Любов: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м Відкинути всі редагування до зробленого Albedo |
вікіфікація, категоризація, доповнення |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
Любов є добрий устрій душі, так що вона нічого з існуючого не любить більше, ніж пізнання [[Бог]]а -''Прп. [[Максим Сповідник]]'' |
Любов є добрий устрій душі, так що вона нічого з існуючого не любить більше, ніж пізнання [[Бог]]а -''Прп. [[Максим Сповідник]]'' |
||
== Психологія любові == |
|||
== Любов у [[психологія|психології]] == |
|||
Любов — |
Любов — |
||
Рядок 40: | Рядок 40: | ||
У психології робилися неодноразові спроби дослідження внутрішньої структури любові в цілому та окремих її компонентів. Найбільш важливим з отриманих результатів є встановлення зв'язку між здібністю до любові і відношенням суб'єкта до самого себе. Цей і ряд інших аналогічних фактів, а також роль любові в створенні сім'ї роблять любов винятково важливою для психотерапії і психологічного консультування, для виховання і самовиховання особи. |
У психології робилися неодноразові спроби дослідження внутрішньої структури любові в цілому та окремих її компонентів. Найбільш важливим з отриманих результатів є встановлення зв'язку між здібністю до любові і відношенням суб'єкта до самого себе. Цей і ряд інших аналогічних фактів, а також роль любові в створенні сім'ї роблять любов винятково важливою для психотерапії і психологічного консультування, для виховання і самовиховання особи. |
||
== |
==Любов - наркотик== |
||
Вентральна тегментальна область виробляє [[допамін]], природній стимулятор, і відправляє його в різні частини [[мозг]]у, коли людина закохана. Той же самий відділ мозгу задіяний при наркотичному [[опяніня|опяніні]] від [[кокаін]]у<ref>{{lang-en|[http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2007/02/12/AR2007021201657.html The Washington Post, An Affair Of the Head]}}</ref>. |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
== Афоризми про любов == |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
==Дні року присвячені любові== |
|||
⚫ | |||
* [[14 лютого]] - міждународний [[день всіх закоханих]], [[День Святого Валентина]] |
|||
== Джерела == |
|||
<references /> |
|||
* Занюк С. Психологія мотивації та емоцій. — Луцьк, 1997 |
* Занюк С. Психологія мотивації та емоцій. — Луцьк, 1997 |
||
{{stub}} |
{{stub}} |
||
⚫ | |||
* Книжка-бестселер [[Хелен Фішер]], профессора [[антропологія|антропології]] американского [[університет Рутгерс|університету Рутгерс]]. "Чому ми любимо. Природа та хімія романтичної закоханості" |
|||
* Хелен Фішер "Анатомія коханя: історія моногамії, адюльтера та розведеня", 1995 р. |
|||
* Хелен Фішер. "Сексуальний контракт: еволюція поведімки людини", 1983 р. |
|||
[[Категорія:Християнські чесноти]] |
[[Категорія:Християнські чесноти]] |
||
[[Категорія:Філософські терміни]] |
[[Категорія:Філософські терміни]] |
||
Рядок 107: | Рядок 118: | ||
[[bat-smg:Meilė]] |
[[bat-smg:Meilė]] |
||
[[zh:愛]] |
[[zh:愛]] |
||
[[en:Love]] |
[[en:Love]] |
Версія за 17:47, 17 жовтня 2007
![]() | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. |
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/c/c7/El_jard%C3%ADn_del_amor_Rubens_lou.jpg/300px-El_jard%C3%ADn_del_amor_Rubens_lou.jpg)
Любов — емоційне інтимне і глибоке почуття:
- ваблення, відчуття глибокого розташування, самовідданої, щирої і сердешної прихильності до кого/чого-небудь;
- постійна, сильна схильність, захопленість чим-небудь;
- пристрасть, потяг до чого-небудь.
- У стародавній міфології і поезії — космічна сила, подібна до сили тяжіння.
- У Платона і в платонізмі любов — ерос — спонукальна сила духовного сходження.
Любов — перехідна емоція. У сучасному світі любов часто розуміється як емоцію чи почуття задоволення. Емоція — усвідомлене тілесне збудження, яке ми відчуваємо після впливу подразника. Емоція має хвилеподібну природу — вона нарощується і зникає. Це складний процес, що має нейрофізіологічний, нервово-м'язовий, феноменологічний аспекти. Емоція визначається як півсвідоме явище, на практиці її можна регулювати за допомогою вольових зусиль, змінювати інтенсивність та плин емоційних реакцій засобами роботи мислення. Агресія і любов є рушійними енергетичними потенціалами в усьому живому.
