Скуінь Олена Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Скуінь
При народженні Скуінь Олена Петрівна
Народження 2 квітня 1908
Єкатеринодар, Російська імперія
Смерть 12 лютого 1986
  Ленінград
Країна  СРСР
Жанр Натюрморт, Пейзаж
Навчання Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна
Діяльність художниця
Напрямок Реалізм
Вчитель Генрих Павловський
Член СХ СРСР
CMNS: Скуінь Олена Петрівна у Вікісховищі

Олена Скуінь (2 квітня 1908, Катеринодар, Російська імперія — 12 лютого 1986, Ленінград, СРСР) — радянська художниця, живописець, графік, педагог, член Ленінградської організації Спілки художників РРФСР [1].

Біографія[ред. | ред. код]

Олена Скуінь народилася 2 квітня 1908 в Катеринодарі (нині — Краснодар) в сім'ї вчителя, який приїхав на Кубань з Риги. Після школи-дев'ятирічки в 1926-1930 навчалася в Кубанському педагогічному технікумі, де придбала перші професійні навички живописця. Після його закінчення в 1930-1931 викладала малювання в середній школі в Краснодарі.

У 1931 О. Скуінь приїжджає до Ленінграда з метою продовжити художню освіту. Вступити до інституту відразу не вдалося. Проявивши завзятість, вона влаштовується художником на завод імені Сталіна (згодом Металевий завод імені XXII партз'їзду). Одночасно займається в Інституті підвищення кваліфікації працівників мистецтв у Р. Френца і Д. Мітрохіна [2]. Її навчальні роботи були помічені О. Осмьоркіна, який запропонував їй перейти в Інститут живопису, скульптури та архітектури Всеросійської Академії мистецтв [3].

У 1934 Скуіньш взяли відразу на третій курс ЛІЖСА, де вона стала займатися у Семена Абугова, Генріха Павловського, Дмитра Мітрохіна. У 1939 Скуіньш з відзнакою закінчила інститут по майстерні Олександра Осмьоркіна, дипломна картина — «Заняття гуртка, вивчає військово-морську справу» [4]. У 1941 її картина експонувалася в Москві на виставці дипломних робіт студентів художніх вузів і технікумів. Нині робота знаходиться в зборах Музею Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі.

У жовтні 1939 Олена Скуінь була прийнята в члени Ленінградського Спілки радянських художників, отримавши членський квиток № 285. У 1940-1941 на запрошення професора Рудольфа Френца працювала його асистентом в майстерні батального живопису. Після початку Великої Вітчизняної війни з дочкою евакуювалася в Ленінськ-Кузнецький. Працювала художником місцевого театру драми імені С. Орджонікідзе, брала участь в оформленні міста, а також у виставках художників Кузбасу.

У 1944 Олена Скуінь повернулася в Ленінград. У 1945-1946 викладала в Середній Художній школі при ЛІЖСА імені І. Ю. Рєпіна, в 1949-1951 — на кафедрі загальної живопису Вищого художньо-промислового училища імені В. І. Мухіної. Одночасно багато працювала творчо, беручи участь в більшості виставок ленінградських художників. Писала жанрові картини, портрети, натюрморти, пейзажі. Працювала в техніці олійного живопису, акварелі, малюнки вугіллям. Найбільшого успіху і визнання домоглася в жанрі натюрморту.[5]

Олена Скуінь померла 12 лютого 1986 в Ленінграді на сімдесят восьмому році життя.

Творчість[ред. | ред. код]

У 1951 Олена Скуінь залишає викладання і переходить на роботу за договорами з Ленізіо. Саме в цей період натюрморт затверджується в якості ведучого жанру в її творчості. Про це свідчать твори, показані нею на весняних виставках ленінградських художників 1954 [6] та 1955 [7], восени 1956 [8] та 1958 [9]. Її натюрморти цього періоду (наприклад, «Півонії і вишня» [10], 1956) відверто постановочні, майстерно зрежисовані, ошатні й урочисті, що говорять про повноту і радості життя. Художниця продовжує працювати і в жанрі портрета ( «Листоноша», 1959 [11]), пейзажу і тематичної картини.

