1294 року. Столиця Даду (сучасний Пекін), Ганьду 39°54′ пн. ш. 116°23′ сх. д. Мови монгольска китайська Релігії буддизм, даосизм, конфуціанство, шаманізм, іслам Форма правління монархія Імператор  - 1260-1294 Хубілай  - 1333-1370 Ухаату Історія  - Завоювання Сун 19 березня 1276  - Падіння Даду 14 вересня 1368 Валюта чао Попередник Наступник Династія Сун Монгольська імперія Династія Мін Північна Юань

Династія Юань (кит. 元朝, піньїнь:Yuán Cháo; монг. , Dai Ön Ulus, Дай Юан Улс; 1271—1368) — імператорська династія в Монголії і Китаї 13 — 14 століття монгольського походження. Постала після проголошення хана Хубілая Імператором у 1271 році і була знищена силами китайських повстанців у 1368 році.

Протягом своєї історії Юань намагалася відродити Імперію Чингіз-хана. Вела курс на встановлення свого верховенства на іншими державами Чингізидів, а також сусідніми країнами, такими як Південна Сун, В'єтнам, Корея і Японія.

Знищена Чжу Юаньчжаном після повстання червоних пов'язок 1351 — 1366 років

Наука

З огляду на те, що значни сили імператори з династії Юань витрачали на захоплення інших земель, вона мало приділяли уваги розвитку у середині країни. Технічний прогрес значно зупинився. Діють окремі науковці, зокрема Го Шоуцзін, Чжу Сибень. Деякі вчені мешкали на зламі епох — Сун й Юань. Серед них відомий алгебраїст Чжу Шицзе.

Культура

Не з'являються нові жанри у літературі та мистецтві. Втім все більш популярними стають романи та театральні вистави. Саме за часів Юань набуло розвиток драматургія, так звана юанська драма (цзацзюй). Деяки вистави були досить довгими, найбільша з них тяглася біля 2 років. Класиком юанської драми вважається Гуан Ханьцін. Також відомими драматургами цього періоду були Ван Шіфу, Бо Пу. Продовжуються традиції каліграфії (Канлі Няоняо, Ян Вейчжень). Провідними художниками цієї епохи були Ван Мен, Гао Ке-гун, Ні Цзань, У Чжень, Садула, Хуан Гунван, Чжао Менфу, Ван І, Жень Женьфа, Ван Мянь, Ке Цзюси, Тан Ді.

Імператори

• Хубілай
• Тимур
• Хайсан
• Аюрбарібада
• Шідебала
• Єсун-Темур
• Раджапіка
• Хошіла
• Туг-Темур
• Ірінджібал
• Тоґон-Темур

Джерела та література

• Рубель В. А. Історія Середньовічного Сходу. — Київ: Либідь, 2002.

Див. також

• Монгольська династія Юань