Єфремов Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфремов Микола Миколайович
Народився 22 лютого (6 березня) 1886
Суми, Харківська губернія, Російська імперія[1]
Помер 26 лютого 1947(1947-02-26)[1] (60 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Введенське кладовище
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність хімік, педагог
Alma mater Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Галузь неорганічна хімія і фізична хімія
Заклад Пермський державний університет
N.S. Kurnakova Institute of General and Inorganic Chemistryd
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Вчителі Курнаков Микола Семенович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Заслужений діяч науки і техніки РРФСР
Особ. сторінка Н. Н. Ефремов на сайте ПГНИУ
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єфремов.

Микола Миколайович Єфремов (нар. 22 лютого 1886(18860222), м. Суми, Харківська губернія, — 26 лютого 1947, Москва) — російський, радянський хімік, доктор хіміних наук (1936), викладач Санкт-Петербурзької хіміко-фармацевтичесної академії, професор, завідувач кафедрою неорганічної хімії Пермського університету (1932–1935), завідувач лабораторії фізико-хімічного аналізу органічних систем Інституту загальної та неорганічної хімії АН СРСР (з 1936), заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1947).

Учень академіка Миколи Семеновича Курнакова. Один із засновників фізико-хімічного аналізу систем, утворених органічними сполуками. Розробник методу переробки карналлитов.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1911 році закінчив Петербурзький політехнічний інститут, де був учнем Миколи Семеновича Курнакова[2].

З 1919 року — професор Петроградського хіміко-фармацевтичного інституту.

З 1924 року — професор Уральського державного університету (з 1925 року — Уральський політехнічний інститут) у Свердловську.

У 1926 року — директор, в 1927—1929 роках — науковий керівник Центральної хімічної лабораторії Північного тресту хімічної промисловості в Свердловську.

В 1929—1930 роках — завідувач калійним відділом Уральського наукового хімічного інституту.

В 1932 році — професор Пермського (Березніковського) хіміко-технологічного інституту.

Після закриття хіміко-технологічного інституту в 1932 році очолює кафедру неорганічної хімії Пермського університету. Для вирішення виниклих проблем він залишає працю в університеті і їде спочатку в Березники, а потім — до Москви[3], де в 1936 році отримав ступінь доктора хімічних наук[4].

З 1936 року керував організованою ним лабораторією фізико-хімічного аналізу органічних систем Інституту загальної та неорганічної хімії АН СРСР[5].

У 1936—1939 роках — професор Московського інституту хімічного машинобудування.

У 1936—1940 роках — професор Московського поліграфічного інституту.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Один із засновників фізико-хімічного аналізу систем, утворених органічними сполуками.[5]

Наукова діяльність М. Н. Єфремова у якості керівника кафедри неорганічної хімії Пермського університету стала продовженням досліджень, розпочатих його попередником Н. А. Тріфоновим, і сприяла подальшому розвитку тематики кафедри: вивчення фазових рівноваг у водно-сольових, органічних і змішаних водно-органічних системах при різних умовах[6]

Дослідивши калійні солі Верхньокамського родовища, розробив метод переробки карналлитов[7] на солі калію і магнію. У липні 1932 року брав участь у зльоті ударників та виїзної сесії Академії наук СРСР з участю академіків М. С. Курнакова і Д. Н. Прянишникова, професорів П. І. Преображенського, А. Р. Бергмана та ін., де були обговорені плани науково-дослідних і будівельних робіт. Поїхавши до Москви, підтримував зв'язок з хіміками Пермського університету, одним з яких був В. Ф. Усть-Качкинцев[8].

Н. Н. Єфремов — автор простого способу вивчення мікроструктури сплавів органічних речовин[4]. Для встановлення фізико-хімічної природи взаємних поєднань органічних речовин він послідовно застосовував визначення фізичних властивостей в залежності від складу і розробив простий спосіб вивчення мікроструктури сплавів органічних речовин. Для вивчення кінетики фазових перетворень спільно з співробітниками запропонував метод микрокиносъемки в поляризованому світлі. Йому належать також роботи по галургії, мінеральної технології та аналітичної хімії.[9][10]

Різне[ред. | ред. код]

Вибрані публікації[ред. | ред. код]