Успішна робота над замовними картинами дозволила Єлєні в 1960-і зробити ряд творчих поїздок в пошуках натурного матеріалу, в тому числі на рідну Кубань. Їх результатом стали численні натурні етюди, картини «Тютюн Кубані» (1962), «В садівництві» (1962), «Тютюн», «Садово-парниковий натюрморт» (обидві 1964) [12] та інші, а також стався поворот власне в манері авторського письма.

Якщо в 1940-1950-х Олена Скуінь працює в традиціях тонального живопису, то з середини 1960-х після поїздок на Кубань в мальовничому вирішенні її робіт провідне місце відводиться декоративній колірній плямі, що задає характер всієї композиції [13]. Для її манери характерними стають «яскравий насичений колорит, вишуканість колірних відносин, широке письмо, посилина з роками декоративність і піднесене світовідчуття».[5]

Своєї вершини виразність предметного кольору досягає в роботах 1971 «Сині відра» [14] і «Натюрморт з червоними балонами» [15]. Точно взята кольорова пляма передає форму предметів без світлотіньового моделювання, одним лише силуетом. При всій лаконічності такого рішення створений образ народжує широке коло асоціацій. Колір предметів, буденних і звичних, набуває в роботах самодостатнє і напівмістичне значення. В цілому натюрмортів цього періоду притаманні багатства підтексту, широка асоціативність, емоційна наповненість. Серед відомих творів Єлєни Скуіньш цього періоду роботи «Натюрморт з айвою», «Натюрморт з рибою» (обидві 1961) [16], «Бегонія», «Лейка і троянди» (обидві 1964), «Фіалки» (1965) [17] , «Натюрморт з глечиком і хурмою», «Блакитний натюрморт» (обидві 1968) [18], «Гілка абрикоса» (1968), «Глицинии» (1969) [19], «Мереживниці» (1969) [20], «Примули і цикламени »(1971) [21],« Улюблена професія. Квітникарі »(1975) [22],« Бузок »,« Яблуні в цвіту »[23] (обидві 1980) та інші.

У 1970-ті Є. Скуінь часто звертається до техніки акварелі. Створені нею листи, такі як «Натюрморт з пролісками» (1969), «Старий англійський фарфор і ананас» (1971), «Червоний кут» (1974) та інші дозволяють віднести цього майстра до числа видатних акварелістів [15]. Володіючи різноманітними акварельними техніками, вона створила яскраві образи, близького сучасникові предметного світу, передавши його естетичну значимість і наділивши душевною теплотою речі, складаючі наше побутове оточення.

У 1978 в залах Ленінградського відділення Спілки художників РРФСР пройшла перша персональна виставка творів Є. Скуінь, приурочена до її сімдесятиріччя. У 1989-1992 вже після смерті Є. Скуіньш її роботи з успіхом були представлені на виставках та аукціонах російського живопису L 'Ecole de Leningrad і інших у Франції [24][25]. У 2005 виставка творів Е. Скуіньш була показана в галереї «Блакитна вітальня» Санкт-Петербурзького Союзу художників [26].

Твори О. Скуінь знаходяться в музеях та приватних збірках в Росії [27], Казахстані, Україні, Латвії, Франції [24], Італії, Великій Британії та інших країнах.

