Іваненко Григорій Васильович
| Іваненко Григорій Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
9 листопада 1893 с. Довге, Дрогобицькій повіти, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Помер |
14 вересня 1938 (44 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | польська |
| Військове звання |
 Підпоручник (лейтенант) |
| Партія | РКП(б), КПЗУ |
Григо́рій Васи́льович Іваненко (партійний псевдонім Бараба; * 9 листопада 1893, с. Довге, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії — † 14 вересня 1938, Харків) — активний учасник комуністичного руху на Західній Україні, один із керівників КПЗУ.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у селянській сім'ї. Освіту здобув у Дрогобицькій бурсі, згодом зарахований до гімназії. Брав участь у національному молодіжному й січовому рухах, за що його не раз виключали з навчальних закладів.
Під час Першої світової війни — четар леґіону Українських Січових Стрільців, відзначився у боях у Карпатах 1915 р.
Потрапив у російський полон (Омськ, 1915—1918).
1919 — став членом РКП(б), брав участь у Громадянській війні в Сибіру.
1920 — направлений політичним працівником до військових частин Червоної Української Галицької Армії.
Від 1921 — член ЦК Комуністичної партії Східної Галичини (від 1923 — Комуністична партія Західної України), очолював підпільні окружні комітети партії в Східній Галичині, делегат конгресів Комінтерну.
1928—1933 — секретар ЦК КПЗУ і кандидат у члени політбюро. П'ять років провів у польських в'язницях.
Автор низки брошур і статей з питань комуністичного руху в Західній Україні.
1933 — разом з іншими керівниками КПЗУ відкликаний до УСРР і внаслідок розходжень із політикою ВКП(б) і КП(б)У був засуджений до 10 років ув'язнення за «належність до Української Військової Організації». Відбував покарання на Соловках. За визначенням чекістів, належав до групи українських політв'язнів, «непримиримых к Соввласти»[1].
Помер у в'язниці Харкова.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Цит. за: Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — К.: Сфера, 2003. Т. 1. С. 468
Джерела та література[ред. | ред. код]
- К. Є. Науменко. Іваненко Григорій Васильович [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 396. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
- К. Є. Науменко. Іваненко Григорій Васильович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- Остання адреса: Розстріли соловецьких в'язнів з України у 1937—1938 роках: В 2 т. — 2-е вид., доопрац. і доп. — Київ: Сфера, 2003. ISBN 966-7841-40-5 (Т. 1) ISBN 966-7841-68-5
Література[ред. | ред. код]
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Українські січові стрільці 1914—1920. — Львів, 1935
- Борці за возз'єднання: Біографічний довідник. — Львів, 1989
- Сливка Ю. Ю. Сторінки історії КПЗУ. — Львів, 1989