Євфемія Угорська
| Євфемія Угорська | |
|---|---|
| Народилася | 1045 |
| Померла | 2 квітня 1111 або 1111 |
| Поховання | Hradisko Monasteryd |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | герцог |
| Рід | Арпади |
| Батько | Бела I[1] |
| Мати | Ричеза Польська |
| Брати, сестри | Владислав I Угорський, Геза I, Ланка Белеївна і Софія Угорська |
| У шлюбі з | Отто I Прекрасний |
| Діти | Святоплук I, Богуслава (донька Отто І) і Отто ІІ Чорний |
Євфемія Угорська (бл. 1050 — 2 квітня 1111) — угорська принцеса, княгиня моравська з династії Арпадів.
Біографія[ред. | ред. код]
Донька короля Угорщини Андрія I та української княжни Анастасії, доньки Великого князя Київського Ярослава Мудрого. Існує також гіпотеза, що Євфимія була дочкою короля Бели I (молодшого брата Андрія) та його дружини Рікси Польської.
Була одружена з Моравським князем Отто I Прекрасним, наймолодшого з синів князя Богемії Бретіслава I.
Коли Отто І помер у 1087 році, Євфемія з дітьми вдалася до захисту його брата князя Конрада I з Брно. Проте король Вратислав II віддав Оломоуцьке князівство своєму синові Болеславу й вигнав Євфемію з дітьми.
1091 року Болеслав несподівано помер, після чого Вратислав вторгся в Моравію. Але в 1092 році проти нього виступив його власний син — Бржетіслав II. За посередництва дружини Конрада Брненського Вратислав уклав мир з братами.
Після цього, в 1091/1092 році, сини Отто І: Святополк і Отто повернулись в Оломоуц й отримали батьківську спадщину, а повнота влади була у їх матері Євфиміі, що правила як регент. Їх самостійне правління почалося близько 1095 року.
Вона померла в 1111 році і була похована разом з чоловіком в Градиському монастирі. Таким чином Конрад І здобув під свою владу всю Моравію.
Діти:
- Святополк I , князь Богемії (1107—1109)
- Отто ІІ Чорний, князь Оломоуцький (1091—1110 і 1113—1126).
- Богуслава (пом. після 1078).
Родовід[ред. | ред. код]
| Михайло, князь угорський | ||||||||||||||||
| Василь, князь Угорщини | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Андрій I, король Угорський | ||||||||||||||||
| Невідомий | ||||||||||||||||
| Княжна з роду Татоні | ||||||||||||||||
| Невідома | ||||||||||||||||
| Євфимія, княгиня Богемська | ||||||||||||||||
| Володимир Великий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Ярослав Мудрий, Великий князь Київський | ||||||||||||||||
| Рогніда | ||||||||||||||||
| Анастасія Ярославна, українська княжна | ||||||||||||||||
| Улоф III Шетконунг | ||||||||||||||||
| Інгігерда, Шведська принцеса | ||||||||||||||||
| Астрід Ободритська | ||||||||||||||||
Джерела[ред. | ред. код]
- Balzer O., Genealogia Piastów, Kraków 1895.
- Jasiński K., Rodowód pierwszych Piastów, Wrocław - Warszawa 1992.
- WIHODA, Martin. Morava v době knížecí 906–1197. Praha: Nakladatelství Lidové noviny, 2010. 464 s. ISBN 978-80-7422-563-0.
- ↑ Lundy D. R. The Peerage