  • Камфора і феноли // Журнал Російського фізико-хімічного товариства. Частина хімічна, 1913, т. 45, оп. 2.
  • Про з'єднаннях пікринової кислоти з вуглеводнями // Вісті Інституту фізико-хімічного діалізу, 1919, т. 1, вип. 1.
  • Тверді розчини вищих жирних кислот і тригліцеридів // Известия Сектору фізико-хімічного аналізу. Інститут загальної та неорганічної хімії. 1948, т. 16, вип. 3 (совм. з Г. Б. Равичем і В. А. Вольнової).[9]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Ефремов Николай Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Ефремов Николай Николаевич [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] // XuMuK. Сайт о химии.
  3. ↑ Шульгина Н. П., Мочалова Н. К., Котомцева М. Г. Кафедра неорганической химии и её научные направления с 1916 по 2011 год [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Вестник Пермского университета. Серия «Химия». 2011. Вып. 2(2). С. 7.
  4. ↑ а б Рогожников С. И. Николай Николаевич Ефремов — зав. кафедрой неорганической химии ПГУ (1931—1933) [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] // ПГНИУ.
  5. ↑ а б Ефремов Николай Николаевич // БСЭ, 2012.[1]
  6. ↑ Шульгина Н. П., Мочалова Н. К., Котомцева М. Г. Кафедра неорганической химии и её научные направления с 1916 по 2011 год [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Вестник Пермского университета. Серия «Химия». 2011. Вып. 2(2). С. 6.
  7. ↑ Соловьёв Ю. И. Очерки истории физико-химического анализа. Москва, 1955. 222 с. С. 146.
  8. ↑ Усть-Качкинцева C. В., Вержбицкий Ф. Р. Виктор Федорович Усть-Качкинцев // Биографический очерк. Пермь, 2006. 324 с. С. 33-34.
  9. ↑ а б Ефремов Николай Николаевич [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Национальная историческая энциклопедия.
  10. ↑ Ефремов Николай Николаевич [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.] // Биографический банк данных «Личности».
  11. ↑ Оборин В. А. Университет в годы завершения реконструкции народного хозяйства, построения социализма и дальнейшего развития социалистического общества. 1933—1941 гг. // Маханёк К. С., Капцугович И. С., Оборин В. А. и др. Пермский государственный университет имени А. М. Горького. Пермь, Пермское книжное издательство. 1966. 294 с. С. 89.[2] [Архівовано 5 січня 2017 у Wayback Machine.]
  12. ↑ Усть-Качкинцева C. В., Вержбицкий Ф. Р. Виктор Федорович Усть-Качкинцев // Биографический очерк. Пермь, 2006. 324 с. С. 33.

Джерела і посилання[ред. | ред. код]

  1. Єфремов Микола Миколайович [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.] // Біографічний банк даних «Особистості».
  2. Єфремов Микола Миколайович [Архівовано 2 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Біографія.ру.
  3. Єфремов Микола Миколайович // Велика біографічна енциклопедія.
  4. Єфремов Микола Миколайович // БСЕ, 2012.[3]
  5. Єфремов Микола Миколайович [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Національна історична енциклопедія.
  6. Єфремов Микола Миколайович [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] // XuMuK. Сайт про хімії.
  7. Єфремов Микола Миколайович // Професори Пермського університету. 1916—2016. Гл. ред. в. І. Костіцин. Перм: ПГНИУ, 2016. 336 с. С. 27.
  8. Лепешков І. Н. Дослідження H. H. Єфремова в області мінеральних солей // Известия Сектору фізико-хімічного аналізу. Інститут загальної та неорганічної хімії ім. Н. С. Курнакова. Москва, 1956, т. 27.
  9. Погодін С. А. Микола Миколайович Єфремов // Известия Сектору фізико-хімічного аналізу. Інститут загальної та неорганічної хімії ім. Н. С. Курнакова. Москва,1956, т. 27, с. 7-14.
  10. Равич Р. Б. Роботи H. H. Єфремова по фізико-хімічному аналізу органічних речовин // Известия Сектору фізико-хімічного аналізу. Інститут загальної та неорганічної хімії ім. Н. С. Курнакова. Москва, 1956, т. 27.
  11. Рогожніков С. В. Микола Миколайович Єфремов — зав. кафедрою неорганічної хімії ПГУ (1931—1933) [Архівовано 5 лютого 2018 у Wayback Machine.] // ПГНИУ.
  12. Соловйов Ю. І. Нариси історії фізико-хімічного аналізу. Москва, 1955. 222 с.
  13. Шульгіна Н. П., Мочалова Н. К., Котомцева М. Р. Кафедра неорганічної хімії і її наукові напрями з 1916 по 2011 рік [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Вісник Пермського університету. Серія «Хімія». 2011. Вип. 2(2). С. 5-7.
  14. Усть-Качкинцева C. Ст., Вержбицький Ф. Р. Віктор Федорович Усть-Качкинцев // Біографічний нарис. Перм, 2006. 324 с. С. 13, 32-34.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єфремов_Микола_Миколайович&oldid=35783360