Емоція як перша сходинка розвитку оцінки поступово насичується раціонально і набуває морального змісту. Саме завдяки моральній оцінці дитина ділить усе, що відбувається навколо неї, на два протилежні полюси: добро — зло, правда — брехня, любов — ненависть, розум — невігластво, милосердя — жорстокість, честь — ганьба, радість — горе.
Любов — християнська чеснота
Любов — найперша християнська чеснота, і також виявлення дару Святого Духа. Пише Павло у «Посланні до Коринтян»: «Я ж покажу вам путь куди значнішу. Любов ніколи не переминає», а також говорить про любов в кон-тексті інших харизматичних дарів. Любов є даром, як говорить сам Павло, «найдосконалішим, який ніколи не проминає».
Любов — це не тільки чеснота. Це сама сутність життя. Бог є Любов і по імені, і по єству. Любов з'єднує людину з Богом, Джерелом любові. «Любов долготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не превозноситься, не гордиться, не безчинствує, не шукає свого, не дратується, не мислить зла, не радіє неправді, а сорадуеться істині, все покриває, всьому вірить, всього сподівається, все переносить» (1 Кор. 13,4-7).
Любов до ближнього є природним наслідком дійсного діяння Духа любові в серці людини. Не можна говорити про справжню любов до Бога без зовнішніх проявів у способі мислення, дій і вираження прагнень. Уміння любити і приймати ближніх такими, якими вони є — це зовнішній прояв внутрішнього перетворення і обожествлення чи воз'єднання з Христом. Заповіді любити Бога і ближнього творять нерозривну цілісність (Мт 22,34-40). Доброзичливість, повага, уміння пробачати, чутливість до потреб інших — це ознаки, характерні для життя людини, воз'єднаної з Христом, які повинен сповідувати християнин. Особливим проявом цієї духовної єдності є здатність відповідати на зло добром, на зневагу — вибаченням, що також є виразом зрілої християнської позиції.
Любов є добрий устрій душі, так що вона нічого з існуючого не любить більше, ніж пізнання Бога -Прп. Максим Сповідник
Психологія любові
Любов —
- Висока ступінь емоційно позитивного відношення, що виділяє об'єкт серед інших і поміщає його в центр життєвих потреб і інтересів суб'єкта (любов до батьківщини, до матері, до дітей, до музики тощо).
- Інтенсивне, сердешне і відносно стійке відчуття суб'єкта, обумовлене сексуальними потребами і що виражається в соціально сформованому прагненні бути з максимальною повнотою представленим в життєдіяльності іншого так, щоб будити у нього потребу в у відповідного відчуття тієї ж інтенсивності.
Любов в своїх інтимних психологічних характеристиках є суспільно-історично обумовленим відчуттям, що своєрідно відображає соціальні відносини і особливості культури, виступаючи як етична основа відносин в інституті браку.
Дослідження онтогенезу і функцій любові показують, що вона грає велику роль у формуванні і становленні особи.
Існує тісний зв'язок індивідуального відчуття любові з традиціями і нормами суспільства і з особливостями сімейного виховання — обидві ці групи змінних є джерелом прийнятих суб'єктом способів інтерпретації своєї поведінки.
У психології робилися неодноразові спроби дослідження внутрішньої структури любові в цілому та окремих її компонентів. Найбільш важливим з отриманих результатів є встановлення зв'язку між здібністю до любові і відношенням суб'єкта до самого себе. Цей і ряд інших аналогічних фактів, а також роль любові в створенні сім'ї роблять любов винятково важливою для психотерапії і психологічного консультування, для виховання і самовиховання особи.
Любов - наркотик
Вентральна тегментальна область виробляє допамін, природній стимулятор, і відправляє його в різні частини мозгу, коли людина закохана. Той же самий відділ мозгу задіяний при наркотичному опяніні від кокаіну[1].
Афоризми про любов
Дні року присвячені любові
- Любов (Агапе) — Римська, 9-річна дівчина підросток, християнська мучениця, що постраждала в гоніннях імператора Адріана, одна з трьох дочок, разом з Вірою і Надією, святої Софії Римської. Дні пам'яті в Православній церкві 17 (30) вересня, в Католицькій 1 серпня і 30 вересня..
- 14 лютого - міждународний день всіх закоханих, День Святого Валентина
Джерела
- Занюк С. Психологія мотивації та емоцій. — Луцьк, 1997
Посилання
- Книжка-бестселер Хелен Фішер, профессора антропології американского університету Рутгерс. "Чому ми любимо. Природа та хімія романтичної закоханості"
- Хелен Фішер "Анатомія коханя: історія моногамії, адюльтера та розведеня", 1995 р.
- Хелен Фішер. "Сексуальний контракт: еволюція поведімки людини", 1983 р.