Виставки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Центральний Державний Архів літератури і мистецтва. СПб. Ф.78. Оп.8. Д.150.
  • Молоді художники РРФСР. Каталог виставки. М., Всекохудожник, 1941.
  • Весняна виставка творів ленінградських художників. Каталог. Л., Ізогіз, 1954. С.18.
  • Весняна виставка творів ленінградських художників 1955. Каталог. Л., ЛССХ, 1956. С.17.
  • Осіння виставка творів ленінградських художників. 1956. Каталог. Л., Ленінградський художник, 1958. С.22.
  • Пересувна виставка творів ленінградських художників. Каталог. Мурманськ, ЛССХ, 1957.
  • Осіння виставка творів ленінградських художників 1958. Каталог . Л., Художник РРФСР, 1959. С.25.
  • Шведова В. Над чим працюють ленінградські художники // Художник. 1959, № 9. С.8.
  • Виставка творів ленінградських художників 1960. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1963. С.16.
  • Виставка творів ленінградських художників 1960. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1961. С.38.
  • Виставка творів ленінградських художників 1961. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1964. С.37.
  • Осіння виставка творів ленінградських художників 1962. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1962. С.25.
  • Ленінград. Зональна виставка. Л., Художник РСФСР, 1965. С.50.
  • Каталог весняної виставки творів ленінградських художників 1965. Л., Художник РРФСР, 1970. С.28.
  • Нікіфоровський І. У художників весна. // Ленінградська правда, 1965, 19 июня.
  • Осіння виставка творів ленінградських художників. 1968. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1971. С.14.
  • Весняна виставка творів ленінградських художників 1969. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1970. С.17.
  • Наш сучасник. Каталог виставки творів ленінградських художників 1971. Л., Художник РРФСР, 1972. С.20.
  • Каталог творів художників Російської Федерації, переданих в дар організаціям і установам культури (1963—1971). М., СХ РРФСР, 1972. С.102.
  • Натюрморт. Виставка творів ленінградських художників. Л., Художник РРФСР, 1973. С.12.
  • Виставки радянського образотворчого мистецтва. довідник. Т. 3. 1941—1947 гг. М., радянський художник, 1973. С.12, 178, 222.
  • Виставка творів художників-жінок Ленінграда. 1975. Л., Художник РРФСР, 1979. С.14.
  • Наш сучасник. Зональна виставка творів ленінградських художників 1975. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1980. С.24.
  • Образотворче мистецтво Ленінграда. Каталог виставки. Л., Художник РРФСР, 1976. С.30.
  • Виставка творів ленінградських художників, присвячена 60-річчю Великого Жовтня. Л., Художник РРФСР, 1982. С.21.
  • Довідник членів Спілки художників СРСР. Т. 2. М., Радянський художник, 1979. С.356.
  • Скуиньш Олена. Виставка творів. Каталог.. Л., Художник РРФСР, 1980.
  • Зональна виставка творів ленінградських художників 1980. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1983. С.23.
  • Виставки радянського образотворчого мистецтва. Довідник. Т. 5. 1954—1958. М., радянський художник, 1981. С.26, 28, 142, 259, 261, 420, 549.
  • Charmes Russes. Auction Catalogue. Paris, Drouot Richelieu. 1991, 15 Mai. Р.77.
  • Saint-Petersbourg — Pont-Audemer. Dessins, Gravures, Sculptures et Tableaux du XX siecle du fonds de L' Union des Artistes de Saint-Petersbourg. Pont-Audemer, 1994. Р.49.
  • Натюрморт в живопису 1940-1990. Ленінградська школа. Каталог виставки. СПб., 1997. С.4.
  • Пам'яті вчителя. Виставка петербурзьких художників — учнів майстерні О. О. Осмьоркіна. СПб., 1997. С.4,5.
  • Олена Скуиньш. СПб., RusArt, 2005.
