Астрід Ободритська
Астрид Мекленбурзька Astrid | ||
королева шведських шахів, зроблена в правління Астрід | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Ауда донька короля Норвегії Хакона Могутнього Ярла Лади | |
Спадкоємець: | Ґунхільда королева Швеції та Данії | |
Народження: | 979 | |
Смерть: | 1035 | |
Країна: | Священна Римська імперія і Швеція | |
Релігія: | католицтво | |
Рід: | Мекленбурги | |
Батько: |
Мечеслав III[1] князь ободритів | |
Шлюб: | Улоф III Шетконунг | |
Діти: | Анунд III Якоб, Інгігерда |
Астрід Ободритська, Астрід Мекленбурзька (давньосканд. Astrid; швед. Estrid; близько 979 р. — 1035 р.) — дочка князя ободритів Мечеслава III (919—999 рр.)[1], шведська королева, дружина короля Швеції (1000—1022 рр.) Олафа Шетконунґа[2][3]; мати шведського короля Анунда Якоба і Великої княгині Київської Інгігерди.
Згідно з легендиою, Астрід потрапила до Швеції як військовий трофей із Західної Померанії. Вважається, що її батько, вождь племені полабських ободритів, віддав її в шлюб з Олафом як закріплення мирного договору. Хоча сумнівно, щоб Олаф одружився з дочкою простого вождя, враховуючи монарші традиції та закони. Адже короля могла народити тільки носійка владичої крові дійсно пануючого державного діяча, а отже, її батьком міг бути тільки справжній князь ободритів. Ймовірно, за нею був багатий посаг, бо в сучасній їй Швеції відбувся підйом слов'янського впливу, насамперед серед ремісників.
Наложниця Олафа Шетконунга Едла була родом з тієї ж частини [ Європи, що і Астрід, яка ймовірно потрапила до Швеції аналогічним чином. Король ставився до Астрід і Едли однаково, а його син й дві дочки від Едли отримували ту ж шану, що і діти від Естрід, хоча офіційно він був одружений лише з Естрід і королевою була Естрід. Сноррі Стурлусон писав, що Естрід погано ставилася до дітей Едли (Емунда, Астрід і Гольмфріди), і тому Емунд був відісланий до Вендланду (Померанія) до родичів Едли, які його й виховали. Крім цього свідоцтва і згадки у того ж Сноррі про те, що Естрід любила помпезність і розкіш й була вимоглива до обслуги, про її особистість і характер нічого невідомо.
Естрід прийняла хрещення у 1008 році разом з чоловіком, дітьми та багатьма представниками шведського дворянства. Прийнявши християнство, Олаф продовжував дотримуватися у політиці свободи віросповідання для власної країни. Але Швеція стала християнською державою тільки після релігійної війни між Інге I Старшим і Свеном I у 1084—1088 роках.
- Інгігерда Шведська (близько 1001—1054 рр.) — на Русі іменована як Ірина (в монашестві Ганна), дружина Ярослава Мудрого[4].
- Анунд III Якоб (коло 1010—1050 рр.) — король Швеції, спадкоємець Улофа III Шетконунґа по 1022 році.
- ↑ а б Furstedotter Estrid av Obotriterna [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (швед.)
- ↑ Ulf Fransson, Ingmar Jansson // «Cultural interaction between East and West», 2007, s. 269 (англ.)
- ↑ Charles Raymond Dillion // «Royals and Nobels», iUniverse, 2002, s. 283 (англ.)
- ↑ Thomas Ross Gambrell // «An ancestral history, 8 B.C. to 1986», 2001, s. 105 (англ.)
- Herman Lindqvist // «Historien om Sveriges drottningar», Estocolmo, Norstedt, 2006, ISBN 9-1130-1524-9. (швед.)
- Åke Ohlmarks // «Alla Sveriges drottningar», AWE/Geber, 1976, ISBN 9-1200-4795-9. (швед.)
- SWEDEN, kings [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] (швед.) (англ.)