  • Зв'язок часів. 1932-1997. Художники — члени Санкт-Петербурзького Союзу художників Росії. Каталог виставки. СПб., 1997. С.298.
  • Іванов С. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа. СПб., НП-Принт, 2007. С.9, 15, 20, 21, 369, 384, 385, 389—397, 401, 404—407, 439, 443. ISBN 5-901724-21-6, ISBN 978-5-901724-21-7.
  • Ювілейний Довідник випускників Санкт-Петербурзького академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна Російської Академії мистецтв. 1915-2005. СПб., Первоцвіт, 2007. С.51. ISBN 978-5-903677-01-6.
  • Іванов С. Тихе життя за ленінградським столом // Петербурзькі мистецтвознавчі зошити. Випуск 23. СПб., 2012. С.90—97.
  • Ленінградська школа живопису. Нариси історії. СПб: Галерея АРКА, 2019.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Довідник членів Спілки художників СРСР. Т. 2. М., Радянський художник, 1979. С.356.
  2. ↑ Олена Скуіньш. СПб., RusArt, 2005. С.45.
  3. ↑ Олена Скуіньш. Виставка творів. Каталог.. Л., Художник РРФСР, 1980. С.3.
  4. ↑ Ювілейний Довідник випускників Санкт-Петербурзького академічного інституту живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна Російської Академії мистецтв. 1915—2005. СПб., Первоцвіт, 2007. С.51.
  5. ↑ а б Ленінградська школа живопису. Нариси історії. СПб: Галерея АРКА, 2019. С.356.
  6. ↑ Весняна виставка творів ленінградських художників. Каталог. Л., Ізогіз, 1954. С.18.
  7. ↑ Весняна виставка творів ленінградських художників 1955. Каталог. Л., ЛССХ, 1956. С.17.
  8. ↑ Осіння виставка творів ленінградських художників. 1956. Каталог . Л., Ленінградський художник, 1958. С.22.
  9. ↑ Осіння виставка творів ленінградських художників 1958. Каталог . Л., Художник РРФСР, 1959. С.25.
  10. ↑ Іванов С. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа. СПб., НП-Принт, 2007. С.234.
  11. ↑ Шведова В. Над чим працюють ленінградські художники // Художник. 1959, № 9. С.8.
  12. ↑ Ленінград. Зональна виставка. Л., Художник РРФСР, 1965. С.50.
  13. ↑ Олена Скуіньш. СПб, RusArt, 2005. С.3.
  14. ↑ іванов С. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа. СПб., НП-Принт, 2007. С.134.
  15. ↑ а б Олена Скуінь. Виставка творів. Каталог.. Л., Художник РРФСР, 1980. С.6.
  16. ↑ Осіння виставка творів ленінградських художників 1962 року. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1962. С.25.
  17. ↑ Каталог весняної виставки творів ленінградських художників 1965. Л., Художник РРФСР, 1970. С.28.
  18. ↑ Осіння виставка творів ленінградських художників. 1968 року. Каталог . Л., Художник РРФСР, 1971. С.14.
  19. ↑ Весняна виставка творів ленінградських художників 1969 року. Каталог . Л., Художник РРФСР, 1970. С.17.
  20. ↑ Образотворче мистецтво Ленінграда. Каталог виставки. Л., Художник РРФСР, 1976. С.30.
  21. ↑ Натюрморт. Виставка творів ленінградських художників. Л., Художник РРФСР, 1973. С.12.
  22. ↑ Наш сучасник. Зональна виставка творів ленінградських художників 1975. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1980. С.24.
  23. ↑ Зональна виставка творів ленінградських художників 1980 року. Каталог. Л., Художник РРФСР, 1983. С.23.
  24. ↑ а б Charmes Russes. Auction Catalogue. Paris, Drouot Richelieu. 1991, 15 Mai. Р.77.
  25. ↑ Saint-Petersbourg — Pont-Audemer. Dessins, Gravures, Sculptures et Tableaux du XX siecle du fonds de L' Union des Artistes de Saint-Petersbourg. Pont-Audemer, 1994. Р.49.
  26. ↑ Олена Скуіньш. СПб., RusArt, 2005.
  27. ↑ Іванов С. Невідомий соцреалізм. Ленінградська школа. СПб., НП-Принт, 2007. С.6-7.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Скуінь_Олена_Петрівна&oldid=37431630